- •Методи та типи правового регулювання підприємницької діяльності
- •2. Завдання державного регулювання антимонопольної діяльності
- •3. Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)
- •4.Співвідношення понять «правове регулювання» та «державне регулювання» підприємницької діяльності
- •5. Способи демонополізації та заходи щодо їх реалізації
- •Відповідно до зазначених способів демонополізації Програмою передбачається реалізувати такі заходи:
- •6. Особливості продажу окремих продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а також продажу товарі у кредит
- •7. Державне регулювання оподаткування
- •8. Мета опублікування звітів амку. Принципи їх оприлюднення
- •9. Правові гарантії забезпечення належної якості товарів
- •10. Державне регулювання захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів
- •11. Обов’язки суб’єктів природних монополій
- •12. Гарантійні строки та терміни як спосіб посилення захисту прав споживачів
- •14. Порядок визначення монопольного становища суб’єктів господарювання на ринку
- •15. Права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг
- •16. Галузі народного господарства та їх класифікація
- •17. Види правопорушень антимонопольного законодавства
- •18. Право споживача на інформацію про товари (роботи,послуги)
- •19. Правове регулювання матеріально – технічного постачання та збуту
- •20. Неправомірне використання ділової репутації підприємця
- •21. Право споживача на обмін товару належної якості
- •22. Правове регулювання енергопостачання
- •23. Неправомірне збирання, розголошення,використання та схилення до розголошення комерційної таємниці
- •24. Основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини
- •25. Фінансова та банківська діяльність
- •26. Захист від недобросовісної конкуренції на основі спеціального законодавства
- •27. Судовий захист прав споживачів
- •28. Правове регулювання договорів комерційної концесії
- •29. Яка інформація вважається комерційною таємницею?
- •30. Поняття та види правопорушень у сфері захисту прав споживачів
- •31. Принципи державного регулювання підприємницької діяльності.
- •32. Порівняльна реклама і закони про товарні знаки.
- •33. Суб’єкти банкрутства.
- •34. Функції та цілі державного регулювання підприємницької діяльності.
- •35. Визначення недобросовісної конкуренції на основі статті 10 – Біз Паризької конвенції з охорони промислової власності.
- •36. Судові процедури банкрутства
- •37. Правові наслідки прийняття органами державної влади та управління неправомірних актів, що порушують законні інтереси підприємництва.
- •38. Кримінальні санкції щодо захисту від недобросовісної конкуренції.
- •39. Учасники та сторони в процедурі неплатоспроможності.
- •40. Нормативне забезпечення державного регулювання підприємницької діяльності.
- •41. Рішення антимонопольного комітету, його територіальних відділень у справах про недобросовісну конкуренцію.
- •42. Підвідомчість та підсудність справ про банкрутство господарським судам.
- •43. Контроль і нагляд державних органів та їх посадових осіб.
- •44. Визначення недобросовісної реклами за Законом України "про рекламу"
- •45. Правові вимоги до заяви боржника, кредитора про порушення справи про банкрутство.
- •46. Уповноважені державні органи загальної та спеціальної компетенції. Субєкти контролю.
- •47. Антимонопольний комітет України, його правовий статус.
- •48. Підстави для порушення провадження у справі про банкрутство.
- •49. Державне регулювання риинку цінних паперів.
- •50. Адміністративно-процесуальні засади діяльності Антимонопольного комітету України.
- •51. Загальні умови порушення провадження у справі про банкрутство.
- •52. Правове положення, мета діяльності та повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
- •53. Особливості антимонопольно-конкурентної відповідальності
- •Глава 28. Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
- •54. Забезпечення грошових вимог кредиторів
- •55. Державне регулювання інвестиційної діяльності (перебрати можна ще)
- •56. Види відповідальності за порушення антимонопольного законодавства
- •57. Припинення провадження у справі про банкрутство
- •58. Правове регулювання приватизації державного майна
- •59. Адміністративно-правові санкції за порушення антимонопольного законодавства
- •60. Наслідки визнання боржника банкрутом
- •61. Корпоративне управління: поняття та правове закріплення.
- •62. Джерела правового регулювання відносин у сфері захисту прав споживачів.
- •63. Черговість задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
- •64. Правове регулювання промислової власності. Поняття та зміст.
- •65. Міжнародні договори у сфері захисту прав споживачів.
- •66. Державна політика запобігання банкрутства.
- •67. Суб’єкти державного регулювання та державного управління у сфері промислової власності.
- •68. Правове значення договорів про надання фінансово-кредитних послуг для захисту прав споживачів (покупців)
- •69. Підстави для застосування процедур банкрутства до суб’єктів підприємництва.
- •70. Уповноважені державні органи в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •71. Система державних органів, що здійснюють захист прав споживачів, їх повноваження.
- •72. Стадія провадження у справах про банкрутство.
- •73. Державне регулювання природних монополій.
- •74. Обов’язки виробників, продавців (постачальників)
- •75. Мирова угода. Поняття та порядок укладання.
