40. Нормативне забезпечення державного регулювання підприємницької діяльності.

Нормативно-правове забезпечення розвитку підприємництва включає:

• формування законодавчої бази підприємництва та вдосконалення її;

• нормативне регулювання умов господарської діяльності, включаючи сертифікацію та стандартизацію; адміністративне регулювання через механізм державної реєстрації підприємств, ліцензування підприємницької діяльності, квотування обсягів виробництва, експорту, імпорту товарів.

Базою нормативно-правового забезпечення є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, кредитно-фінансового, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства, основними з яких є Закони України «Про підприємництво», «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» та ін.

41. Рішення антимонопольного комітету, його територіальних відділень у справах про недобросовісну конкуренцію.

При доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень або виділено в окремі провадження матеріали, що потребують додаткового дослідження.

З питань примусового поділу монопольних утворень та накладання штрафів приймаються постанови, а при вирішенні по суті інших справ - розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачені статтею 19 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" накладаються:

• доходів громадян, - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією, державним уповноваженим, головою відділення;

• у розмірі понад 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією.

Штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накладаються:

• у розмірі, що не перевищує 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією, державним уповноваженим, головою відділення;

• у розмірі понад 400 неоподатковуваних мінімумів доходів гомадян - Комітетом.

У рішенні вказуються результати розгляду справи по суті, нводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення.

При вирішенні питання про накладення штрафу у резолютивній чстині постанови вказується розмір штрафу.

Копія рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) у п'ятиденний строк з дня його прийняття надсилається для виконання.

Орган чи посадова особа, які прийняли рішення, не вправі його визнати недійсним або змінити.

Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

Встановивши під час розгляду справи факт порушення, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, має право вносити у відповідні державні органи обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання.

Встановивши факт порушення, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, може вносити до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій чи посадових осіб подання та рекомендації щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню, а також рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

Встановивши дані, що свідчать про наявність ознак злочину, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу, вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

Провадження у справі підлягає закриттю:

• якщо справа не підлягає розгляду в Комітеті, відділенні (не встановлено відповідача або його місцезнаходження;

• справа не підвідомча Комітету, відділенню тощо);

• якщо не доведено вчинення порушення;

• з інших підстав, визначених законодавством.