- •1. Природа, чинники виникнення та види організаційних змін на підприємстві.
- •2. Керування змінами в організації: моделі процесу змін, причини опору працівників змінам та шляхи його подолання.
- •3. Характеристика основних сфер організаційних змін на підприємстві.
- •8. Чинники. Що перешкоджають аго сприяють інноваційній діяльності в організації
- •13.Сутність та базові складові процесу утримання людських ресурсів в організації
- •14.Суть та менеджмент диверсифікації робочої сили в організаціях.
- •15.Менеджмент трудових відносин в організації: суть трудових відносин, процес створення профспілки,колективна угода (договір)
- •16.Сутність психологічної угоди та відповідності працівника посаді як основа розуміння людей в організації.
- •17.Природа індивідуальних рис особистості «Велика п’ятірка » та інші види індивідуальних рис.
- •18.Позиція як елемент індивідуальної поведінки працівника в організації
- •19.Сприйняття як елемент індивідуальної поведінки працівника в організації.
- •20.Поняття, причини і наслідки стресу в організації .Спільні риси творчих людей.
- •23. Типи поведінки на робочому місці
- •31. Підходи до мотивації з погляду наслідків поведінки
- •32. Популярні сучасні мотиваційні стратегії:надання повноважень та участь,нові форми трудових угод.
- •33. Використання системи нагород винагород у системі мотивації праці персоналу в організації.
- •34. Природа та особливості лідерства в організації. Відмінності між менеджером та лідером.
- •35. Влада і лідерство. Основні форми влади в організації.
- •36.Підходи до лідерства на основі виділення лідерських рис.Теорія Гізеллі
- •37. Поведінкова теорія лідерства р.Лейкерта та дослідження університету штату Огайо.
- •38. Гратка лідерства
- •39.Ситуаційна теорія лідерства ф.Фідлера
- •40. Теорія шлях-мета
- •41. Модель Врума-Єттона –Яго
- •43. Споріднені концепції лідерства
- •44. Політична поведінка в організаціях
- •46.Форми комунікацій в організаціях
- •47. Комунікативні схеми та робочі групи
- •49.Неформальні комунікації в організаціях
- •50. Комунікативні барєри
- •51. Поняття груп в організаціях. Типи груп та команд їхні характеристики
- •52. Причини об’єднання людей у групи та стадії розвитку груп.
- •53. Характеристики груп та команд в організації:структура обов'язків,норми поведінки, згуртованість,формальне і неформальне лідерство.
- •54.Порівняльна характеристика формальних і неформальних груп у менеджменті
- •55. Природа,причини і складові організаційних конфліктів
- •56. Види конфліктів
- •57. Методи керування конфліктами в організації (способи розв’язання конфліктних ситуацій)
- •58.Поняття та основні завдання контролювання в менеджменті.
- •59. Характеристика основних типів контролю в організації.
- •60. Характеристика основних етапів процесу контролю в організації.
43. Споріднені концепції лідерства
Концепція заміни лідерства визначає ситуації, у яких лідерська поведінка нейтралізована або замінена особистими рисами підлеглих, характером завдання й організацією.
Особисті риси підлеглих, які можна використати для нейтралізації лідерської поведінки, - це здібність, уміння, досвід, незалежність міркувань, професійна орієнтація і байдужість до організаційних винагород. Зокрема, здібним досвідченим працівникам зовсім не обов'язково нагадувати, що вони повинні робити. Подібно до цього, значна потреба підлеглого в незалежності може зробити лідерську поведінку неефективною.
Концепція харизиатичного лідерства, передбачає, що харизма є однією з індивідуальних характеристик лідерства. Це - форма особистої привабливості, яка стимулює визнання і підтримку. За умови однакових можливостей особа, що має харизму, буде мати більше можливостей впливати на інших, ніж особа, яка цієї харизми не має. Наприклад, порівняно з керівником, який харизми не має, харизматичний лідер буде набагато сильніше впливати на поведінку підлеглих. Отже, вплив є знову фундаментальним елементом цієї концепції.Сьогодні більшість експертів визнає три елементи харизматичного лідерства в організаціях". По-перше, лідер повинен мати здатність передбачити майбутнє, визначити високі цілі і змоделювати поведінку, яка б узгоджувалась з їхнім досягненням. По-друге, харизматичний лідер повинен надихати інших особистим прикладом і впевненістю в успішному втіленні запропонованих моделей. 1 по-третє, він повинен забезпечувати підлеглих своєю підтримкою і співчуттям, висловлювати свою впевненість у них.
Трансформаційне лідерство йде далі від традиційних очікувань, його завдання - передавати іншим сенс місії, стимулювати навчальний досвід і заохочувати нові способи мислення. В умовах швидких змін і неспокійного середовища трансформаційних лідерів щораз частіше трактують як необхідну умову успішного бізнесу.В одній із недавніх статей було визначено сім умов успішного лідерства: довіра до підлеглих, бачення перспективи, збереження спокою, заохочення ризику, фаховість, толерування протилежних поглядів і спрощення ситуації3'. Хоча цей перелік є результатом побіжного огляду літератури з лідерства, він, як і процитовані приклади ефективного лідерства, узгоджується з поглядами на трансформаційне лідерство.
