- •Мікропроцесорна техніка
- •Мікропроцесорна техніка
- •Вступ....................................................................................5
- •Типові 8- та 16- розрядні мікропроцесори
- •5. Організація взаємодії мп з зовнішнім
- •1 Основні терміни. Структура та функціонування мікропроцесорної системи
- •2. Представлення чисел і елементи двійкової арифметики в цифрових пристроях
- •2.1 Позиційні системи числення
- •Шістнадцяткова система
- •Двійкова арифметика
- •Форми представлення чисел
- •3 Загальна характеристика та класифікація мп. Родини та комплекти мп.
- •Огляд мікропроцесорів відомих фірм-виробників
- •4 Типові 8- та 16- розрядні мікропроцесори для побудови мпс
- •4.1 Восьмирозрядний мікропроцесор 8080а
- •4.1.1 Архітектура і режими роботи мікропроцесора Архітектура мікропроцесора к580вм80а
- •4.1.2 Проектування центрального процесора
- •4.1.3 Система команд мп
- •4.2.1 Загальна характеристика ,архітектура та функціонування мікропроцесор
- •Архітектура мікропроцесора
- •Адресування пам'яті і організація вводу-виводу
- •Режими адресації
- •4.2.2 Система команд мікропроцесора вм86
- •5. Організація взаємодії мп з зовнішнім середовищем.
- •5.1 Інтерфейс
- •5.2 Порти вводу-виводу
- •5.3 Організація взаємодії елементів мпс
- •5.4 Типові методи вводу-виводу інформації в мпс
- •5.5 Інтерфейс з пзп
- •Інтерфейс з озп
- •Інтерфейс портів вводу/виводу
- •5.8 Загальні засади синтезу дешифраторів зовнішніх пристроїв
- •6 Пам’ять мікропроцесорних пристроїв
- •6.1 Основні характеристики і класифікація запам’ятовуючих
- •6.2 Надоперативні і оперативні запам’ятовуючі пристрої
- •6.3 Постійні запам’ятовуючі пристрої
- •Запам’ятовуючі пристрої з послідовним доступом
- •6.4 Організація модулів пам'яті мпс
- •7. Інтерфейсні віс для проектування мпс
- •7.1 Програмований адаптер паралельного інтерфейсу
- •7.2 Програмований зв’язковий адаптер
- •7.3 Програмований інтервальний таймер
- •8 Однокристальні мікроЕом
- •8.1.1 Мікроконтролер мк 51
- •Арифметико-логічний пристрій
- •Доступ до зовнішньої і резидентної пам’яті
- •Типи операндів та способи адресації
- •Команди логічних операцій
- •Команди операцій з бітами
- •Команди передачі керування
- •8.1.2 Родина мк52
- •8.1.3 Перспективна розробка фірми analog devices
- •8.2 Мікроконтролери фірми microchip
- •Основи програмування на мові Асемблера
- •Формат бланка асемблерної програми
- •9.2 Директиви асемблера
- •9.3 Макрокоманди
- •10 Загальні засади і особливості програмування та відлагодження мікропроцесорних пристроїв
- •10.1.2 Етапи проектування мпс
- •10.2.1 Системи програмування
- •10.2.2 Засоби трансляції і компіляції
- •10.2.3 Засоби редагування зв’язків і компоновки
- •10.3 Засоби відлагодження мікропроцесорних систем
- •Засоби для контролю та відлагодження аз мпс
- •10.3.1 Засоби відлагодження мікропроцесорних програм
- •10.3.2 Засоби комплексного відлагодження мпс
- •11.Когутяк м.І.Мікропроцесорний комплект к580 і його використання в керуванні.Навчальний посібник.- Івано-Франківськ ,2000.-96с.
- •13. Когутяк м. І.Однокристальні мікроЕом.Родина мк51 .Навчальний посібник.- Івано-Франківськ ,2000.-56с
2. Представлення чисел і елементи двійкової арифметики в цифрових пристроях
2.1 Позиційні системи числення
Дані, які обробляються в мікропроцесорних пристроях, є числами. Одне і те ж число можна виразити різними комбінаціями цифр і буквених символів. Конкретний вид такої комбінації залежить від вибраної системи числення.
Всяке ціле число N можна представити у такий спосіб:
де число h- основа системи; а- розрядні коефіцієнти; n- число розрядів числа N. Для формального запису числа N використовують тільки розрядні коефіцієнти, тобто
Подібний запис характерний для позиційної системи числення. Позиційні системи розрізняють в залежності від їх основи. Найчастіше в цифрових мікропроцесорних засобах застосовують двійкову та шістнадцяткову систему числення.
