Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз результатів реалізації амортизаційної політики тов з іі «Трансінвестсервіс»

Амортизаційна політика є однією із головних частин загальної політики управління виробничими витратами, яка полягає в інтенсивності оновлення основних фондів з поступовою експлуатацією їх у процесі виробничої діяльності. Важливими моментами при формуванні амортизаційної політики на підприємствах є норма амортизації та проблема вибору оптимального методу нарахування амортизації. Практика зарубіжного досвіду показує, що в світі існують певні закономірності при встановленні норм амортизації. Необхідно встановлювати таку норму амортизації, яка буде враховувати ступінь завантаження основних фондів, їх змінність, відповідати технічному рівню основних засобів і характеру їх використання; розробити систему граничної межі для норм амортизації, після чого підприємства самі собі будуть вибирати оптимальний термін використання основних фондів, враховуючи власні можливості, аналітичні прогнози та інші показники.

Амортизаційна політика на підприємстві здійснюється відповідно Наказу про облікову політику ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» у відповідності з п.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999г. №996-Х1V. В згаданому наказі говориться про застосування єдиного методу нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку – податкового методу. Він передбачає нарахування амортизації в бухгалтерському обліку відповідно пункту 8.6.1 Закону про прибуток підприємств, однак податковий метод в бухгалтерському обліку базується тільки на амортизаційних нормах Закону про прибуток.

Також в Наказі про облікову політику Товариства вказується:

• при веденні бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності керуватися Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999г. №996-Х1V та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

• до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів відносити матеріальні активи вартістю менш 1000 гривень, без ПДВ;

• знос малоцінних необоротних матеріальних активів нараховувати в розмірі 100% ;

• нематеріальні активи амортизувати на протязі встановленого строку їх корисного використання методом прямолінійного списання;

• вибуття запасів здійснювати методом ФІФО

Для більшого розуміння сутності обраного методу нарахування амортизації розглянемо його сутність та особливості.

Фактично податковий метод являє собою класичний метод зменшувального залишку. Застосовується цей метод при нарахування амортизації об’єктів, витрати на обслуговування яких в ході експлуатації зростають та (або) ефективність використання яких з початку експлуатації набагато вища, ніж під кінець експлуатації. Для практичного застосування даного методу в багатьох випадках не має сенсу нараховувати амортизацію до досягнення вартості об’єкту майже нульового значення.

Обмежується такий строк амортизації шляхом встановлення необхідної ліквідаційної вартості.

Головною перевагою податкового методу є можливість нараховувати велику суму амортизаційних відрахувань в перші періоди експлуатації об’єктів основних засобів.

А негативні сторони методу очевидні:

1. використання норм амортизації із Закону про прибуток ніяк не знижує трудовитрати, як помилково вважають, оскільки бухгалтерська та податкова вартість одних і тих же об’єктів основних засобів частіше не однакова, а отже будуть різними амортизаційні суми;

2. застосування податкових ставок приводить до перекручуванню достовірності суми витрат по амортизації та залишкової вартості основних засобів. Перенесення окремих ставок з податкового обліку в бухгалтерський позбавляє останній цілісного підходу.

Тому, при виборі методу амортизації в бухгалтерському обліку помилковим буде керуватися тим аргументом, що вибираючи податковий метод не доведеться вести подвійний облік основних засобів окремо в податковому та бухгалтерську обліку. Оскільки немає тотожності між амортизацією в податковому обліку та амортизацією, нарахованої податковим методом в бухгалтерському обліку.

Для того, щоб підтвердити або спростувати дане твердження розглянемо практичний приклад.

Підприємством для здійснення господарської діяльності був придбаний генератор трьохфазний. Первісна вартість придбаного в грудні 2009 року основного засобу - об’єкту 3-ї групи, склала 30000 гривень. Термін корисного використання об’єкту -7 років. Ліквідаційна вартість генератора складає 3384,83 грн.. В тому ж місяці його було введено в експлуатацію.

При нарахування амортизації податковим методом була застосована 6% норма амортизації в розрахунку на квартал. Амортизаційні нарахування в бухгалтерському обліку здійснюються щомісяця, в податковому обліку – в квартал.

Методика розрахунку амортизації податковим методом в бухгалтерському обліку наступна:

А = Б(а) * Н(а)

Так як об’єкт ОЗ - генератор було введено в експлуатацію в грудні 2009 року, то нарахування амортизації слід почати з місяця (кварталу) слідуючим, за місяцем вводу в експлуатацію. Тому нарахування амортизації генератору розпочнеться з січня 2010 року за нормою 6%/3 місяця = 2% в місяць.

А =30000*2/100 = 600 грн.

Щоб здійснити нарахування амортизації за наступний період (лютий), треба визначити балансову вартість об’єкта на початок розрахункового періоду:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – А (а-1), де

Б(а) = 30000-600 = 29400 грн.

Аналогічно здійснюємо нарахування амортизації до досягнення ліквідаційної вартості або до списання об’єкту внаслідок його непридатності.

Таблиця 2.3.1.