9. Головуючий судовим розглядом, його роль та повноваження.

Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні

Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень судового процесу.

Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це заперечення заноситься до протоколу.

Головуючий в судовому засіданні забезпечує всім учасникам процесу можливість реалізації своїх прав, зобов'язаний усувати із судового слідства все, що не має належності до справи, має право знімати запитання учасників судового слідства, якщо вони з'ясовані, навідні, некоректні чи не стосуються до справи.

Головуючий, як і суд у цілому, має бути незалежним, процесуально самостійним та підпорядковуватись тільки закону. Він повинен бути об'єктивним та безпристрасним, не брати бік обвинувачення або захисту, не підпадати під вплив слідчого, критично аналізувати всі доводи, заяви та докази.

Відповідно до ст. 283 КПК України в призначений для розгляду час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа підлягає розгляду.

5. Участь народу у здійсненні правосуддя: форми та їх відмінності.

Відповідно до Конституції України (статті 124 і 127) та статей 65-72 Закону України «Про судоустрій України» правосуддя відправляють професійні судді й у визначених законом випадках - народні засідателі та присяжні. Народні засідателі беруть участь у здійсненні правосуддя в апеляційних судах, їх обирають із числа громадян України, які на день обрання досягли 25-річного віку й постійно проживають на території, на яку поширено юрисдикцію відповідного суду. Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку. Законом України «Про судоустрій України» встановлено обмеження щодо осіб, яких не може бути включено до списків народних засідателів або присяжних, а саме:

- визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

- які мають хронічні, психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;

- щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;

- депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси (ст. 66).

Строк, на який народних засідателів закликають до виконання обов'язків у суді, визначає Закон України «Про судоустрій України». Його встановлюють не більш як місяць на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їхньою участю (ст. 71 Закону).

На час виконання обов'язків у суді на народних засідателів поширено гарантії незалежності й недоторканності суддів.

Суд присяжних - це вже абсолютно нова інституція.

Коли справу слухає суд за участю народних засідателів, тоді суддя й народні засідателі разом розглядають справу від початку судового засідання й до винесення рішення по суті. Вони разом ідуть до нарадчої кімнати, ухвалюють і оголошують процесуальні акти, тобто діють як звичайний суд. Натомість суд присяжних функціонує в зовсім інший спосіб. «Присяжні будуть відокремлені від головуючого і оцінюватимуть докази та виноситимуть вердикт про винуватість чи невинуватість підсудного. Але перед видаленням присяжних до нарадчої кімнати суддя має дати їм настанови з приводу юридичної фабули справи та відповідних правових питань. Причому він має зробити це ненав'язливо, щоб не визначати наперед волевиявлення присяжних».

6. Предмет і межі судового розгляду. Зміна меж в ході судового розгляду і вирішення кримінальної справи.

Предмет судового розгляду (в л-рі) – коло обставин, які повинен перевірити і встановити суд під час судового розгляду кр справи – АЛЕ ця позиція дуже неточно, бо дуже схожа на предмет доказування.

Тому, предмет суд розгляду: (лекція)

1. предмет обвинувачення – коло обставин, які має з’ясувати суд

2. матеріальна складова – правова кваліфікація, - наявність підстав для звільнення від покарання, наявність обставин, які обтяжують чи пом’якшують покарання, наявність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності

3. процесуальна складова – правильне проведення досудового розслідування у справі.

Межі предмету – визначаються процесуальними документами:

• обвинувальним висновком – у справах публічного обвинувачення,

• скаргою потерпілого – у справах приватного обвинувачення,

• скаргою прокурора про зміну обвинувачення в суді.

Межі суд розгляду визначаються 2-ма критеріями:

1. предмет обвин – корекція можлива з боку прокурора

2. за колом осіб – абсолютний критерій, будь-яка корекція тягне повернення справи на додаткове розслідування

     Стаття 275. Межі судового розгляду       Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

     В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених в статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.

7. Тривалість судового розгляду кримінальної справи та її відповідність концепції “розумного строку” за ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р.

Строк судового розгляду – часові межі не визначені.

І думка – встановити 2-міс строк для розгляду кр справи в суді.

АЛЕ, це не буде виправдовуватись, бо інколи треба значно більше часу, щоб розглянути складну кр справу.