Двійкова система
Для неї h=2, і алфавіт системи утворює дві цифри: 0 і 1. Таким чином n-розрядне число N в цій системі числення має вид
де а може приймати тільки два значення: або 0, або 1. Наприклад, число 21(10) в двійковій системі має такий еквівалент 10101(2). Алгоритми перетворення десяткового числа у двійкове і навпаки приведені відповідно на рисунку 2.1 і в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Зворотне двійково-десяткове перетворення числа 10110110(2)
155(10):2=77 залишок 1мл.розряд
77(10):2=38 залишок 1
38(10):2=19 залишок 0
19(10):2 = 9 залишок 1
9(10) : 2 = 4 залишок 1
4(10) : 2 = 2 залишок 0
2(10) : 2 = 1 залишок 0
1(10) : 2 = 0 залишок 1ст.біт
155(10)= 1 0 0 1 1 0 1 1(2)
Рисунок 2.1 – Алгоритм прямого двійково-десяткового
перетворення
Шістнадцяткова система
Дана система числення забезпечує компактний запис великих чисел, але вона не використовується для безпосередніх обчислень. Основа системи h=16, а її алфавіт складається із десяти цифр від 0 до 9 і шести латинських букв (A, B, C, D, E, F), при чому вони є відповідниками чисел 10, 11, 12, 13, 14, 15 десяткової системи числення. В таблиці 2.2 приведені еквіваленти різних систем числення:
Таблиця 2.2 – Десяткові, шістнадцяткові і двійкові еквіваленти
Перетворення десяткових цілих та дробових чисел в шістнадцяткові показане на рисунку 2.2:
15797(10):16=987 залишок 5(10)=5(16)мл.розряд
987(10):16=61 залишок 11(10)=B(16)
61(10):16=3 залишок 13(10)=D(16)
3(10):16=0 залишок 3(10)=3(16) ст.розряд
15797(10)=3DB5(16)
а)
0,216(10)
16
ст.розряд 1 296
2 16
3,456
16
2 736
4 56
7,296
16
1 776
2 96
мл.розряд 4,736
0, 3 7 4 (16)0,216(10)
Рисунок 2.2 – Перетворення десяткових чисел в шістнадцяткові еквіваленти: а) –цілі числа; б) –дробові числа.
Таким чином, алгоритм переводу цілого числа з однієї позиційної системи в іншу такий: число ділиться на основу нової системи числення h і визначається залишок; частка знову ділиться не h і знову визначається залишок; так продовжується до тих пір, доки частка не буде меншою за h ; після цього виписується остання частка і всі залишки – це і буде еквівалент числа з основою h.
Алгоритм переводу дробового числа із однієї позиційної системи в іншу полягає в наступному: вихідне число множиться на основу нової системи h, далі дробова частина добутку знову множиться на h; так повторюють стільки раз, скільки розрядів числа в новій системі числення потрібно одержати. Тоді виписують цілі частини всіх добутків – це і буде еквівалент числа з основою h.
Перетворення шістнадцяткового числа в десяткове здійснюється за відомою схемою:
2C6(16)=2*163+C*162+6*161+E*160=2*4096+12*256+6*16+14*1=
=11374(10)
Перевід двійкового числа у шістнадцяткову систему передбачає розбивання вихідного числа на тетради, починаючи з молодшого біта, і заміни кожної тетради еквівалентною цифрою або буквою шістнадцяткового алфавіту (якщо при утворенні останньої тетради не залишилось необхідної кількості двійкових цифр, то зліва добавляють нулі).
Приклад:
Перевід двійкового числа з шіснадцяткової системи у двійкову здійснюється у зворотньому порядку.
Мікропроцесори, крім операцій з двійковими числами, можуть оперувати з двійково-десятковими числами. В цьому випадку числа представляються спеціальним двійково-десятковим кодом (BDC). В таблиці 2.2 приведені еквіваленти десяткових чисел від 0 до 9 (розглядати тільки відповідну частину таблиці) та їх BDC – коди в системі 8421. BDC – еквівалент десяткового числа одержують за такою схемою: кожну десяткову цифру перетворюють прямо в свій двійково-десятковий еквівалент із 4 бітів.
Приклад:
Зворотне перетворення BDC – числа в десятковий еквівалент полягає в заміні групи із чотирьох бітів її десятковим відповідником.