44. Політична поведінка в організаціях
Політична поведінка - це діяльність, спрямована на здобуття, зміцнення і застосування влади та інших ресурсів з метою отримання бажаних результатів". Її можуть використовувати менеджери для спілкування зі своїми підлеглими, підлеглі для спілкування зі своїми менеджерами, або і підлеглі, і менеджери для спілкування між собою на одному рівні. Іншими словами, політичну поведінку можна спрямувати вверх, вниз чи горизонтально. Такі відмінні, здавалось би, одне від одного рішення, як розміщення виробничих потужностей чи місцерозташування в офісі кавника, підпорядковані політичним діям.
Як підтвердило дослідження, є чотири головні форми політичної поведінки, які широко застосовують в організаціях". Перша з цих форм - стимулювання, тобто менеджер пропонує щось комусь за індивідуальну підтримку. Наприклад, один менеджер може запропонувати іншому, що замовить за нього хороше слівце в боса, якщо той підтримає новий план маркетингу, що його розробив цей менеджер. Другою формою є переконання, яке грунтується як на емоціях, так і на логіці.
Третя форма політичної поведінки передбачає створення зобов язання. Наприклад, один менеджер може підтримати рекомендацію іншого стосовно нової рекламної кампанії, хоча насправді він і не мас своєї власної думки щодо цієї кампанії; однак він може вважати, що, роблячи цс, робить послугу іншому менеджерові і в майбутньому зможе звернутися до цієї особи, коли йому потрібна буде додаткова підтримка. Четверта форма - примус - це застосування сили для досягнення бажаного результату. Наприклад, менеджер може погрожувати, що припинить надання підтримки, винагороди чи інших ресурсів з метою впливу на інших.
І все ж менеджери керують політичною поведінкою в такі способи. По-перше, вони повинні усвідомлювати: навіть якщо їхні дії не є політично мотивованими, інші можуть уважати навпаки. По-друге, наділяючи підлеглих автономією, відповідальністю, можливістю виклику і зворотним зв'язком, менеджери зменшують імовірність виникнення політичної поведінки у підлеглих. По- третє, менеджери не повинні застосовувати владу, якшо вони хочуть уникнути звинувачень у політичній мотивації. По-четверте, вони повинні відкрито обговорювати розбіжності, щоб у підлеглих було менше можливостей для політичної поведінки і використання конфліктних ситуацій з власною мстою. 1 нарешті, по-п'яте, менеджери повинні уникати завуальованої діяльності, оскільки закулісна активність робить враження наявності політичних намірів, навіть якщо їх немає".
45.
Комунікація - цс процес передавання інформації від однієї особи до іншої. Ефективні комунікації- це такий процес передавання повідомлення, коли отримане повідомлення, наскільки можливо близьке за значенням до первинного.
Ключовим елементом ефективних комунікацій є відмінності між даними та інформацією. Дані - це неопрацьовані цифри і факти, які відображають окремий аспект дійсності. Інформація - це дині, представлені у вигляді або фюрмі, які мають сенсове навантаження. Інформація є цінною, якщо вона достовірна, своєчасна, повна і доречна. Щоб інформація становила реальну цінність для менеджера, вона повинна бути достовірною. Цс означає, що інформація покликана реально і надійно відображати дійсність.
Інформація повинна бути вчасною. Це не обов'язково означає поспішність. Своєчасність є функцією ситуації, яка виникла у менеджера. Інформація повинна бути повною, щоб стати корисною для менеджера. Якщо вона часткова, то картина стану справ може виявитися недостовірною або викривленою. Нарешті, інформація цінна, якщо вона доречна. Доречність, як своєчасність. залежить від потреб і обставин для конкретного менеджера.
Процес комунікацій розпочинається, коли одна особа (відправник) хоче передати факт, ідею, думку або іншу інформацію комусь іншому (одержувачу). Ця інформація мас значення для відправника незалежно від того, чи вона проста і конкретна, чи складна й абстрактна. Наступна дія - цс кодування інформації у форму, то відповідає ситуації. Кодування може набувати форми слів, виразу обличчя, жестів або навіть художнього вираження і фізичних дій.Після того, як повідомлення закодовано, його передають відповідними засобами зв'язку. Засіб, за допомогою якого наше закодоване повідомлення вам передасться - надрукована сторінка. Звичайні засоби зв'язку в організаціях - цс наради, електронна пошта, записки, листи, звіти та телефонні розмови. Далі відбувається розкодування у форму, яка має значення для одержувача. Як уже зазначено, значення цієї інформації може бути різним. У багатьох випадках воно є підставою для відповіді, і тоді утворюється цикл, оскільки нове повідомлення у такій же послідовності передається початковому відправникові.Комунікації можуть бути перервані перешкодою - шумом від чийогось кашляння, від автомобіля, що проїжджає, або розмови двох людей поблизу. Перешкодами також с загублений на пошті лист, пошкодження телефонної лінії, неправильна адреса електронної пошти тощо.