ІІ думка – деякі науковці пропонують виходити з критеріїв, які встановлені ЄСзПЛ:

1. загальна тривалість судового розгляду – з моменту появи у справі підозрюваного, обв до фактичного виконання судового рішення

2. складність справи

• кількість епізодів

• кількість свідків

• складність отримання показань у справі

• кількість обвинувачених

• сукупність слідчих дій, які необхідно здійснити

3. поведінка самого підсудного – своїми діями сторона захисту не повинна затримувати провадження у справі. Це може полягати у знищенні доказів, залякуванні свідків… Відмова обвинуваченого (підсудного) давати показання – це не затягування процесу, а його право на захист

4. оперативність судової системи – держава повинна забезпечити такий порядок для руху справи, який би не сприяв її затягуванню. Сюди включ. обов’язок держави щодо своєчасного виконання слідчих дій чи обов забезпечення доказів.

ЄСзПЛ вважає, що повернення справи на додаткове розслідування – це неналежна процедура виконання суд системою своїх обов’язків. Сам інститут повернення справи ЄС вважає затримкою розгляду справи.

5) наслідки для сторони заявника (потерпілого).

8. Підготовка судді до розгляду кримінальної справи: завдання та способи.

Підготовка судді до розгляду кримінальної справи – діяльність судді, що являє собою сукупність дії інформаційно-тактичного, процесуального, організаційного характеру, спрямованих на забезпечення необхідних умов для правильного розгляду кр справи в судовому засіданні і здійснення прав сторін.

Завдання –

1. вивчення матеріалів справи

2. планування судового слідства

3. складання проекту дослідження доказів

Підготовка судді полягає у

-дії інформаційно-тактичного характеру

* вивчення матеріалів справи

* аналіз матеріалів справи (кр-правової і кр-процесуальної частини)

* систематизація матеріалів справи (складання робочих документів)

* планування

- процесуальні дії

* дії, спрямовані на час, місце і суб’єктів

(Підготовча частина забезпечує нормальні умови для подальшого судового розгляду)

-організаційні дії – регламентовані судовою практикою

* дача розпоряджень секретарю судового засідання про підготовку залу судових засідань

* дача вказівки секретарю перевірити явку учасників і причини неявки

* головуючий надає дозвіл на побачення з підсудним, що перебуває під вартою.

9. Систематизація суддею матеріалів кримінальної справи: значення, способи і робочі документи судді. Планування судового розгляду.

Систематизація доказів:

• сист-я за джерелом доказів (недосконала для нескладних справ)

• сист-я за обставинами справи, епізодами

• сист-я за суб’єктом (у співучасті)

Ця діяльність не врегульована законом, покликана забезпечити планування судового розгляду

22 Планування судового розгляду: мета здійснення та види.

Планування судового розгляду:

1. планування судового розгляду в цілому – по кожному з етапів судового розгляду визначення конкретних дій, не є поширеним, переважно це роблять судді-початківці

2. локальне планування – певного етапу судового розгляду

3. часткове планування – певних дій (допиту особи, план дослідження доказів).

Мета планування:

– полегшення складання рішень у справі

• ефективне здійснення правосуддя.

Стадії планування:

І встановлення епізодів

ІІ обставини, якими вони підтверджуються

ІІІ слідчі дії, які слід провести

ІV робочі документи

V примітки до них.

10. Поняття, завдання і значення підготовчої частини судового засідання. Порядок проведення підготовчої частини судового розгляду

Стаття 283. Відкриття судового засідання

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.

Стаття 284. Перевірка явки учасників судового розгляду

Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх. Стаття 285. Роз'яснення перекладачеві його обов'язків

Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний в судовому засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка.

Стаття 286. Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку

Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються його особи.

Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка.

В разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні з обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.

При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний.

Стаття 287. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу

Після виконання дій, зазначених у попередній статті, головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, громадського обвинувача, захисника, громадського захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявляють вони проти будь-кого відвід. Питання про відвід вирішується судом за правилами статті 57 цього Кодексу.

Стаття 288. Наслідки неявки підсудного

Коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судове засідання в справах, в яких явка його є обов'язковою (стаття 262 цього Кодексу), суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню.

Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя — постанову про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше.

Стаття 289. Наслідки неявки прокурора, громадського обвинувача, захисника чи громадського захисника

Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускається тільки за згодою підсудного.

Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили в справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні.

Про неявку прокурора або адвоката в судове засідання суд повідомляє відповідні органи.

Стаття 290. Наслідки неявки потерпілого

Якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до статті 72 цього Кодексу. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ).

Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.

Стаття 291. Наслідки неявки цивільного позивача

Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства.

Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.

Стаття 292. Наслідки неявки свідків і експертів

Якщо не всі викликані свідки і експерти з'явилися, суд вислухує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи і виносить ухвалу, а суддя — постанову про дальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи, при необхідності, щодо свідків заходів, зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів — заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу.

Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.

Стаття 292-1. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання, при відкладенні розгляду справи

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядається в тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.

Стаття 293. Видалення свідків із залу суду

Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не зносилися з недопитаними. Потерпілого і експерта з залу суду не видаляють.

Стаття 294. Роз'яснення прав підсудному

Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях, головуючий зобов'язаний роз'яснити підсудному його права, передбачені статтею 263 цього Кодексу.

Стаття 295. Роз'яснення прав і обов'язків особам, що беруть участь у справі

Головуючий роз'яснює потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, спеціалістові і експертові їх права та обов'язки в судовому засіданні і попереджає експерта про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову виконати обов'язки експерта і за статтею 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку.

Підготовча частина є початковою, самостійною та важливою скла­довою частиною судового розгляду. У цій частині судового розгляду, яка починається його відкриттям і триває до викладення державним обвинувачем пред' явленого підсудному обвинувачення, а у справах приватного обвинувачення — до викладення заяви потерпілим, про­водиться остання перевірка наявності процесуальних передумов для того, щоб перейти до судового слідства. На цьому етапі створюються необхідні передумови для повного і об'єктивного дослідження доказів і правильного вирішення справи при додержані прав та інтересів учасників процесу. Між тим не можна вважати, що підготовча частина судового розгляду проводиться лише в підготовчих цілях до судового розгляду. Заявлення і вирішення кло­потань (ст. 296 КПК) чи вирішення питання про можливість розгляду кримінальної справи за відсутності кого-небудь з осіб, які брали участь у справі (статті 288-292 КПК) — це питання, що мають важливе зна­чення для руху справи.

Система процесуальних дій підготовчої частини здійснюється за чинним кримінально-процесуальним законом у такому порядку.

• Відкриття судового засідання — це перша дія в судовому роз­гляді. Сутність її полягає в тому, що головуючий у призначений для розгляду справи час відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися (ст. 283 КПК).

• Перевірка явки учасників судового розгляду та з'ясування причин неявки до суду відсутніх проводиться секретарем судового засідання або судовим розпорядником ще до відкриття судового засідання, і після цього доводиться до головуючого. Відкривши судове засідання, голо­вуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх (ст. 284 КПК).

• Роз'яснення перекладачеві його обов'язків. Головуючий роз'яснює перекладачу обов'язок правильно робити потрібний в судовому засі­данні переклад і попереджає його про відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка (ст. 285 КПК). Ця дія відбувається до роз'яснення прав іншим учасникам судового розгляду, оскільки перекладач повинен розпочати свою процесуальну діяльність одночасно із судом і раніше інших учасників судового розгляду.

• Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обви­нувального висновку. Сутність цієї процесуальної дії полягає в тому, щоб переконатися, що підсудний є тією особою, яка віддана до суду. З цією метою суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його пріз­вище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосу­ються його особи.

Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, — копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка. У разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх у строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні з обов'язковим вручен­ням підсудному цих документів для ознайомлення. При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний (ст. 286 КПК).

• Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу. Після ви­конання дій, зазначених вище, головуючий оголошує учасникам судо­вого розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, захисника, перекладача, експерта, спеціа­ліста, секретаря і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявляють вони проти будь-кого відвід. Питання про відвід вирішується судом за пра­вилами ст. 57 КПК (ст. 287 КПК)[1].

• Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших виклика­них у судове засідання осіб. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду або з викликаних у судове засідання осіб не з' явився, суд з' ясовує причини неявки і, вислухавши думку учасників розгляду, ви­рішує питання про можливість розгляду справи: його продовження чи відкладення (статті 288-292 КПК).

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, ци­вільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядаєть­ся в тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках (ст. 2921 КПК).

• У виняткових випадках допускається розгляд справи при відсут­ності підсудного. Відповідно до ст. 262 КПК до таких випадків нале­жить: коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призна­чено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить роз­глянути у його відсутності.

Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.

