С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

являється закономірність олігархічної спадкоємності, яка не може ліквідувати плям політичного минулого.

Сьогодні Україна та інші зарубіжні країни колишнього СРСР є зразками збитковості демократії, тому що зруйнувати стару олігархію вони не здатні швидко, породити нову теж. Буржуазія ще слабка, а широкі верстви робітничих мас, забиті бідністю і "шоком" реформ, не в змозі організаційно обдумати те, що відбувається і створити спочатку партійну, а потім і дер­жавну еліту для формування власної олігархії. А без олігархії, без еліти демократія породжує хаос, анархію, свавілля, політичну нестабільність, коли розумне, раціональне в суспільстві руйнується, поступається місцем інстинктові й емоційному безладдю.

Будь-яка форма організації соціальних систем підпадає під відновлену олігархію. Питання тільки в тому, якої вона якості, кому служить, чиї інтереси формує і реалізує в процесі управління суспільством. Сучасне суспільство повинно боро­тися не проти олігархії як політичного або соціального явища, а за олігархію певного рівня культури, професіоналізму, що працює в умовах гласності, змінності, жорстких правових ви­мог, за "мудрих олігархів, олігархів філософів"

§3. Державний режим

Державний режим - це реальний порядок функціонуван­ня і взаємодії вищих органів державної влади. Державний ре­жим поняття вужче ніж політичний.

У межах демократичного політичного режиму можуть існувати такі державні режими:

1. Парламентарний, коли жодна партія не має абсолютну більшості у парламенті, тому у системі органів влади домінує парламент.

2. Міністеріальний, коли якась партія має більшість у парламенті, формує уряд, як правило, з лідерів партії, що мо-

254

жуть нав'язувати свою думку (рішення) парламенту. У сис­темі органів влади домінує уряд.

3) Дуалістичний, коли між владами існує певний баланс сил (президентська та деякі змішані республіки).

У межах недемократического режиму можуть існувати такі державні режими:

1. абсолютний;

2. партократичний.

0 II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Вивчить літературу з цієї проблеми і визнач­тесь з трактуванням понять: "політичний режим" із. "держав­ний режим" у різних літературних джерелах. Проаналізуйте погляди різних авторів, сформулюйте своє визначення.

Завдання 2. Використовуючи тексти (витяги з) консти­туцій 5 зарубіжних країн (на вибір), визначити форми політичного та державного режимів.

Завдання 3. Продовжити поповнення словника новими поняттями та термінами державного права зарубіжних країн,

наприклад:

Політичний режим -це... Державний режим — це Міністеріальний режим - це... Парламентарний режим - це... Дуалістичний режим - це... Партократичний режим - це...

III. Додаткова література:

1. Арановский В.Ф. Государственное право зарубежньїх стран: Учебник.-М.,1998.- С.234-290.

2. Конституционное (государственное) право зарубеж­ ньїх стран: Учебник: В 4-х томах /Отв.ред. проф. Б.А.Стра- щун.- М.: Изд-во БЕК, 1996.- Т 1-2.-С.212-215, 305.

255

І .

2) Який різновид поліархічної форми правління встанов­лений в цих державах: а) президентська; б) парламентарна; в) змішана:

2. Поясніть значення терміна "міністеріалізм".

3. Дайте визначення поняття "державна автономія"

4. Відобразіть у вигляді схеми президентську форму поліархичного правління.

5. Класифікуйте політичні та державні режими.

6. Порівняйте ознаки федерації та децентралізованої унітарної держави, зробіть висновки.

7. Використовуючи текст конституції Латвії, про­ аналізуйте конституційно-правовий статус Сейму. Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на відповідні статті кон­ ституції.