- •76. Податки в системі державного регулювання і стимулювання господарської діяльності.
- •77. Розгляд скарг на рішення органів державної виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, також на дії таких осіб.
- •78. Основні принципи державного регулювання неплатоспроможності.
- •79. Особливості державного забезпечення захисту прав споживачів.
- •80. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.
- •81. Поняття банкрутства як засіб відновлення платоспроможності боржника.
- •82. Система державних органів, що здійснюють захист прав споживачів.
- •83. Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.
- •84. Особливості санаційної процедури.
- •85. Державні гарантії щодо забезпечення громадянам захист їх інтересів як споживачів.
- •86. Обов’язкова сертифікація харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадянського харчування та сертифікація систем якості їх виробництва ( надання).
- •87. Мирова угода як засіб відновлення платоспроможності.
- •88. Державна система сертифікація.
- •89.Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини ісупутніх матеріалів в Україну.
- •90. Повноваження державного органу з питань банкрутства.
18. Право споживача на інформацію про товари (роботи,послуги)
Закон України Про захист прав споживачів
Стаття 18. Право споживача на інформацію про товари (роботи, послуги)
1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибору.
Iнформацiя про товари (роботи, послуги) повинна мстити:
-
назви нормативних документiв, вимогам яких повиннi вiдповiдати товари (роботи, послуги);
-
перелiк основних споживчих властивостей товарiв (робiт, послуг), а щодо продуктiв харчування - склад (включаючи перелiк використаних у процесi їх виготовлення iнших продуктiв харчування i харчових добавок), калорiйнiсть, вмiст шкiдливих для здоров'я речовин порiвняно з обов'язковими вимогами нормативних документiв i протипоказання щодо застосування;
-
цiну та умови придбання товарiв (робiт, послуг);
-
дату виготовлення;
-
гарантiйнi зобов'язання виготiвника (виконавця);
-
правила та умови ефективного використання товарiв (робiт, послуг);
-
термiн служби (придатностi) товарiв (наслiдкiв робiт), вiдомостi про необхiднi дiї споживача пiсля його закiнчення, а також про можливi наслiдки в разi невиконання цих дiй;
-
найменування та адресу виготiвника (виконавця, продавця) i пiдприємства, яке здiйснює його функцiї щодо прийняття претензiй вiд споживача, а також проводить ремонт, технiчне обслуговування.
Стосовно товарiв (робiт, послуг), якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, споживачевi повинна надаватись iнформацiя про їх сертифiкацiю.
Стосовно товарiв (робiт, послуг), якi за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, виготiвник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до вiдома споживача iнформацiю про такi товари (роботи, послуги) i можливi наслiдки їх впливу.
2. Iнформацiя, передбачена пунктом 1 цiєї статтi, доводиться до вiдома споживачiв виготiвником (виконавцем, продавцем) у технiчнiй документацiї, що додається до товарiв (результатiв робiт, послуг), на етикетцi, а також маркуванням чи iншим способом, прийнятим для окремих видiв товарiв (робiт, послуг) або в окремих сферах обслуговування.
Продукти харчування, упакованi або розфасованi в Українi, повиннi забезпечуватись iнформацiєю про мiсце їх походження.
3.Громадянин, який здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, на етикетцi товару (роботи, послуги) повинен надати iнформацiю про номер документа, що засвiдчує право на заняття пiдприємницькою дiяльнiстю, та найменування органу, що його видав, а в разi необхiдностi - вiдомостi про їх сертифiкацiю.
4. Якщо надання недостовiрної або неповної iнформацiї про товар (роботу, послугу), а також про виготiвника (виконавця, продавця) спричинило:
придбання товару (роботи, послуги), який не має потрiбних споживачевi властивостей, - споживач має право розiрвати договiр i вимагати вiдшкодування завданих йому збиткiв;
неможливiсть використання придбаного товару (роботи, послуги) за призначенням - споживач має право вимагати надання у розумно короткий, але не бiльше мiсяця, термiн належної iнформацiї. Якщо iнформацiю в обумовлений термiн не буде надано, споживач має право розiрвати договiр i вимагати вiдшкодування збиткiв;
заподiяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - вiн має право пред'явити продавцю (виготiвнику, виконавцю) вимоги, передбаченi статтею 17 цього Закону, а також вимагати вiдшкодування збиткiв, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володiннi на правi власностi або на iнших пiдставах, передбачених законом чи договором.
5. Збитки, завданi споживачевi товарами (роботами, послугами), придбаними в результатi недобросовiсної реклами, пiдлягають вiдшкодуванню винною особою у повному обсязi.
6. Пiд час розгляду вимог споживача про вiдшкодування збиткiв, завданих недостовiрною або неповною iнформацiєю про товари (роботи, послуги) чи недобросовiсною рекламою, необхiдно виходити з припущення, що у споживача немає спецiальних знань про властивостi та характеристики товарiв (робiт, послуг), якi вiн придбаває.
7. Держава створює умови для набуття споживачами потрiбних знань з питань реалiзацiї їх прав.