• Видалення свідків із залу суду. Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свід­ків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не зносилися з недопитаними. Цей припис закону обумовлений намаганням відвернути вплив показань одних свідків (раніше допитаних) на характер показань інших. Потерпілі й експерти із залу суду не видаляються (ст. 293 КПК).

• Роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду. Ви­конавши попередні процесуальні дії, головуючий роз'яснює підсудно­му його права, передбачені ст. 263 КПК (ст. 294 КПК). Після цього головуючий роз' яснює потерпілому, цивільному позивачеві, цивільно­му відповідачеві, спеціалістові і експертові їх права та обов' язки в судовому засіданні і попереджає експерта про кримінальну відпові­дальність за ст. 385 КК України за відмову виконати обов'язки екс­перта і за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 295 КПК).

• Заявлення і розв'язання клопотань. Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свід­ків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових до­казів. Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для вста­новлення яких обставин вона просить викликати нових свідків, ви­требувати чи приєднати до справи нові докази. З' ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати міс­це у відсутності цих свідків.

При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства (ст. 296 КПК). 398

11. Підстави заявлення відводу судді в ході судового розгляду і порядок його вирішення.

Стаття 54. Обставини, що виключають участь судді в розгляді справи

Суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи:

1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;

2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;

2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 цього Кодексу;

3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;

4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу.

У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Стаття 55. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, поставлених з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції і в апеляційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано.

Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в перегляді цієї справи за нововиявленими обставинами та перегляді справи Верховним Судом України.

Стаття 56. Відвід судді

За наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його представником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками.

Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.

Стаття 57. Порядок вирішення заявленого відводу

У разі заявлення відводу судді суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників судового розгляду.

Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу.

У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 55 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд вирішує питання про передачу справи до іншого суду в порядку, встановленому цим Кодексом.

Під відводом у судочинстві розуміють – усунення від участі в цивільному,кримінальному або арбітражному процесі окремих його учасників, якщо хтось із них особисто (прямо чи побічно) заінтересований у справі, але не є підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, цивільним позивачем чи цивільним відповідачем у кримінальному процесі, стороною чи третьою особою у цивільному процесі, стороною в арбітражному процесі.

Відмінності між інститутом клопотань та інститутом відводів полягають також у тому, що клопотання вирішується особою, якій воно подається, а відвід – і іншими особами (іншими суддями, головою суду, вищим прокурором тощо).

Всі обставини, які перешкоджають участі у справі можна поділити на чотири умовні групи. Це обставини, які виключають участь у справі, що стосуються: 1) недопустимості виконання однією особою в одному і тому ж провадженні двох і більше процесуальних функцій; 2) попередня участь у провадженні по тій же справі; 3) особливі відносини з особами, які беруть участь у справі, що створює або може створити перешкоду об’єктивному розслідуванню чи розгляду справи та 4) інші обставини етичного чи психологічного характеру, які перешкоджають участі у справі [13, с. 35].

Відводи також можна поділити: 1) за суб’єктами, які мають право на заявлення відводу; 2) за суб’єктами, які наділені правом вирішувати питання щодо відводу та 3) за характером обставин, які усувають осіб, що підлягають відводу, від участі у справі [13, с. 37].

Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи та підлягає відводу:

1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;

2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;

2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 КПК;

3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;

4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді або народного засідателя;

5) у разі поруше порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 16-2 «Автоматизована система документообігу суду» КПК.

У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

В силу особистого ставлення судді до обставин кримінальної справи, коли суддя або народний засідатель беруть участь у справі як сторона, діє правило, згідно з яким ніхто не може бути суддею у власній справі — чи то потерпілий, цивільний відповідач чи цивільний позивач. Важко також очікувати неупередженість від судді чи народного засідателя, коли хто-небудь із учасників процесу є їхніми родичами або родичами слідчого, особи, яка проводила дізнання, обвинувача, обвинуваченого; чинний кримінально-процесуальний закон виходить із того, що чіткий розподіл основних функцій у процесі (обвинувачення, захист і вирішення справи по суті) є гарантією всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин справи. Тому вимога щодо недопущення суміщення в особі одного суб'єкта різних процесуальних ролей є принциповою. Інакше це приводило б до послаблення суддівської неупередженості.

Перелік обставин, які виключають участь судді чи народного засідателя в розгляді справи, не є вичерпним. Це можуть бути дружні чи неприязні відносини судді чи народного засідателя з особами, що беруть участь у справі, ворожнеча, заздрість. До числа інших відносяться обставини, які прямо чи опосередковано можуть впливати на хід і результати судового розгляду справи, наявність відносин підлеглості чи старшинства по службі та інше.

