Допит як слідча дія під час судового розгляду. Особливості його проведення в суді.

Допит – послідовне задавання питань особі яка допитується іншими учасниками процесу.

Прямий допит – зясування обставин. Питання задають ті хто викликає.

Перехресний допит – допитує протилежна сторона від тої яка веде прямий.

Шаховий допит – почергове допитування двох сторін.

Розрізняють три види допиту:

1. допит підсудного, потерпілого, свідка,експерта для роз’яснення його висновку

2. допит повнолітньої особи

3. допит неповнолітньої особи(присутність педагога - до 14років)

Форма допиту має однакову структуру:

1. підготовчий етап – суд зясовує дані про особу допитуваного, роз’яснює права і обов’язки, попереджує про відповідальність за їх невиконання, зясовує взаємовідносини з іншими учасниками процесу

2. вільна розповідь – все що відомо по справі(нема часових рамок, неможна переривати. Крім випадків коли особа виходить за межі предмету судового розгляду, особа ображає честь і гідність ін.. учасників процесу). Головуючий робить застереження.

3. Задавання питань

• Неможна задавати навідні запитання

• Послідовність : 1-й хто викликає

Особливості допиту:

• Неповнолітні- обов’язкова присутність педагога або лікаря для осіб до 14 років.

• При допиті неповнолітнього суд може видалити підсудного з зали суд. засідання.

• Очна ставка неможлива між потерпілим і підсудним

• Під час очної ставки повідомляти про права, обов’язки і відповідальність осіб не потрібно.

16. Підстави і порядок оголошення в судовому засіданні попередніх показань підсудного, потерпілого і свідка.

Стаття 301. Оголошення показань підсудного

Оголошення судом показань підсудного, даних під час дізнання,

досудового слідства або на суді, дозволяється як за ініціативою

суду, так і за клопотанням прокурора та інших учасників судового

розгляду у таких випадках:

1) при наявності істотних суперечностей між показаннями, які

підсудний дав на суді і під час досудового слідства або дізнання;

2) в разі відмови підсудного давати показання на судовому

слідстві;

3) коли справа розглядається у відсутності підсудного.

Стаття 306. Оголошення показань свідка

Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи

інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка,

дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у

випадках:

1) наявності істотних суперечностей між показаннями, які

свідок дав на суді і під час досудового слідства або дізнання;

2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або

інших причин неможлива;

3) коли справа розглядається у відсутності свідка в порядку,

передбаченому частиною другою статті 292 цього Кодексу.

У судовому засіданні може бути також оголошено показання

свідка, допитаного судом відповідно до статті 292-1 цього Кодексу.

Стаття 292-1. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання,

при відкладенні розгляду справи

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи

суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого,

цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників,

які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона

розглядається в тому ж складі суду, повторний виклик зазначених

осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.

ОГОЛОШЕННЯ ПОКАЗАНЬ

- процес, дія у стадії суд. розгляду з дослідження та перевірки доказів, добутих у справі. Безпосередність суд. розгляду справи передбачає дослідження доказів саме в суд. засіданні. Однак у деяких випадках, передбачених і кримінальним, і цив. процес, зак-вом, судом допускається О. п. У кримінальному процесі О. п. про обставини справи, дані підсудним, свідком чи потерпілим під час дізнання, досудового слідства або на суді, — це засіб перевірки достовірності показань і виявлення причин їх невідповідності показанням, даним у суд. засіданні. Якщо особа змінила показання, дані нею на досуд. слідстві, то в першу чергу має бути перевірена достовірність ост. показань, а попередні слід використати як засіб їх перевірки. Під О. п. підсудного, свідка чи потерпілого, які він дав під час дізнання, досуд. слідства або на суді, розуміється повне або часткове зачитування судом тексту протоколів допиту під час досуд. слідства, а також відповід. частини протоколу попереднього суд. засідання у даній справі (зокрема, у випадках повернення справи на дод. розслідування чи скасування раніше постановленого вироку з поверненням справи на новий суд. розгляд) або протоколу даного суд. засідання, яке відбувалося до відновлення розгляду справи спочатку у зв'язку з вибуттям когось із суддів або після її зупинення чи відкладення. Перелік випадків О. п. підсудного, свідка і потерпілого у суд. засіданні є вичерпним.

Відповідно до ст. 301, 306 КПК України, суд може оголосити показання: 1. При наявності істотних суперечностей між показаннями, які підсудний чи свідок (потерпілий) дав у суді й під час досудового слідства або дізнання. Істотними суперечностями в показаннях підсудного, свідка (потерпілого) на суді й досуд. слідстві є суперечності в суті його показань. Суперечності можуть бути, напр., у формі вини, часі, місці, способі, мотиві злочину, наявності співучасників, розподілу ролей між співучасниками тощо, тобто в обставинах, які становлять об'єктивну і суб'єктивну сторони злочину та підлягають доказуванню у крим. справі. Після оголошення поперед, показань підсудного, свідка (потерпілого) йому має бути надана можливість дати пояснення з приводу наявності істотних суперечностей.

