- •§3. Державний режим
- •III. Додаткова література:
- •Тема 5.1. Вибори як засіб формування органів державної влади
- •§2. Загальна характеристика виборів у зарубіжних країнах
- •§3. Загальна характеристика виборчих систем
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •IV. Додаткова література:
- •Тема 5.2. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§2. Внутрішня структура парламентів
- •2.1. Парламентські фракції
- •§3. Повноваження парламентів
- •IV. Розгляд законопроектів у комісіях або комітетах
- •3.2. Контрольні та інші повноваження парламентів
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 5.3. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах
- •§1. Конституційно-правовий статус глави держави і порядок заміщення ним посади
- •§2. Місце уряду в системі влади зарубіжних
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 5.4. Судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах
- •§1. Загальна характеристика судової влади, ,л "її структура
- •§2. Статус суддів, прокурорів, слідчих
- •§3. Система судів загальної юрисдикції
- •§4. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судових систем
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 6. Конституційно-правовий статус політичних партій у зарубіжних країнах
- •§ 1. Поняття, суть та класифікація , політичних партій
- •§2. Парти і конституційний механізм державної влади
- •§3. Інституціоналізація політичних партій
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Інститут громадянства в конституційному праві зарубіжних країн
- •§ 1. Поняття громадянства у конституційному праві зарубіжних країн
- •§2. Порядок набуття і припинення громадянства у зарубіжних країнах
- •§3. Інститути політичного притулку та
- •0 II. Завдання для самостійної роботи
- •Тема 8. Права, свободи і обов'язки людиниі громадянина у зарубіжних
- •§ 1. Конституційний статус особи та його основні принципи в зарубіжних країнах
- •§2. Особливості конституційного закріплення
IV. Розгляд законопроектів у комісіях або комітетах
(в англосаксонських державах це здійснюється після загального обговорення, керуючись діючими інструкціями).
У США, наприклад, в Сенаті існують 16 комісій, в Палаті представників - 22.
V. Остаточна стадія - промульгація законопроекту, тобто його підписання главою держави і обнародування (офіціальна публікація).
Якщо виникають розбіжності між законодавчою і виконавчою владою, то вони вирішуються встановленими процедурами.
створення погоджувальних комісій, знаходження ними компромісу;
метод "човнику" - законопроект передається з однієї палати в іншу, доки одна з них не прийме його.
3.2. Контрольні та інші повноваження парламентів
А) Контрольні повноваження. У президентських поліархіях контроль парламенту над діяльністю уряду менш різноманітний, адже уряд не може розпустити парламент.
У парламентарних, а також змішаних поліархічних країнах контроль парламенту над урядом більш суттєвий. За ініціативою уряду парламент може бути розпущений (правда, у змішаних поліархіях тільки у деяких, вказаних конституцією, випадках).
Методи контролю над урядом:
постановка питання, про довіру (парламентарні країни, де уряд відповідальний перед парламентом) - це питання ста вить сам уряд;
резолюція "осуду" (вноситься за пропозицією палати або парламенту);
інтерпеляція - звернена до уряду вимога дати пояснен ня з приводу внутрішньої або зовнішньої політики, що прово диться ним, а також з будь-якого іншого питання;
291
С. К. Бостан, С. М. Тимченкс
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
питання усні і письмові;
діяльність слідчих комітетів і комісій (контроль за діяльністю адміністративного апарат}');
інститут омбудсмана.
Б) Інші повноваження парламентів. Парламент має фінансові повноваження. Головним у цій сфері є прийняття державного бюджету.
Також слід відзначити повноваження у сфері міжнародних відносин, наприклад: ратифікувати і денонсувати міжнародні договори; оголошувати війну і укладати мир; схвалювати міжнародні угоди, прийняті урядом.
0 II. Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Підготувати за бажанням реферат на одну з рекомендованих тем:
Парламенти зарубіжних держав та України: загальні ри си та особливості.
Правовий статус депутата: порівняльний аналіз право вого становища зарубіжних та вітчизняних парламентаріїв.
Крім того, кожен студент (курсант) може запропонувати свою тему реферату, яка, однак, не повинна виходити за межі теми, що вивчається.
Завдання 2. Складіть анотацію на книіу Шаповсиш В.М. Зарубіжний парламентаризм. - К., 1993.
Завдання 3. Використовуючи відповідне конституційне законодавство, розв 'яжіть наступні задачі:
Задача №1: "Громадянин Болгарії Павло Стоянов 1972 року народження був висунутий кандидатом в народні представники Народних Зборів республіки Болгарія на виборах 1992 року. Він має вищу економічну освіту, очолює провідну фірму, але протягом 1991 року був притягнутий до адміністративної відповідальності (у вигляді штрафу) за незаконну діяльність цієї фірми".
Чи має можливість Павло Стоянов бути обраним народним представником?
Задача №2: "Містеру Дж. Сміту, громадянину США, виповнилося ЗО років. З них 10 років він проживав на території штату Огайо, але на вибори у верхню палату Конгресу свою кандидатуру він висунув у штаті Масачусетс".
Чи може бути містер Дж. Сміт сенатором від штату Масачусетс?
Задача №3: "Під час сесійного засідання Сенату США було проведено голосування, в якому взяв участь віце-президент США як головуючий. Голосування по винесеному питанню проводилось вперше, і в результаті нього було з'ясовано, що, окрім голосу віце-президента, голоси сенаторів розділились порівну. Від одного сенатора поступило заперечення щодо процедури".
В чому може полягати це заперечення? Чи була дійсно порушена процедура голосування?
Завдання 5. Продовжувати поповнення словника новими поняттями та термінами державного права зарубіжних країн, наприклад:
Парламентаризм - це...
Парламент - це...
Бікамералізм - це...
Індемнітет - це...
Імунітет - це...
Спікер■- це... *
Квестори- це...
Омбудсмен. - це...
Промульгація- це...
Інтерпеляція— це...
292
293
С. К. Бостан, С. М. Тимченко
Щодо індемнітету, то в ч.2, статті 80 Конституції України його поняття вживається у значенні "невідповідальність за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп". Ми погоджуємося з таким формулюванням, але вважаємо що положення даної норми необхідно дещо конкретизувати, додавши до ч.2 статті 80 " ...словесно, або іншими діями". Це, на нашу думку, має стримувати депутатів від сварок та інших дій, які порушують нормальну роботу Верховної Ради.
IV. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
АмеллерМ. Парламентьі.-М.,1967.
Білецька І. Канада: Парламент у системі розподілу функцій влади // Віче.-1997.-№1.-С.142-147.
Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм: проблеми те орії та практики. - Чернівці: Рута, 1998.
Карпикова И.С. Итальянский парламент.-М., 1965.
Крутпоголов МА. Парламент Французской республи- ки.-М.,1988.
Маклаков В.В. Парламенти стран - членов Европей- ского союза.-М.,1994.
Марисюк К. Парламент Канади // Право Ук раїни.- 1999.-М-7.
Чиркин В.Е. Очерки парламентского права.-М ■ ИГП РАНД993.
Шаповал В.М. Зарубіжний парламентаризм.-К., 1993.
Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави.-К, 1995.
- ■
ш
316