10.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.

В основі класифікації економічних наук розташовані фундаментальні економічні дисципліни, які уособлюють найабстрактніші категорії та поняття економічної науки, вироблені людством упродовж його історії. Економічна теорія історично рухалась від «ойкономії» давніх греків, через різні форми «політичної економії» до теперішньої економічної теорії. Важливими гранями економічної науки є чотири наукові дисципліни: макроекономіка (досліджує економіку як єдине ціле, у системі, комплексі всіх її проблем на рівні народного господарства), мікроекономіка (розглядає економічну систему на мікрорівні, досліджує діяльність окремих економічних суб’єктів, характеризує їх поведінку і пояснює, ким, як і чому економічні рішення приймаються на цьому рівні, наприклад, що, скільки і коли купити або продати і т. п), мезоекономіка і міжнародна економіка, які утворюють, так би мовити, серцевину економічного знання.

Ця серцевина оточена численними спорідненими блоками економічних дисциплін: фундаментальні (загальні)(економ. теорія, економ. історія, економ. статистика); функціональні (економіка праці, фінанси, менеджмент); галузеві (економіка промисловості, транспорту, торгівлі); регіональні (економіка країни, регіону, взаємодіючих країн ЄС); підприємства.

Функції: пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.

Види: нормативна наука (оцінюючі судження) - виражає оцінне судження певної групи людей щодо економічних законів та економічних категорій, їх практичного використання;

Позитивна наука (фактична) - намагається формулювати наукове уявлення на основі відкритих економічних законів і категорій, базуючись на об’єктивності; тому вона вільна від суб’єктивних оцінних суджень.

11.Принципи, категорії та закони економічної науки.

Основні елементи понятійного апарату економічної науки: - економічна категорія - це наукове поняття , яке характеризує окремі сторони економічного явища (класифікація: загальні, специфічні; ознаки: відображає сутність; об’єктивний характер; має історичний характер); - економічний закон - виявляє суттєві, стійки і необхідні причинно-наслідкові зв'язки та взаємозалежності між явищами і процесами економічного життя (класифікація: загальні, особливі, специфічні; ознаки: об’єктивний характер; має сутність, механізм дії, процес-причина, процес-наслідок; узагальнення); - економічний принцип - узагальнення, що становить основу певного економічного явища. (1.Принцип пізнаваності світу - проголошує пізнаваність будь-яких економічних явищ і процесів. 2.Принцип розвитку - вимагає діалектичного підходу до економічних явищ, тобто розгляд їх як таких, що розвиваються у просторі і часі. 3.Принцип практичної здійснимості - в його основі лежить ідея, яка припускає можливість управління господарськими процесами і явищами, здатність цілеспрямовано впливати на них. 4.Принцип детермінізму - сутність зводиться до того факту, що за кожним наслідком приховується своя причина і що усі процеси у світі так чи інакше пов’язані між собою. 5.Принцип простоти (принцип «економії мислення») - пропонує шукати у відношенні усякого господарського факту найбільш просте пояснення із усіх існуючих варіантів).