43. Контроль і нагляд державних органів та їх посадових осіб.

Державний контроль в Україні згідно з чинним законодавством здійснюють у міру необхідності та в межах своєї компетенції різноманітні органи державного управління України та підвідомчі їм організації: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад (їхні місцеві фінансові управління), Національний банк України, Міністерство фінансів України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна митна служба України, Державне казначейство України, Державна податкова служба України, Державна комісія з цінних паперів і фон­дового ринку, Фонд державного майна України, Агентство з питань банкрутства, служби галузевого контролю. Можливий також поділ даних оргнів на органи зовнішнього державного фінансового контролю (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради) та внутрішнього дер­жавного фінансового контролю. Внутрішній державний фінансовий контроль здійснюється в системі виконавчої влади спеціально створеними для цього органами, які не є частиною організаційної структури підконтрольних об’єктів. Спеціалізовані органи контролю: Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), Державний митний комітет України, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист), Державна інспекція України з контролю за цінами, Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція та ін. Контроль органів місцевого самоврядування здійснюють органи місцевого самоврядування на місцях відповідно до покладених на них повноважень. Незалежний (аудиторський) контроль(як різновид зовнішнього контролю) здійснюється на договірних платних засадах під час перевірки достовірності звітних даних, балансів і водночас надає консультаційні послуги з питань обліку, фінансів, економіки тощо. Такий контроль призначений здебільшого для об’єктів недержавного сектору економіки. Контроль власника можна поділити: на галузевий (його іноді називають внутрішньосистемний) — це контроль міністерств, дер­жавних комітетів, концернів — і внутрішньогосподарський(здійснюваний власниками підприємств, бухгалтерською і фінансово-економічною службою підприємств).  Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб під час здійснення ними державного контролю та нагляду забороняються. Органи державної влади і посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об’єктивно й оперативно, додержуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єк­тів господарювання. Суб’єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом. Дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання в установленому законодавством порядку. Усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб’єктів господарю­вання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом. Основними органами, які мають право здійснення контролю в межах своєї компетенції є: — органи і посадові особи податкової служби (Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990); — органи і посадові особи державної контрольно-ревізійної служби (Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» 26.01.1993);