- •§3. Державний режим
- •III. Додаткова література:
- •Тема 5.1. Вибори як засіб формування органів державної влади
- •§2. Загальна характеристика виборів у зарубіжних країнах
- •§3. Загальна характеристика виборчих систем
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •IV. Додаткова література:
- •Тема 5.2. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§2. Внутрішня структура парламентів
- •2.1. Парламентські фракції
- •§3. Повноваження парламентів
- •IV. Розгляд законопроектів у комісіях або комітетах
- •3.2. Контрольні та інші повноваження парламентів
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 5.3. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах
- •§1. Конституційно-правовий статус глави держави і порядок заміщення ним посади
- •§2. Місце уряду в системі влади зарубіжних
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 5.4. Судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах
- •§1. Загальна характеристика судової влади, ,л "її структура
- •§2. Статус суддів, прокурорів, слідчих
- •§3. Система судів загальної юрисдикції
- •§4. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судових систем
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 6. Конституційно-правовий статус політичних партій у зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття, суть та класифікація , політичних партій
- •§2. Парти і конституційний механізм державної влади
- •§3. Інституціоналізація політичних партій
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Інститут громадянства в конституційному праві зарубіжних країн
- •§ 1. Поняття громадянства у конституційному праві зарубіжних країн
- •§2. Порядок набуття і припинення громадянства у зарубіжних країнах
- •§3. Інститути політичного притулку та
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 8. Права, свободи і обов'язки людиниі громадянина у зарубіжних
- •§ 1. Конституційний статус особи та його основні принципи в зарубіжних країнах
- •§2. Особливості конституційного закріплення
§3. Загальна характеристика виборчих систем
Виборча система - це сукупність встановлених законом правил, принципів та критеріїв, за допомогою яких визначаються результати голосування.
Виборчі системи, які в основу визначення результатів голосування ставлять принцип більшості називаються мажоритарними. Згідно з правилами мажоритарної виборчої системи обраним за виборчим округом є той кандидат або список кандидат із, який набрав встановлену законом більшість голосів. Мажоритарна система має 3 види:
мажоритарна система відносної більшості (США, Ве ликобританія, Індія та ін.);
мажоритарна система абсолютної більшості (50% + 1) (Франція);
♦ мажоритарна система кваліфікованої більшості (2/3
голосів, Чилі) Однак мажоритарна система має деякі недоліки:
ж Л- -■
фінансові витрати та нерезультативність виборів (при
абсолютній та кваліфікованій більшості), ♦ нерепрезентативність виборів (при відносній
більшості). Тому найчастіше використовують іншу
виборчу систему — пропорційну.
Пропорційна виборча система - це система, за якою розподіл депутатських місць між партіями здійснюється відповідно до кількості зібраних кожною партією голосів. В основі цієї системи лежить принцип виборчої квоти або виборчого метра (кількість голосів, необхідних для обрання одного депутата).
Пропорційна система має свої позитивні сторони: вона результативна, репрезентативна, тобто в розрахунок беруться майже всі голоси виборців (за винятком держав, де використо-
272
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
вуються так звані відсоткові 5% /Німеччина/, 10% /Туреччина/ бар'єри), в той час як при мажоритарній системі частка голосів виборців пропадає.
Для визначення результатів голосування також використовується так звана система дільників. Згідно з нею голоси, подані за кожний партійний список, діляться послідовно на певні дільники. Кількість мандатів розподіляється за зменшенням відповідно до кількості набраних голосів.
Ці та інші питання більш детально розглядатимуться на семінарському занятті.
0 II. Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Підготувати за бажанням реферат на одну з запропонованих тем:
/. Вибори депутатів парламентів (порівняльний аналіз виборчих систем України і зарубіжних країн)
2. Вибори президентів (порівняльний аналіз виборчих систем України і зарубіжних країн).
Крім того, кожен студент ( курсант, слухач) може запропонувати свою тему реферату, яка, однак, не повинна виходити за межі теми, що вивчається.
Завдання 2. Використовуючи знання принципів виборчого права, скласти зразок виборчого бюлетеня.
Завдання 3. Скласти по 2 задачі з використанням методик наступних виборчих систем:
Мажоритарна система відносної більшості;
Мажоритарна система абсолютної більшості;
Пропорційна за допомогою виборчої квоти ТХара;
Пропорційна за допомогою виборчої квоти Гогенбаха- Бишофа;
Пропорційна за допомогою методу дільників В.Д'Ондта;
Пропорційна за допомогою методу дільників Сан-Лагюе.
Завдання 4. Продовжити поповнення словника новими поняттями та термінами державного права зарубіжних країн, наприклад:
273
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша - за пропорційною. Ці різновиди виборчих систем використовуються в Австралії, Італії, Польщі.
У другій частині семінару (ЗО хв.) передбачається виконання практичних задач методом малих груп - "виборчих комісій", які мають підрахувати голоси по своєму "виборчому округу" з використанням різних методик при мажоритарній, пропорційній та змішаній виборчих системах. Навчально-виховною метою цієї частини заняття є прищеплення практичних навичок та вмінь обробки та аналізу відповідного ма-теріагу, а також виявлення можливостей колективної роботи студентів і курсантів , рівню їх самооцінки, оцінки своїх колег.
Оцінювання здійснюється наступним чином. Кожна "виборча комісія" отримує за кожну правильну розв'язану задачу від 2 до 5 балів (залежно від складності задачі). Сумарна кількість балів, а це залежить від того, скільки задач вирішить кожна група за ЗО хв., розподіляється між "членами виборчої комісії" з урахуванням внеску кожного у колективну відповідь. Результати повідомляються викладачеві, який заносить їх до журналу.
Для ефективної підготовки до цієї частини семінарського заняття необхідно виконувати завдання, які виносяться на самостійну роботу.