Иванов, Колегаев, Касилов - Основи охорони праці на морському транспорті (2003)

працівників при чисельності працюючих 100 чоловік 1 більше.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом 10 робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5.

Технічно оформлені матеріали розслідування аварій направ­ ляються прокуратурі й відповідному органу державного нагляду за охороною праці у п’ятиденний термін після закінчення роз­ слідування.

Причини виробничого травматизму та його аналіз

Однією з найважливіших умов зниження виробничого трав­ матизму є встановлення справжніх причин нещасних випадків і визначення закономірностей їх прояву.

Нещасний випадок, звичайно, є результатом декількох при­ чин, які безпосередньо або непрямо впливають на формування травматичної ситуації. Тому для визначення ефективних заходів з профілактики травматизму важливо з цілого комплексу при­ чин нещасного випадку вміти виділити о с н о в н у , яка визна­ чила можливість реалізації небезпечної виробничої ситуації. При цьому необхідно також враховувати ту обставину, що часто основ­ ну причину супроводжують одна чи декілька непрямих причин, які при відповідних умовах могли б привести до травми.

Аналіз виробничого травматизму встановлює безліч причин нещасних випадків. Усі причини нещасних випадків можна умовно розділити на організаційні, технічні, психофізіологічні, а тшкож умови погоди.

Д о о р г а н і з а ц і й н и х п р и ч и н можна віднести: не­ задовільну організацію робіт, відсутність чи неякісне проведен­ ня інструктажу і навчання, ненавченість працівників безпечним прийомам роботи, слабкий нагляд за справністю устаткування і безпекою проведення робіт, порушення адміністрацією трудово­ го законодавства (зловживання понаднормовими роботами), від­ сутність належного нагляду за застосуванням спецодягу та інди­ відуальних засобів захисту, низьку дисципліну та ін.

Д о т е х н і ч н и х п р и ч и н відносяться: невідповідність конструкції технічних засобів і умов праці сучасним вимогам

60

техніки безпеки; недосконалість технологічних процесів; не­ справність устаткування, інструмента, захисних засобів тощо. Технічні причини відрізняються великою різноманітністю, обу­ мовлені недоробками конструкторів і технологів, що проекту­ ють і виготовляють технічні засоби праці, а також незадовіль­ ним технічним обслуговуванням техніки.

П с и х о ф і з і о л о г і ч н і п р и ч и н и пов’язані із суб’єк­ тивними особливостями людей і виникають у результаті: невід­ повідності фізичних і психологічних характеристик організму людини виробничим умовам, шкідливих звичок (вживання ал­ когольних напоїв, паління), незадоволеності роботою, нехтуван­ ня виробничою небезпекою (робота на висоті без страхувальних засобів та ін.), недоліків у методиці професійного відбору.

У згаданих групах причин травматизму немає такої причи­ ни, як «необережність постраждалого», тому що подібне пояс­ нення може бути «ширмою», що ховає дійсні причини. Аналіз виробничого травматизму на флоті показує, що з технічних при­ чин відбувається лише близько 20 % нещасних випадків. Біль­ шість травм викликана організаційними причинами, усунення яких не вимагає значних матеріальних і фінансових витрат.

Для визначення основних напрямків робіт по зниженню тра­ вматизму в нашій країні встановлено єдиний порядок наукового аналізу причин виникнення нещасних випадків на виробництві.

При аналізі виробничого травматизму використовуються та­ кі методи: статистичний, монографічний, економічний і ком­ плексний.

Статистичний метод грунтується на аналізі статистичних мате­ ріалів розслідування нещасних випадків (акгів форми Н-1, Н-5 ли­ стків непрацездатності, звітів про потерпілих). Цей метод здійсню­ ється з використанням апарату математичної статистики. Він до­ зволяє об’єктивно оцінити порівняльну динаміку травматизму в масштабі судна, серії суден, цеху, заводу, судноплавної компанії, пароплавства, галузі народного господарства. Статистичний метод дає можливість вивчити закономірність прояву основних причин нещасних випадків у залежності від типу судна, виду робіт, віку і статі потерпілих, стажу їхньої виробничої діяльності та ін.