Особиста заінтересованість судді в результатах розгляду справи визначається в кожному конкретному випадку обставинами справи.

Участь у складі одного і того ж суду осіб, що є родичами між собою, також перешкоджає всесторонньому, повному та об'єктивному розслідуванню і вирішенню кримінальної справи.

До складу суду не можуть входити особи, не вибрані в установленому законом порядку, а також судді (народні засідателі), строк повноваження яких збіг.

У статті 55 КПК перелічені підстави, які виключають участь судді при повторному розгляді справи.

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, поставлених з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції і в апеляційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в перегляді цієї справи за нововиявленими обставинами та перегляді справи Верховним Судом України. Дана стаття є однією з важливих гарантій неупередженості і об'єктивності суддів у розгляді кримінальної справи. Закон виходить з того, що суддя, який раніше брав участь у розгляді певної кримінальної справи, уже має свою думку щодо її оцінки, тому при повторному розгляді справи з його участю він буде пов'язаний з попереднім рішенням. Це ставить під сумнів можливість об'єктивної і неупередженої перевірки тим же суддею того ж рішення або винесення з його участю законного і обґрунтованого рішення після скасування раніше винесеного. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи в складі вищестоящої судової інстанції, що перевіряє законність і обґрунтованість вироку, інших актів, винесених з його участю, обумовлюється положенням про функціональний контроль у сфері кримінального судочинства, згідно з яким не можна здійснювати нагляд за своїми власними рішеннями чи виконувати власні вказівки.

При наявності однієї з обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов’язані заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, потерпілим та його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками (ч. 1 ст. 56 КПК), а також законним представником неповнолітнього підсудного (ст. 261, ч. 2 ст. 441 КПК), засудженим і виправданим (ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 394, ст. 400 КПК). При заявлені самовідводу суддя повинен вказати конкретні підстави, які свідчать про особисту (пряму чи опосередковану) заінтересованість у результатах розгляду справи. Головуючий зобов'язаний в підготовчій частині судового засідання оголосити склад суду, роз'яснити учасникам процесу право відводу і запитати, чи заявляють вони відвід проти будь-кого із складу суду (ст.287 КПК). Заяви про самовідвід чи відвід повинні бути подані до початку судового слідства, з тим щоб не ускладнювати процес у справі. Якщо відвід заявлений після початку судового слідства, то суд зобов'язаний виявити, коли учаснику судового розгляду стали відомі обставини, передбачені в ст.54, і які причини заяви відводу в порядку винятку. У заяві про відвід повинна міститися вказівка на підстави, які зумовлюють його можливість. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді чи народного засідателя від участі в розгляді справи. Безпідставні і немотивовані відводи не приймаються до уваги. Якщо обставини, вказані в ст.54, 55, мали місце, але при розгляді справи судом не було заявлено ні самовідводів, ні відводів, то рішення у справі вважаються винесеними незаконним складом суду і підлягають скасуванню.

Порядок вирішення заявленого відводу регулюється ст. 57 КПК. У разі заявлення відводу судді або народному засідателю суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників судового розгляду. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 55 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд вирішує питання про передачу справи до іншого суду в порядку. У разі відводу народного засідателя останній заміняється іншим народним засідателем.

Відвід, заявлений двом суддям або всьому складу суду, розглядається й вирішується всім складом суду в тій послідовності, яку встановлює сам суд. У нарадчій кімнаті виноситься ухвала. У разі відводу або самовідводу судді чи народного засідателя, вони замінюються іншим суддею чи народним засідателем. Розгляд справи у разі заміни судді або народного засідателя згідно з вимогами ст.258 КПК повинен розпочинатись з початку. Проте, коли в справі викликається запасний народний засідатель, який перебуває в залі з початку судового засідання, розгляд справи може продовжуватися. Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.

Гарантією об'єктивності розгляду кримінальної справи є відсутність особистої прямої чи опосередкованої заінтересованості судді, народного засідателя у вирішенні справи, а також відсутність інших обставин, що викликають сумнів у їх об'єктивності. За наявності таких обставин судді підлягають відведенню. Пояснення судді з приводу заявленого відводу, обговорення відводу в залі судового засідання сприяють з'ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, які виключають участь судді у розгляді справи, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.