Питання на іспит В ДЕК з с/к “Судове провадження у кримінальних справах”

1. Поняття і завдання судового розгляду кримінальної справи в системі стадій кримінального процесу.

Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, наступна після таких важливих стадій, як досудове слідство та поперед­ній розгляд справи суддею. Під час судового розгляду суддя, відправляючи правосуддя, розглядає справу в судовому за­сіданні, досліджує всі істотні обставини справи, перевіряє до­кази і постановляє вирок.

Судовий розгляд полягає у дослідженні всіх зібраних дока­зів в умовах широкої гласності, за активної участі обвинувача, підсудного, його захисника, а також потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників. Суд грун­тує свої висновки лише на тих доказах, які було розглянуто і досліджено в судовому засіданні.

Завдання цієї специфічної процесуальної форми здійснення правосуддя збігаються з завданнями правосуддя. Судовий роз­гляд повинен забезпечити встановлення обставин справи від­повідно до тих, які мали місце в дійсності, правильно оцінити ці обставини з точки зору кримінального закону.

Завдання судового розгляду, коло питань, що розгляда­ються, характер рішень, які приймаються, та сама його проце­дура свідчать про те, що це — основна, центральна стадія кримінального процесу.

Загальні положення судового розгляду визначено в главі 24 КПК. Це закріплені в законі правила, що відображають харак­терні риси судового розгляду та забезпечують здійснення та реалізацію на цій стадії всіх принципів кримінального проце­су. До загальних положень судового розгляду належать прави­ла про його безпосередність, усність та незмінність складу су­ду, про роль головуючого .в судовому розгляді, та його учас­ників, розпорядок судового засідання, межі судового розгляду, вирішення питання про запобіжні заходи, про зміну обвинува­чення в суді та про заходи, які застосовуються до порушників порядку в судовому засіданні тощо.

Судовий розгляд має велике виховне і запобіжне значення. Застосовуючи заходи кримінального впливу, суд не лише ка­рає злочинців, а й має на меті їх виправлення і перевиховання, а також запобігання злочинам.

2. Безпосередність та безперервність судового розгляду кримінальної справи.

Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду

Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

Безпосередність судового розгляду виявляється в тому, що судді, які розглядають справу й ухвалюють вирок, повинні особисто і безпосередньо в судовому засіданні досліджувати всі докази в справі і на підставі цього дослідження зробити висновок про достовірність доказів, доведеність вчиненого злочину і винності або невинува¬тості підсудного.

Матеріали попереднього розслідування не можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони не перевірені судом у судовому засіданні. Суд що розглядає кримінальну справу, не має права доручити іншому суду провести будь-які судовослідчі дії. Безпосередність судового розгляду зобов'язує суд обґрунтовувати вирок, аргументувати прийняте рішення тільки тими доказами, які були розглянуті і досліджені в ході судового слідства.

3. Сумарні (спрощенні) судові провадження: зарубіжний та вітчизняний досвід.

4. Склад суду під час розгляду кримінальної справи. Головуючий.

Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи

Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів, який може бути змінений лише у випадках, передбачених законом, та з дотриманням порядку, встановленого частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу.

Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.

Кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, якщо по справах законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Такі справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ст. 17 КПК).

Керує судовим засіданням головуючий, який повинен забезпечити учасникам судового розгляду справи здійснення їх законних прав і обов'язків згідно з нормами КПК, а також належний порядок судового процесу.