Для оцінки стану виробничого травматизму в Україні корис­ туються відносними статистичними показниками (коефіцієнта­

61

ми) частоти і тяжкості травматизму за досліджуваний календар­ ний період.

Коефіцієнт частоти визначає число потерпілих при нещас­ них випадках, що припадає на 1000 працюючих за досліджува­ ний період (квартал, півріччя, рік):

/Гч = 7Ч000/Р,

де Т — число осіб, що постраждали від травматизму за дослі­ джуваний період; Р — середнє за списками число працюючих за той самий період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму визначає середню трива­ лість непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок за досліджуваний період:

КЛ=Д/Т,

де Д — загальне число днів непрацездатності по всіх нещасних випадках за даний період.

Загальний показник травматизму показує, скільки робочих днів втратила кожна тисяча працюючих через нещасні випадки за розглянутий період:

К.ш ^ К чКг =Д\000/Р.

Крім основних показників, для більш повного уявлення про характер травматизму на суднах і підприємствах використову­ ють ряд інших коефіцієнтів (показники інвалідності, втрат, зага­ льної непрацездатності). Аналіз цих показників дозволяє зроби­ ти висновок про стан травматизму за певний період у будь-якій галузі народного господарства.

Як різновиди статистичного на практиці використовуються груповий і топографічний методи.

Г р у п о в и й м е т о д вивчення травматизму, який є різно­ видом статистичного, ґрунтується на повторюваності нещасних випадків незалежно від тяжкості травм. У результаті досліджен­ ня груповим методом наявний статистичний матеріал про неща­ сні випадки групується за певними характерними ознаками (од­ накові обставини чи обстановка події, однорідність устаткуван-

62 Ч

ня, повторюваність травм за характером ушкоджень та ін.). Гру­ повий метод дозволяє визначити ступінь безпечності окремих видів робіт і професій, а також виробничого устаткування і на­ мітити шляхи поліпшення охорони праці.

Т о п о г р а ф і ч н и й м е т о д ґрунтується на вивченні причин травматизму з використанням умовних позначень нещас­ них випадків і нанесенням їх на план (схему) об’єкта по місцю по­ дії. Цей метод дозволяє зафіксувати повторюваність нещасних ви­ падків на певних робочих місцях судна, цеху, порту і прийняти вчасні профілактичні заходи.

М о н о г р а ф і ч н и й м е т о д полягає у поглибленому дослідженні всього комплексу причин, що спричинили безпо­ середній чи непрямий вплив на формування небезпечних ви­ робничих умов, у яких стався нещасний випадок. При цьому детальному обстеженню підлягають умови роботи на окремих робочих місцях, виробничих ділянках чи суднах, трудовий і технологічний процеси, безпека устаткування й інструментів, організація охорони праці на підприємствах тощо. Така робо­ та проводиться не тільки з метою з'ясування причин нещас­ них випадків, але й для визначення потенційних можливостей виникнення травматизму на обстежуваному об'єкті. Це дозво­ ляє визначити найбільш вірні рішення щодо підвищення без­ пеки праці на підприємстві. Результатами таких досліджень часто бувають рекомендації щодо впровадження у виробниц­ тво сучасних технічних засобів праці та зміни окремих небез­ печних технологічних операцій.

Е к о н о м і ч н и й м е т о д аналізу полягає у визначенні величини збитків від виробничого травматизму і профзахворю­ вань, а також в оцінці економічного ефекту від впровадження у виробництво безпечних засобів праці з метою запобігання не­ щасним випадкам. Це необхідно також і для аналізу ефективно­ сті використання фондів охорони праці.

К о м п л е к с н и й м е т о д дослідження причин травмати­ зму, що включає в себе всі розглянуті вище методи використан­ ня апарату математичної статистики, дозволяє здійснювати нау­ кове прогнозування безпеки праці як на окремих підприємствах, так і в цілих галузях народного господарства.

63

Розділ 2.

ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРИ

2.1» Основні поняття і визначення

Санітари о-гігієнічний благоустрій промислових підпри­ ємств є задачею великого соціального значення, тому що сприяє поліпшенню умов праці і здорові трудящих, а також збережен­ ню середовища, де мешкає людина.

У процесі праці людина може піддаватися впливу різних не­ бажаних або навіть шкідливих виробничих факторів, які не­ сприятливо впливають на організм працюючого. Такі шкідливі виробничі фактори прийнято називати п р о ф е с і й н и м и ч и в и р о б н и ч и м и ш к і д л и в о с т я м и . Вони можуть бути у вигляді надлишкових тепловиділень, пилу, газів, токсичних ре­ човин, шуму, вібрацій, іонізуючих випромінювань, низької осві­ тленості робочих місць тощо.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори класифіковані державними стандартами за природою впливу на організм лю­ дини (фізичні, технічні, біологічні і психофізіологічні). Шкідли­ ві речовини класифіковані ДСТ 12.1.007-76 за ступенем впливу на працюючих. Санітарні норми проектування промислових підприємств регламентовані документом СН 245-71.

Велика увага в нашій країні приділяється максимальному зниженню несприятливого впливу на людину виробничих шкідливостей. У зв’язку з цією обставиною в Україні діють тверді санітарно-гігієнічні норми проектування промислових підпри­ ємств, які встановлюють гранично припустимі рівні професій­ них шкідливостей на робочих місцях, а також якість освітлення і

64

чистоти повітря у виробничих приміщеннях. Особливе значення це питання набуває на морському флоті, тому що велика части­ на трудової діяльності моряків пов’язана з перебуванням їх на судні, яке є для них одночасно місцем роботи і проживання. Та­ кі несприятливі обставини як одноманітність оточення, обмеже­ ність суднового простору і спілкування, тривалий відрив від звичних берегових умов і сім’ї негативно впливають на емоцій­ ний стан людей.

На морському транспорті діє комплекс нормативних доку­ ментів з охорони праці та санітарних вимог до проектування й експлуатації підприємств, портів, суден і їх устаткування. Осно­ вні санітарно-гігієнічні вимоги, що висуваються до устрою і об­ ладнання суднових приміщень і систем, а також заходи бороть­ би з виробничими шкідливостями на суднах викладені в С а ­ н і т а р н и х п р а в и л а х д л я м о р с ь к и х с у д е н . Пра­ вила регламентують оптимальні умови для праці, побуту і від­ починку екіпажів, розміщення та обслуговування пасажирів, охорони навколишнього середовища. Вони містять ряд вимог щодо запобігання впливу на моряків несприятливих для здоров'я виробничих факторів. Санітарні умови праці в нашій країні ви­ значає спеціальна галузь медицини — гігієна і фізіологія праці.

Гігієна праці — це наука про здоров'я людей і про взаємодію людини з навколишнім середовищем у процесі її трудової дія­ льності. Як галузь науки, вона розробляє заходи для оздоров­ лення виробничого середовища, поліпшення умов праці та по­ буту людей. Фізіологія праці вивчає взаємодію організму люди­ ни з виробничим середовищем у процесі її трудової діяльності, вивчає фізіологічні процеси в організмі людини, пов'язані з її трудовою діяльністю й умовами, у яких вона відбувається; роз­ робляє основи раціональної організації трудових процесів, ре­ жиму праці й відпочинку.

Виробнича санітарія є складовою гігієни праці. Це система організаційних та санітарно-гігієнічних заходів і засобів, що запобігають впливу на працюючих шкідливих виробничих фа­ кторів. Технічний прогрес на морському транспорті и деяке поліпшення умов праці зумовили тенденцію до зниження рівня травматизму і професійних захворювань моряків.

Відповідно до вимог Санітарних правил, на кожному судні повинні бути санітарні документи (суднове санітарне свідоцтво

65

на право плавання, судновий санітарний журнал, санітарний па­ спорт судна та ін.), без наявності яких вихід судна в плавання не дозволяється.