а) ФРН, Греція б)ОДА, Аргентина в) Індія, Італія

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

	в

258

МОДУЛЬ III

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

(програмні вимоги)

Для оволодіння сукупністю теоретичних знань ІП-го мо­дуля (Теми № 5-6) курсанти, студенти, слухачі повинні опра­цювати у процесі навчальної та самостійної роботи питання відповідних тем:

Тема № 5. Вищі органи державної влади в зарубіжних країнах

Тема № 5.1. Вибори як засіб формування органів дер­жавної влади

5.1.1. Виборче право в державному (конституційному) праві. Об'єктивне та суб'єктивне виборче право. Принципи виборчого права та їх закріплення в конституційному законо­ давстві зарубіжних країн. Цензові та додаткові вимоги.

5.1.2. Вибори в зарубіжних країнах. Соціальні функції ви­ борів. Класифікація виборів. Організація і порядок проведен­ ня виборів у зарубіжних країнах.

5.1.3. Виборчі системи в зарубіжних країнах. Кла­ сифікація виборчих систем: мажоритарна виборча система та її різновиди (відносної, абсолютної та * кваліфікованої більшості); пропорційна система, її особливості в різних країнах; змішана виборча система.

Тема № 5.2. Органи законодавчої влади в зарубіжних

країнах

5.2.1. Поняття парламентаризму та парламенту у держав­ному (конституційному) праві. Порядок формування парла­ментів в зарубіжних країнах, їх склад та організація.

259

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

Внутрішня структура парламентів. Комісії (комітети ) як еле­мент структури парламентів.

2. Правовий статус депутата парламенту в зарубіжних країнах. Юридична природа депутатського мандата. Права та обов'язки парламентарія. Парламентський імунітет. Індемнітет. Об'єднання парламентаріїв.

3. Повноваження парламентів зарубіжних країн. Зако­ нодавчі повноваження парламентів, стадії законодавчого проце­ су. Контрольні повноваження парламентів. Судові, фінансові та зовнішньополітичні повноваження законодавчих органів.

Тема № 5.3. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах 5.ЇІІ. Глава держави, його місце в системі конституційної влади. Монарх, особливості його конституційно-правового статусу. Повноваження монарха. Президент: порядок обрання і заміщення посади, його повноваження.

5.3.2. Уряд, його місце в системі державної влади. Поря­док формування урядів у зарубіжних країнах, їх структура та внутрішня організація. Конституційна відповідальність урядів. Повноваження урядів, їх правотворчість.

Тема№ 5.4. Судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах

1. Поняття і соціальні функції судової влади в за­ рубіжних країнах. Структура судової влади. Правовий статус суддів, прокурорів та слідчих. Конституційно-правові принци­ пи організації і діяльності судових систем. Система судів за­ гальної юрисдикції.

2. Конституційна юстиція в зарубіжних країнах. Орга­ ни конституційного контролю. Об'єкти та суб'єкти консти­ туційного контролю. Види конституційного контролю. Компе­ тенція органів конституційного контролю і механізм її ре­ алізації.

3. Правоохоронні органи в зарубіжних країнах: проку­ ратура, адвокатура, органи внутрішніх справ.

260

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Тема № 6. Конституційно-правовий статус політичних партій в зарубіжних країнах

Політичні партії, їх місце в політичних системах за­рубіжних країн. Класифікація політичних партій. Інсти-туціоналізація політичних партій. Партійні системи за­рубіжних країн, "їх особливості.

* * *

У результаті опанування навчального матеріалу 3-го мо­дуля "Конституційно-правовий статус органів державної влади та політичних партій у зарубіжних країнах" студенти, курсанти та слухачі повинні: а) знати;

♦ принципи виборчого права зарубіжних країн; суть різних виборчих систем;

загальні шляхи формування та основні завдання, функції та повноваження вищих органів державної

влади;

• особливості системи судових та правоохоронних ор­ ганів різних держав;

• складові частини конституційно-правового статусу політичних партій.

б) вміти:

• використовувати методики різних виборчих систем для визначення результатів виборів, оцінити їх;

• порівнювати організаційну структуру та компетенцію вищих органів державної влади зарубіжних країн та України, прогнозувати розвиток деяких з них в нашій країні;

• оцінювати, базуючись на конституційному законо­ давстві, діяльність політичних партій.

	■
	261