1.Предмет і проблеми наукової дисципліни «Методика викладання географії»

Методика навчання географії – це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності й особливості процесу навчання географії в школі. Об’єктом її дослідження є система шкільної географічної освіти. Предмет – процес формування географічної компетентності учня та виховання його особистості засобами шкільної географії. Необхідність цієї науки зумовлена проблемами, які постають перед організацією шкільної географічної освіти, серед яких головними є: ЩО відібрати з величезного арсеналу Географії для вивчення в загальноосвітній школі?, НАВІЩО це вчити?, ЯК вчити? З ДОПОМОГОЮ ЧОГО вчити? Відповіді на ці питання дає методика навчання географії, яка сформувалась на стику педагогіки, психології та географії. Методику не можна розглядати як сукупність рекомендацій і порад щодо використання певних методів та прийомів навчання. Вона є науковою дисципліною, яка формує теоретичні й методичні засади навчання географії, озброюючи вчителя необхідним методичним апаратом для самостійної творчої роботи, сприяє зростанню методичної майстерності та підвищенню його професійного рівня.

До сучасних проблем методики навчання географії можна віднести:

розробку і вдосконалення змісту, структури й обсягу шкільної географії базового і профільного рівнів;

оновлення змісту курсів географії, удосконалення їхньої структури і послідовності вивчення з огляду на здобутки географічної науки, компетентнісний підхід в освіті та особистісно зорієнтоване навчання;

забезпечення багатоваріантності навчально-методичного комплексу до вивчення окремих курсів;

створення варіативних підручників і методичних посібників з окремих курсів;

удосконалення методів, прийомів, засобів і форм навчання (активізація пізнавальної діяльності учнів, розвиток навичок самостійного здобування знань, критичного і творчого мислення);

розроблення нових методів і прийомів застосування сучасних комп'ютерних технологій з розширенням їх можливостей у навчанні географії;

впровадження і поширення оригінальних авторських методик навчання географії, розроблених креативними педагогами та експериментально апробованих;

вдосконалення змісту й організації позакласної роботи з географії (факультативні заняття, шкільні олімпіади, гуртки, туристсько-краєзнавча робота тощо).

Дві проблеми є головними і завжди актуальними для методики географії – зміст освіти та доступність викладання.

2.Звязок методики з дидактикою, психологією, географією

Методика навчання географії має широкі і глибокі зв’язки з педагогічними дисциплінами. Вона розвивається, насамперед, у відповідності з загальними закономірностями і принципами дидактики – науки, яка утворює спільну теоретичну основу методик всіх навчальних предметів. Тому методику викладання географії можна розглядати як окрему дидактику. Зміст шкільної географії розробляється на базі теорії змісту загальної освіти в школі; система методів навчання географії і вимоги до них співвідносяться з дидактичними класифікаціями методів навчання.Дидактика, в свою чергу, спирається на методику шкільних курсів, оскільки використовує їхні дані для своїх узагальнень. Наприклад, в дидактику увійшли такі результати наукового дослідження з методики: способи об’єктивної перевірки і оцінювання знань і вмінь учнів з географії; умови і шляхи розвиваючого навчання географії; підходи до визначення системи світоглядних ідей і шляхів їх формування в учнів та ін.

Глибокий зв’язок методики навчання географії з психологією. Він обґрунтовується тим, що знання вікових та індивідуальних закономірностей психіки дітей допомагає знайти найефективніші методи і засоби навчання і виховання під час формування географічних знань, вмінь і навичок. Особливо великий вплив на розвиток методики навчання географії здійснили психологічні дослідження з теорії навчання Н.О.Менчинської, Д.І.Богоявленського, П.П.Гальперіна, Н.Ф.Тализіної, Є.М.Кабанової-Меллєр. Важливо відзначити вчення Л.С.Виготського про випереджаюче навчання, суть якого полягає в тому, що правильно організоване навчання завжди повинно випереджати розвиток, слугувати джерелом нового розвитку. Розвиваюче навчання і виховання ефективні лише тоді, коли вони здійснюються відповідно до вікових особливостей учнів.

Географія як навчальний предмет нерозривно пов’язана з методологією наукової географії, яка, спираючись на теорію пізнання навколишнього світу, встановлює шляхи пізнання закономірностей, що виявляють взаємовідношення між географічним середовищем і явищами суспільного життя.Шкільна географія і методика її викладання мають тісні зв’язки з усіма географічними науками, які складають зміст шкільного предмета. Насамперед, з курсами фізичної, економічної та соціальної географії, а також із регіональною географією, геологією, кліматологією, гідрологією, географією ґрунтів, зоогеографією, землезнавством, картографією, з основами топографії тощо. Однак, шкільний курс географії не можна вважати скороченим варіантом вузівських курсів географії чи сукупністю витягів з окремих предметів. У кожному курсі є система певних елементів знань (фактів, уявлень, понять, закономірностей), які складають його основу і відповідають віковим особливостям учнів.