II. Завдання для самостійної роботи

^

Завдання 1. Підготувати за бажанням реферат на одну з рекомендованих (або власно запропонованих) тем:

1. Особливості конституційно-правового статусу право­ охоронних органів.

2. Конституційне регулювання організації та діяльності поліцейських органів.

Завдання 2. Використовуючи відповідне конституційне законодавство, вирішить наступні задачі:

Задача №1. Суддя Верховного Суду Словацької Рес­публіки Ярослав Кошица 1934 року народження працював у складі суду до грудня 1997 року. У грудні 1997 року він був звільнений з цієї посади за віком."

Який орган звільняє суддів у Словацькій Республіці? Чи пра­вомірне рішення в даному випадку?

Задача №2. Місцева преса звинуватила Суддю Верховно­го суду США, котрий був у сварці зі своєю дружиною, у тому, що він був у ганебному зв'язку зі жінкою легкого поводження. На спробу ініціювати питання про звільнення його з посади, він заявив що це є його власне, особисте життя і нікого не по­винно стосуватися.

Як має вирішитися питання у цьому випадку? Аргумен­туйте відповідь, використовуючи конституційне законодавст­во США. _в

346

Завдання 3. Продовжувати поповнення словника новими поняттями та термінами державного права зарубіжних країн, наприклад:

• Юстиція - це...

• Конституційна юстиція - це...

• Баристер - це...

• Соліситор - це...

• Магістратура - це...

Й III. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Конституційна юстиція в зарубіжних країнах

ПЛАН

1. Конституційна юстиція: загальна характеристика.

2. Порядок формування органів конституційного кон­ тролю в зарубіжних країнах.

3. Компетенція органів конституційного контролю.

4. Механізм реалізації конституційного контролю.

Методичні рекомендації до семінарського

заняття

Семінарське заняття проводиться у вигляді доповідей згідно плану семінару. Доповідь на 10-12 хв. необхідно готу­вати за допомогою рекомендованої літератури і вказівок ви­кладача, які були зроблені на лекції. Метою Заняття є поглиб­лення, конкретизація і систематизація отриманих знань у про­цесі підготовки до семінару.

При підготовці до першого питання слід повторити ма­теріал з історії держави і права зарубіжних країн, що сто­сується виникнення та розвитку конституційної юстиції у за­рубіжних країнах. Згадаємо, що під конституційною юс­тицією розуміють статус відповідних державних органів та їх діяльність по контролю за дотриманням у країні конституції і

347

Тема 6. Конституційно-правовий статус політичних партій у зарубіжних країнах

І. ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

1. П оняття, суть та класифікація політичних партій.

2. Партії і конституційний механізм державної влади.

3. Інституціоналізація політичних партій

§ 1. Поняття, суть та класифікація , політичних партій

Політична партія - це активна і організована частина суспільства, об'єднана спільними інтересами, цілями або ідеа­лами, котра прагне оволодіти державною владою або вирішаль­ним чином впливати на її здійснення.

Політичні партії відрізняються від інших організацій і рухів тим, що відкрито борються за владу, за місце в представ­ницьких органах. Соціальні прошарки, до яких належить ос­новна маса електорату (виборці, прихильники партій, котрі голосують за висунених нею кандидатів на вибори до держав­них органів), складають соціальну базу партії.

Суть політичних партій виявляється в їх цілях і функціях.

Головна мета політичної партії (демократичної) - забез­печити функціонування всієї політичної системи країни.

Цілі і завдання політичних партій обумовлюють характер і зміст їх функцій.

Основними функціями політичних партій є:

1. розробка політичного курсу, спрямованого на вирішен­ ня існуючих у суспільстві проблем;

2. рекрутування (поповнення) нових членів, виховання ак­ тивістів, мобілізація виборців на підтримку партійних канди­ датів, підбір лідерів та їх просування на керівні посади в орга­ нах держави;

362

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

3. участь партії у формуванні і діяльності всіх ланок дер­ жавного апарату;

4. політичні партії дозволяють мирно вирішувати соціальні конфлікти;

5. здійснюють в умовах становлення національних дер­ жав функції національної інтеграції;

в) ідеологічна функція, тобто розповсюдження ідейного впливу на своїх членів і прихильників у пропаганді своїх цінностей, свого світогляду.

7) комунікативна функція, тобто встановлення і підтрим­ка ефективного зворотного зв'язку між правлячими верхами і суспільством загалом.

Організаційна класифікація політичних партій. Партії за організаційною ознакою поділяються на оформлені (кадрові) і неоформлені. Оформлені партії невеликі, але мають чітку ор­ганізацію і партійну дисципліну. їх ознаки:

• керівний апарат рекрутується з числа партійних функціонерів;

• існує організаційний зв'язок між партією і її членами;

• член партії має квиток партії, сплачує членські внески;

• наявність партійної дисципліни.

До числа оформлених партій відносяться: ХДС (ФРН), ЛДП Японії, Індійський національний конгрес (І), Народна партія Австрії та ін.

У організаційно-неоформлеких партіях відсутнє членство і безпосередній зв'язок з масою. Соціальна база, я^с правило, -виборці.

Ознаки:

• члени не мають партійних документів;

• не платять партійних внесків;

♦ не зобов'язані підкорятися партійній дисципліні.

їх апарат складається з малої кількості професіоналів, які працюють у період виборчих кампаній. Приклад: дві партії США - республіканська і демократична.

363

С.К.Бостан, С.М.Тимчвнко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Принципи побудови партій:

1. територіальний;

2. територіально-виробничий.