Умови праці за ступенем шкідливості та тяжкості поділя­ ються на чотири класи: оптимальні, припустимі, шкідливі й не­ безпечні (екстремальні). Перші два класи свідчать про задовіль­ ну обстановку на виробництві в гігієнічному відношенні, відпо­ відності технології виробництва та організації праці гігієнічним стандартам ергономіки, які не впливають негативно на стан здо­ ров’я і працездатності персоналу. Умови праці третього класу вимагають соціальної і матеріальної компенсації (скорочений робочий день, пільгові пенсії тощо). Цей клас поділяється на 4 ступені шкідливості: 3.1 — з імовірністю функціональних по­

Умови праці четвертого класу визначають неможливість ро­ боти на певному робочому місці за гігієнічними критеріями і вимагають її припинення до виконання заходів для переведення екстремальних параметрів в один з попередніх класів.

2.2. Мікроклімат виробничого середовища

Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях визнача­ ються температурою повітря і середньою радіаційною темпе­ ратурою2 огороджень і устаткування, відносною вологістю і швидкістю руху повітря, а також барометричним тиском. Зага­ льні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони визна­ чені ДСТ 11.1.005-88 ССТБ.

Сталість газового складу атмосфери — найважливіша умова існування і розвитку життя на Землі. Ця сталість обумовлена фізичними законами. Створення здорового повітряного середо­ вища, що відповідає санітарним нормам для даних робочих

2 Середня радіаційна температура — це алгебраїчна різниця між тем­ пературою повітря приміщень і середньою радіаційною температурою огороджень.

66

приміщень, є важливою умовою підвищення продуктивності праці й культури виробництва.

На температуру повітря у виробничих приміщеннях впли­ вають зовнішні метеорологічні умови, а також тепловиділення нагрітих поверхонь виробничих об’єктів (устаткування, оброб­ люваних матеріалів і деталей) і працюючих людей.

Величина надлишкових тепловиділень визначається кількі­ стю теплоти, яка припадає на одиницю об'єму приміщення.

Джерелами надлишкових тепловиділень на суднах є, напри­ клад, агрегати енергетичного устаткування в машинно-котель­ них і насосних відділеннях, електропечі на камбузі, а в промис­ ловості — плавильні агрегати, нагрітий метал та ін.

Питомі тепловиділення враховуються при визначенні опти­ мальних параметрів повітряного середовища, а також у процесі розрахунку вентиляції виробничих приміщень. Джерела теплови­ ділень можуть створювати повітряні потоки із значною швидкіс­ тю руху повітря (3...5 м/с), що супроводжуються підсмоктуван­ ням зовнішнього більш холодного повітря. Різна густина холод­ ного і нагрітого повітря сприяє його циркуляції (переміщенню). Таке явище зветься природною вентиляцією, воно поліпшує мік­ роклімат виробничого середовища. Але часто надлишкові тепло­ виділення бувають настільки значними (наприклад, у машиннокотельному відділенні), що природна циркуляція повітря не за­ безпечує нормальних умов праці. У цьому випадку застосовують

штучну (механічну) вентиляцію і кондиціювання повітря.

Значну роль при створенні сприятливого мікроклімату на виробництві відіграє вологість повітря. Кількість водяної па­ ри, що знаходиться у повітрі виробничих приміщень, зале­ жить як від зовнішніх метеорологічних умов, так і від харак­ теру технологічних процесів, властивостей матеріалів, сиро­ вини тощо.

Для вимірювання вологості повітря користуються показни­ ком відносної вологості, що являє собою процентне відношення абсолютної вологості до максимальної при даній температурі.

Суттєве значення для створення к о м ф о р т н и х умов навколишнього середовища має швидкість руху повітря, яке значною мірою сприяє інтенсифікації теплопередачі між лю ­ диною і навколишнім середовищем. Барометричний тиск

67

впливає на процес дихання людини. Нормальним барометри­ чним тиском прийнято вважати 1013 гПа (760 мм рт. ст.). Людський організм може зберігати життєдіяльність у широ­ кому діапазоні барометричного тиску від 733 до 1266 гПа (від 550 до 950 мм рт. ст.). Однак людина погано переносить шви­ дку зміну рівнів барометричного тиску, яка може викликати в неї хворобливі відчуття.