2. У разі відмови підсудного давати показання на суд. слідстві. Однак, перш ніж оголосити його попередні показання, суд чи суддя повинен з'ясувати причину відмови і, по можливості, вжити заходів до її усунення.

3. Коли справа розглядається при відсутності підсудного чи за неявки в суд. засідання свідка, явка якого з тих або ін. причин неможлива. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається тільки у виняткових випадках: коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути в його відсутності. Однак і в цьому разі суд має право визнати явку підсудного обов'язковою. Показання підсудного оголошуються у залі суд. засідання також у разі його смерті.

Якщо справа розглядається при відсутності підсудного або ж він відмовився давати показання, його попередні показання оголошуються повністю. У разі відмови підсудного давати показання тільки за певним епізодом чи епізодами обвинувачення можуть бути оголошені попередні показання тільки за цими епізодами.

Причинами, з яких явка свідка в суд. засідання неможлива, є, зокрема, його смерть, тяжка хвороба, виїзд за кордон на пост, проживання чи у тривале відрядження, стих, лихо, звільнення свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від явки до суду за наявності письм. підтвердження даних раніше показань тощо. У суд. засіданні може бути також О. п. свідка, потерпілого, допитаного судом при відкладенні розгляду справи, якщо після цього вона розглядається в тому ж складі суду і не виникає необхідність повтор, виклику цих осіб у суд. засідання (ст. 292і КПК). У цив. процесі О. п. передбачено у випадках, коли допитати свідків немає можливості в даному суд. засіданні через їх відсутність або коли цей допит недоцільний. У такому разі у справі можуть бути показання свідків, зібрані в порядку суд. доручення, забезпечення доказів чи допиту свідків за місцем їх проживання або перебування (ст. 185 ЦПК України). Якщо суд відкладає розгляд справи і в суд. засіданні присутні всі особи, що беруть участь у справі, він повинен допитати в даному суд. засіданні свідків, які з'явилися, і не викликати їх у нове засідання (ст. 176 ЦПК). Одержані матеріали допиту свідків повинні бути обов'язково оголошені в судовому засіданні, інакше вони не матимуть доказового

17. Порядок призначення і проведення судової експертизи.

У кримінальному судочинстві обов'язковою умовою

призначення експертизи є порушення кримінальної справи.

У кримінальних справах, які порушуються не інакше як за

скаргою потерпілого, рішення про призначення експертизи може бути

прийнято суддею при порушенні кримінальної справи або під час її

судового розгляду шляхом винесення відповідної постанови.

9. Проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з

додержанням правил, передбачених статтями 310, 311 КПК

( 1003-05 ), При цьому суд виконує такі дії:

- з'ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного

висновку;

- пропонує учасникам судового розгляду письмово подати

питання, які вони бажають порушити перед експертами;

- оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;

- заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу

поданих питань;

- у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з

них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються

предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед

експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що

виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову)

про її призначення;

- оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про

призначення експертизи і вручає її експертові;

- після проведення експертом досліджень, складання й

оголошення експертного висновку приєднує його до справи;

- допитує експерта з метою роз'яснення й доповнення ним

висновку.

Судам слід мати на увазі, що визначення способу проведення

експертизи є компетенцією експерта.

Відповідно до ст.273 КПК ( 1003-05 ) чи ст.232 ЦПК (1502-06 )

ухвала суду (постанова судді) повинна бути складена як окремий

документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про

призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються

предмета останньої. В ухвалі (постанові) має бути зазначено, які

подані учасниками судового розгляду питання і з яких мотивів

відхилено.

У разі коли провести експертне дослідження в судовому

засіданні неможливо, суд, керуючись статтями 273 і 310 КПК,

виносить ухвалу про проведення експертизи і направляє її з

необхідними матеріалами до судово-експертної установи для

виконання в порядку, передбаченому ст.198 КПК ( 1002-05 ). При

цьому залежно від тривалості експертних досліджень і складності

справи суд може або оголосити перерву, або відкласти слухання

справи, або продовжити судове слідство і досліджувати інші докази.

Стаття 310. Проведення експертизи в суді

Експертиза в суді призначається з додержанням правил,

передбачених главою 18 цього Кодексу.

Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні

доказів і може з дозволу суду ставити запитання підсудному,

потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його

висновку.

Після з'ясування обставин, що мають значення для висновку

експерта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, його

захисникові та іншим учасникам судового розгляду подати у

письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові.

Суд обмірковує ці питання, враховуючи при цьому думку

учасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуються

справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює

ті питання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи.

Після цього суд виносить ухвалу, а суддя — постанову, в якій

викладає поставлені на вирішення експертизи питання. Ці питання

передаються експерту, який складає висновок.

Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним у

статті 200 цього Кодексу. Він оголошується в судовому засіданні

і приєднується до справи.

Стаття 311. Допит експерта в суді

Після оголошення висновку експертові можуть задаватися

питання для роз'яснення і доповнення його висновку.

Питання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий,

цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники,

захисник, підсудний, суддя.

Питання, поставлені експертові, та відповіді на них

заносяться до протоколу судового засідання.