12. Судове слідство в структурі судового розгляду. Співвідношення досудового і судового слідства.

Стаття 297. Початок судового слідства

Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - з оголошення скарги потерпілого.

Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.

Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сторін - тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарги - потерпілий чи його представник, позовну заяву - цивільний позивач чи його представник.

Стаття 298. Роз'яснення підсудному суті обвинувачення

Після оголошення документів, зазначених у статті 297 цього Кодексу, головуючий роз'яснює підсудному, а коли підсудних декілька, — кожному з них суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання. Якщо в справі заявлено цивільний позов, головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Після закінчення підготовчої частини суд переходить до судового слідства. Судове слідство – надзвичайно важлива частина судового розгляду, у якій суд та учасники судового розгляду (сторони) досліджують докази, зібрані на досудовому слідстві, надані сторонами та витребувані за їхньою ініціативою та ініціативою суду для правильного вирішення кримінальної справи по суті.

На цьому етапі судового розгляду повною мірою втілюються всі демократичні засади кримінального судочинства, що забезпечує можливість виконання поставлених перед судом завдань.Саме на судовому слідстві закладається фактична основа встановлення істини у справі, підґрунтя для винесення законного, обґрунтованого та справедливого кінцевого рішення.

Тому на судовому слідстві неприпустимі найменші відхилення від вимог процесуального закону щодо форми (порядку) його здійснення, від дотримання усіх процесуальних гарантій.

Судове слідство істотно відрізняється від досудового. Суд не пов’язаний висновками досудового слідства, які є для нього лише версіями – версією про подію злочину та версією кваліфікації цієї події. Сторони в ході судового слідства можуть висувати і висувають інші версії, в тому числі ті, що вже були предметом перевірки на досудовому слідстві і ним відкинуті, а також версії, спрямовані на спростування обвинувачення.

Суд пов’язаний з висновками та рішеннями досудового слідства лише в тому плані, що вони є обов’язковим предметом його перевірки (поряд з іншими версіями стосовно досліджуваної події), та визначають межі судового дослідження обставин справи. В результаті перевірки всіх обґрунтованих версій суд може прийти, і часто приходить, до інших висновків про дійсні обставини справи, саме тих, які з достовірністю підтверджуються дослідженими на судовому слідстві доказами.

Судове слідство не є повтором досудового також за обсягом доказового матеріалу. За своєю суттю – це нове, самостійне дослідження. Суд не обмежений перевіркою доказів, зібраних на досудовому слідстві. Він лише зобов’язаний перевірити їх в новому обсязі, в тому числі з точки зору законності отримання.

Суд – самостійний та незалежний суб’єкт доказування, і в його діяльності мають місце всі складові процесу доказування – збирання, дослідження та оцінка доказів. Судове слідство за обсягом досліджуваних доказів може бути вужчим від досудового, оскільки деякі докази, перевірені на досудовому слідстві, «відсіюються» через їхню недостовірність чи через спростування досліджуваних версій. Разом з тим при дослідженні на судовому слідстві нових версій, та й при перевірці версії обвинувачення суд виходить за межі доказового матеріалу досудового слідства. Суд залучає до свого дослідження нові докази, надані сторонами, витребувані судом за клопотанням учасників судового розгляду чи за власною ініціативою,1 в тому числі шляхом судових доручень (ст.3151 КПК).

Судове слідство істотно відрізняється від досудового за характером та процесуальними умовами збирання та дослідження доказів. У суді докази досліджуються в їх сукупності при активній участі учасників судового розгляду, в режимі процесуальної рівноправності та змагальності сторін, в умовах гласності, усності та безпосередності.

Воно має свою специфіку також у проведенні судово-слідчих дій та відмінності в самому процесі доказування. На судовому слідстві, на відміну від досудового, переважає не пошук носіїв інформації, а дослідження та перевірка вже отриманих фактичних даних, що і визначає суть діяльності суду по збиранню доказів. Нарешті, хоча закон не обмежує суд у проведенні всіх передбачених законом слідчих дій (ст.66 КПК), суду практично неможливо повноцінно здійснити обшук, виїмку, відтворення обстановки та обставин події, а так само здійснити розшук свідків, речових доказів тощо. Тому в главі про судове слідство (глава 25 КПК) закон прямо регламентує лише проведення допитів (підсудного, потерпілого, свідка, експерта), пред’явлення для впізнання, проведення експертизи, огляду речових доказів і документів, огляду місця події. А з метою перевірки та уточнення тих чи інших фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, для з’ясування дійсних обставин справи, закон дозволяє суду в порядку судових доручень доручити органу, який провадив розслідування, провести будь-які передбачені законом слідчі дії по з’ясуванню цих обставин (ст.315' КПК).