На самопочуття людини та її працездатність істотний вплив справляють усі розглянуті вище параметри повітряного середови­ ща. Для нормального функціонування людського організму необ­ хідно забезпечити оптимальне поєднання усіх цих параметрів.

Складні хімічні процеси, що відбуваються в організмі лю­ дини в результаті її життєдіяльності, супроводжуються утворен­ ням тепла. Залежно від категорії виконуваної роботи (легка чи важка), віку людини і стану її здоров’я швидкість перебігу цих процесів, а отже, і кількість тепла, що утворюється, буде неод­ наковою. У результаті теплової взаємодії з навколишнім середо­ вищем в організмі людини відбувається постійний теплообмін, тобто утворення тепла і часткова його віддача. П е р е д а ч а т е п л а , ч и т е п л о о б м і н , — це термодинамічний процес передачі енергії від тіл з більшою температурою до тіл з мен­ шою температурою. Кількість тепла, що утворилося в організмі, і його витрата (теплообмін) повинні бути збалансовані, що є обов’язковою умовою збереження сталості температури тіла лю­ дини.

Співвідношення між кількістю відданого організмом тепла і здатністю навколишнього середовища сприймати це тепло ви­ значає так звані комфортні умови середовища. У нормальних, чи комфортних, умовах людина позбавлена неприємних тепло­ вих відчуттів (жари або холоду).

Слід відзначити, що організм людини дуже добре пристосова­ ний до часто змінюваних температурних умов зовнішнього сере­ довища. Ця пристосовність (автоматична терморегуляція) обумов­ лює збереження теплового балансу організму при температурних коливаннях середовища. При зміні параметрів зовнішнього сере­ довища навіть у широкому діапазоні нервові центри найтоншого механізму автоматичної терморегуляції забезпечують сталість те­ мператури внутрішніх органів людини (близько 36,6 °С).

68

Процес віддачі людським організмом тепла відбувається шля­ хом конвекції, радіації (випромінювання) і випарювання вологи з

поверхні шкіри і легенів. Цей процес відбувається безперервно за будь-яких умов зовнішнього середовища. Кількість теплоти, яка віддана організмом незалежно від виду її передачі, визначається характером фізичних зусиль, а також параметрами метеорологіч­ ного і робочого середовищ. Так, на інтенсивність к о н в е к т и в ­ н о г о т е п л о о б м і н у людини із зовнішнім середовищем впливають температура навколишнього повітря і значною мірою швидкість його руху. Наприклад, низька температура повітря у поєднанні з великою швидкістю його переміщення сприяють збі­ льшенню віддачі теплоти за допомогою конвекції, що може приве­ сти до небезпечного переохолодження тіла. Також небажаним є перегрів організму, який може супроводжуватися порушенням терморегуляції та функцій серцево-судинної системи, зміною складу крові, значним підвищенням температури тіла, спадом сил.

серцевої діяльності.

С о н я ч н и й у д а р виникає в результаті безпосеред­ нього впливу короткохвильової інфрачервоної сонячної раді­ ації на незахищені ділянки людського тіла. Сонячний удар викликає хворобливі явища, що завершуються, як правило, втратою свідомості.

Т е п л о о б м і н в и п р о м і н ю в а н н я м ( р а д і а ц і є ю ) залежить від температури поверхні предметів, які оточують лю­ дину. Якщо ця температура буде вище за температуру людсько­ го тіла, то тепловіддача радіацією в напрямку від людини до по­ верхні предметів припиниться.

Віддача теплоти організмом завдяки конвекції і радіації відбу­ вається найбільш інтенсивно при температурі зовнішнього середо­ вища, що не перевищує ЗО °С. При більш високих температурах навколишнього середовища терморегуляція організму продовжує здійснюватися в основному з а р а х у н о к в и п а р ю в а н н я в о л о г и ( п о т у ) з п о в е р х н і т і л а . Якщо виникає мож­ ливість перегріву, організм автоматично збільшує виділення поту, який випаровується з поверхні шкіри й інтенсивно забирає від ор­ ганізму надлишок теплоти.

69