
- •1 Основи поняття загальної теорії систем
- •1.1 Основні означення теорії систем, поняття системи
- •1.2 Еталонна семирівнева модель взаємодії відкритих телекомунікаційних систем
- •1.3 Поняття зв'язку і стану
- •1.4 Кібернетичні системи
- •1.5 Етапи дослідження систем
- •1.6 Теоретико-множинне визначення системи. Модель «чорної скриньки»
- •1.7 Часові системи
- •1.8 Поняття глобальних станів і глобальних реакцій системи
- •1.9 Контрольні запитання
- •2 Основні види і властивості систем
- •2.1 Види систем
- •2.1.1 Статичні системи
- •2.1.2 Динамічні системи
- •2.2 Властивості систем
- •2.2.2 Причинність
- •2.2.3 Керованість та спостережність
- •2.2.5 Складність
- •2.3 Контрольні запитання
- •3 Декомпозиція і синтез систем
- •3.1 Операції з’єднання
- •3.2 Декомпозиція систем. Підсистеми. Елементи системи
- •3.3 Приклад застосування методів загальної теорії систем для проектування комутаційних систем зв’язку
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Нечіткі системи
- •4.1 Нечіткі множини
- •4.2 Операції над нечіткими множинами
- •4.3 Нечіткі відношення
- •4.4 Нечіткий логічний вивід
- •4.5 Контрольні запитання
- •5 Поняття математичної моделі. Приклади математичних моделей систем
- •5.1 Етапи математичного моделювання
- •5.2 Моделі стохастичних систем
- •5.2.1 Метод статистичних іспитів
- •5.3 Стохастичне моделювання процесів в інфокомунікаційних мережах
- •Додаток 1 основи теорії множин
- •Д.1.1 Підмножини
- •Д.1.2. Операції над множинами
- •Д.1.3 Універсальна множина. Доповнення множини. Декартів добуток множин
- •Д.1.4 Розбиття множини на систему підмножин
- •Д.1.5 Відношення
- •Д.1.6 Способи завдання бінарних відношень
- •Д.1.7 Відношення еквівалентності, порядку й домінування
- •Д.1.8 Відображення. Функції
Додаток 1 основи теорії множин
Первинні поняття теорії множин – множина й відношення "бути елементом множини".
Множину можна задати двома способами:
-
Перерахуванням усіх елементів множини, наприклад,
.
-
Указавши характеристичну властивість елементів множини
, відповідно з якою можна встановити, належить даний елемент
множині
, що позначається
, чи не належить:
, наприклад,
.
Це
читається так:
– множина всіх елементів
таких, що
– числа із проміжку [12; 157].
У загальному випадку для такого способу завдання множини можна вказати наступне співвідношення
.
Тут
-
характеристична властивість або умова,
на підставі якої здійснюється відбір
елементів. Строго кажучи,
– висловлювана функція. Говорять, що
об'єкт
задовольняє висловлюваної функції,
якщо висловлення, отримане з
підстановкою замість
об'єкту
,
тобто
,
є істинним.
Д.1.1 Підмножини
Нехай
множини
та
такі, що з умови
випливає, що
.
Тоді говорять, що
є підмножиною
,
що записується в такий спосіб
Говорять
ще, що
–
невласна підмножина множини
.
Нехай
.
Якщо можна вказати такий елемент
,
що
й при цьому
,
то
називають власною підмножиною множини
й позначають
Відношення
та
називають відношеннями включення. Якщо
та
,
то
.
За визначенням, порожня множина є
підмножиною будь-якої множини
.
Якщо
мають місце співвідношення
та
,
то множини
та
еквівалентні або рівні, тобто
.
Д.1.2. Операції над множинами
Об'єднанням
множин
і
,
що позначається
,
називається множина, яка складається
з елементів, що належать або
множині
,
або
множині
,
тобто
.
Перетинанням
множин
та
,
що позначається
,
називається множина, яка складається
з елементів, що належать множині
і
множині
,
тобто
.
О
перації
об'єднання й перетинання множин можна
проілюструвати за допомогою діаграм,
на яких сірим кольором позначений
результат цих операцій (рис. Д1).
Рисунок
Д1 – Операції об’єднання та перетинання
множин
Операції
об'єднання й перетинання множин можна
визначити для будь-якої кількості
множин. Нехай задана сім'я множин
,
де
–
множина індексів, тоді
та
Операції
та
задовольняють наступним властивостям:
-
асоціативності
,
;
-
комутативності
,
;
-
дистрибутивності
,
.
Легко
показати, що коли
,
тоді
і
.
Звідси зокрема випливає, що
і
.
Доповненням
множини
до множини
,
або різницею множин, називається множина,
що складається з елементів, що належать
множині
і не належать множині
,
тобто
.
Приведемо деякі тотожності, яким задовольняє операція доповнення:
-
-
.
Симетрична різниця множин. Ця операція визначається в такий спосіб:
Її
складають елементи, що належать множині
,
але не належать
,
та елементи, що належать множині
,
але не належать
.
Операція симетричної різниці має властивості:
-
асоціативності
;
-
комутативності
;
Операція перетинання дистрибутивна щодо симетричної різниці
.
Порожня множина є нульовим елементом для операції симетричної різниці
.
З визначення операції симетричної різниці випливає, що
.