47.Опишіть морфологічні зміни при вірусних захворюваннях собак

Чума м'ясоїдних— гостра контагіозна вірусна хвороба, що характеризується лихоманкою, катаральним запаленням слизових оболонок органів дихання, травлення й сечовиділення, а також ураженням центральної нервової системи. Хвороба перебігає в легеневій, шлунково-кишковій, нервовій, шкіряній або змішаній формах. Етіологія. Збудник хвороби РНК-геномний пантропний вірус з родини Ра-

Ramyxoviridae.

Патолого-анатомічні зміни. Трупи собак виснажені. Іноді на слизовій оболонці ротової порожнини знаходять виразки, а в носовій порожнині — гнійний ексудат. Кон'юнктива гіперемійована, у кутах очей кірочки або гній. Слизова оболонка трахеї катарально запалена. У легенях застійна гіперемія, набряк, можливі абсцеси. Нерідко у грудній порожнині накопичується транссудат. Специфічною для чуми є інтерстиціальна пневмонія, яка характеризується наявністю червоно-коричнево-сірих ділянок, що розташовані безпосередньо під плеврою. Можливе утворення вогнищ серозно- фібринозного запалення. На слизовій оболонці шлунка знаходять ерозії, а іноді виразки. Зазвичай, зміни бувають у дванадцятипалій кишці: слизова оболонка катарально запалена з ерозіями або виразками. На слизовій оболонці прямої кишки виявляють крапкові або смугасті крововиливи. У печінці знаходять гіперемію, жовчний міхур переповнений жовчю. Селезінка або збільшена завдяки гіперемії, або без змін. На розрізі в нирках рисунок згладжений, мозковий шар іноді гіперемійований, у кірковому шарі знаходять крапкові крововиливи. Характерними

для чуми собак є зміни на слизовій оболонці сечового міхура. На фоні гіперемії спостерігають крапкові або смугасті крововиливи. Серцевий м'яз з ознаками дистрофії. На осерді знаходять крапкові і смугасті крововиливи. Судини головного мозку повнокровні. Зміни в лімфоїдних органах не бувають постійними. У тварин, що загинули в гострій стадії хвороби, лімфатичні вузли можуть бути у різному стані: деякі з них збільшені, набряклі, інші, навпаки, — зменшені. Тимус в ці стадії хвороби частіше зменшений в об'ємі, а мікроскопічно може бути не зміненим. При затяжному перебігу хвороби лімфоїдна тканина лімфатичних вузлів і тимуса іноді регенерує. У тварин, які хворіли нервовою формою, лімфатичні вузли і тимус майже не змінюються. У багатьох собак (цуценят), що загинули від чуми, відмічають виснаження у вигляді атрофії жирової і м'язової тканин.

Парвовірусна інфекція собак — висококонтагіозне з гострим перебігом захворювання, яке характеризується ураженням кишок, міокарда, дегідратацією і загибеллю цуценят молодших 5—6-місячного віку. Етіологія і патогенез. Збудник хвороби ДНК-геномний вірус, з родини Раг-

voviridae.

Патолого-анатомічні зміни. У цуценят, загиблих від міокардіальної форми захворювання, виражений венозний застій. Серозні оболонки блискучі, вологі. Серце дещо збільшене в об'ємі, овальної форми. У всіх випадках: коричнево-сіре, а під епікардом чітко виступають переповнені кров'ю коронарні судини. Міокард в'ялої консистенції У перехворілих можна виявляти в міокарді, епікарді та інколи в ендокарді численні фіброзні фокуси. Легені темно-вишневі, тістуватої консистенції з крипітуючими ділянками. На розрізі виділяється піниста рідина. Слизова оболонка трахеї і бронхів із синюватим відтінком. Селезінка не збільшена, фіолетового кольору, з темно-вишневими плямами, на розрізі зскребок помірний. Тимус зменшений, червоного кольору, вузлуватої форми, як у грудній, так і шийній частині. Печінка повнокровна, світло-червона з жовтуватими або сіруватими плямами різної величини, які сягають в глибину органа.

Жовчний міхур переповнений розрідженою жовчю зеленувато-жовтого кольору. Шлунок і тонкі кишки пусті, а їх оболонки сірого кольору, помірно вкриті напівпрозорим слизом. У цуценят, які хворіли змішаною формою, важкі ураження, як правило, розвиваються в органах грудної і черевної порожнин. Серце збільшене, заокругленої форми, верхівка його притуплена, правий та лівий шлуночки розширені. Перикард, епікард і ендокард вологі, блискучі. Під епікардом чітко виступають кро- вонаповнені коронарні судини. Легені світло-червоні з темно-вишневими вогнищами, тістуватої консистенції, на розрізі із бронхів видавлюється червонувата піниста рідина. Слизова оболонка дванадцятипалої, порожньої і клубової кишок смугасто гіперемійована, з дрібними крапковими крововиливами. Вміст кишок водянистий, жовтувато-бурого кольору, дуже неприємного запаху, а слизова оболонка набухла, з крапковими і плямистими крововиливами покрита сірувато-бурою масою. В ободовій і на початку прямої кишках можуть формуватись слизові трубки. Шлунок частіше не уражається. Мезентеріальні лімфатичні вузли збільшені, злегка набряклі, повнокровні. Селезінка, переважно, зменшена, з гострими краями, капсула зморшкувата, світло-червона із темно-вишневими пляма- ми. Тимус зменшений, у вигляді дрібних темно-червоних вузлуватих структур. Печінка повнокровна, світло-червоного кольору з жовтуватими або сіруватими плямами різної величини, в'ялої консистенції. Жовчний міхур переповнений жовчю. Нирки вишневого кольору з фіолетовим відтінком, пружної консистенції. Капсула знімається легко, межа між шарами слабо виражена.

При ентеритній формі собаки виснажені. Шлунок заповнений водянистими кормовими масами червоно-коричневого кольору. Слизова оболонка набрякла, особливо на складках, нерівномірно почервоніла, потовщена. У місці переходу в дванадцятипалу кишку — смугасті і крапкові крововиливи. Вміст дванадцятипалої, порожньої і клубової кишок неприємного запаху, з домішкою крові, брудно-жовтого слизу, трапляються нитки та плівки фібрину. Слизова оболонка з численними крововиливами, набрякла, потовщена, драглиста, червоного або темно-червоного кольору. Трапляються також ділянки некрозу. У товстих кишках зміни відсутні або слабо виражені. Мезентеріальні лімфатичні вузли збільшені, соковиті, червоного кольору.