26.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.

В екон науці найпоширенішими підходами до типологізації екон систем є формаційний і цивілізаційний.

Форм підхід заснований на марксистському вченні про зміну суспільно-ек. формацій. У найпоширенішому трактуванні реалізації формаційного підходу виділяють п’ять суспільно-ек. формацій: первіснообщинну, рабовласницьку, капіталістичну (буржуазну) і комуністичну (перша фаза якої отримала назву соціалістичної). Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої відбувається внаслідок зміни таких, що віджили, типів виробничих відносин і заміни їх новим економічним ладом.

Цивіл підхід покладає в основу типової класифікації ек. систем поняття “цивілізація”, її рівень, досягнутий тими чи іншими народами. За цивіл підходом екон системи класифікують за за ступенем індустріального розвитку суспільства:– доіндустріальна ек. система (цивілізація);– індустріальна ек. система;– постіндустріальна ек. система.

Класифікація ек. систем на основі способу організації господарської діяльності враховує такі ознаки: власність, поділ праці, характер праці, визначальна роль, ступінь розвитку ринкових відносин, регулювання. За цим критерієм виділяють такі типи ек. систем: традиційна, ринкова, адміністративно-командна і змішана.

Традиційні ек. системи ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались із покоління до покоління. Саме ці обставини визначали, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Зазвичай такі ек. системи недостатньо сприймали технічний прогрес і все нове, що породжує динамізм розвитку суспільства. Ознаки: власність - колективна (общинна) або приватна; поділ праці – нерозвинений; характер праці – переважно ручна праця; визначальні роль – природних ресурсів; ступінь розвитку ринкових відносин – нерозвинені; регулювання – на основі традицій.

Ознаки ринкової економіки: власність - різні фори приватної власності; поділ праці – розвинений; характер праці – панування машинного виробництва; визначальні роль – ринок (і конкуренція); ступінь розвитку ринкових відносин – розвинена ринкова інфраструктура; регулювання – об’єктивне саморегулювання.

Ознаки адмін-командної економіки: власність - переважно суспільна (державна); поділ праці – розвинений; характер праці – розвинене машинне виробництво; визначальні роль – централізоване планування; ступінь розвитку ринкових відносин – нерозвинені (обмежені); регулювання – централізоване (планове) управління.

Ознаки змішаної економіки: власність - багатосекторна (приватна, суспільна...); поділ праці – розвинений; характер праці – машинне (автоматизоване) виробництво; визначальні роль – ринок (і конкуренція); ступінь розвитку ринкових відносин – розвинені; регулювання – поєднання ринкового саморегулювання і державного втручання.

27.Національні та міжнародна економічна систем.

Нац. ек. система – це сукупність взаємопов'язаних механізмів та інструментів розвитку і функціонування національної економіки. Всі елементи цієї системи знаходяться в певних співвідношеннях один з одним. Нац. ек. система – це складна макроек. структура, яка визначається як взаємодія та взаємоузгодженість окремих сегментів ринку (ринку ек. ресурсів, товарів та послуг, грошей та валюти, капіталу, цінних паперів тощо) та окремих їх елементів. Структура національної економіки – це співвідношення, які виражають взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки, окремими її секторами, галузями тощо. Залежно від змісту ек. явищ та процесів, зв'язки між якими відображаються в пропорціях, розрізняють такі основні види структури економіки: відтворювальну; галузеву; територіальну (регіональну); соціальну; секторальну; зовнішньоек; техніко-ек.

Складовими елементами сучасної міжнародної економічної системи є насамперед нац. ек. системи, що представляють собою сукупність взаємопов’язаних в організаційному, технологічному та економічному плані галузей і сфер господарської діяльності країн, які через зростання їхньої відкритості у взаємодії одна з одною формують світові ринки і перетворюють виробництво товарів та послуг на міжнародну ек. діяльність – другу складову міжнародної економічної системи. Окрім того, міжнародна ек. система включає регулятивні механізми національного, міждержавного та наднаціонального рівнів і систему міжнародних ек. відносин (МЕВ).Отже, міжнародна ек. система – це сукупність елементів світової економіки з властивими їм характеристиками, у процесі взаємодії яких виникають загальні властивості та якості, закони і закономірності функціонування цієї системи.