45. Форми лептоспір у собак. Патолого-анатомічні зміни при жовтяничній формі у собак

Лептоспіроз — інфекційна хвороба зооантропонозного характеру,

яка спричинюється патогенними мікроорганізмами роду Leptospira і характеризується

короткотерміновою гарячкою, анемією, жовтяницею, геморагічним діатезом, гемоглобінурією, абортами, некрозами слизових оболонок і шкіри, атонією шлунково-кишкового тракту. У собак буває дві форми лептоспірозу: жовтушна (іктерогемоглобінурія) і безжовтушна (штутгартська хвороба, тиф собак) виражена жовтушність шкіри, видимих слизових оболонок, кон'юнктиви, крапчасті крововиливи. Підшкірна клітковина набрякла, з множинними крововиливами. Жовтушність спостерігається в апоневрозах м'язів, кістковій тканині і в стінках великих судин, плеврі, очеревині, сальнику, а також в головному та спинному мозку. Виражений геморагічний діатез. лімфатичні вузли збільшені, набряклі, сіро-червоного кольору з жовтуватим відтінком. Печінка збільшена, темно-охряножовтого забарвлення, в'ялої консистенції На розрізі картина стерта, поверхня розрізу сухувата з множинними дрібни ми жовтуватими вогнищами некрозу. Жовчний міхур переповнений густою тягучої консистенції жовчю, буро-зеленого кольору . Нирки збільшені, в'ялі, кровонаповнені, глинисто-вишневого або темно-коричневого кольору з вогнищами некрозу. Гістологічно в нирках виявляють зернисту або жирову дистрофію Сечовий міхур Слизова оболонка набрякла з крапчастими крововиливами. Легені набряклі, тістуватої консистенції, жовтуватого відтінк. Крапкові крововиливи на пери-, епі- та ендокарді. Серцевий м'яз глинистого або охряно-жовтого кольору, в'ялої консистенції. Гістологічно відмічають зернисту, інколи жирову, дистрофію. В кишечнику присутнє катаральне, катарально-геморагічне запалення. Судини головного мозку інтенсивно кровонаповнені, мозок жовтуватого забарвлення, набряклий з крововиливами.

46. Паталогоанатомічні зміи при гельмінтозах

Фасціольоз. Патолого-анатомічні зміни В гострій стадії хвороби вона збільшена в об'ємі. Капсула напружена, гладенька, блискуча, іноді місцями вкрита фібринозними нашаруваннями Під капсулою помітні темно-червоні тяжі із зсілою кров'ю і дуже дрібними фасціолами. При хронічному перебігу хвороби в печінці проліферативні процеси змінюються фіброзом, орган зменшується в об'ємі, ущільнюється. Жовчні ходи у декілька разів потовщені, просочені солями вапна..

Ехінококоз Патолого-анатомічні зміни. Міхурі виявляють переважно в печінці, а в старих легенях і печінці. Ехінококові міхурі кулястої, яйцеподібної або неправильної форми, еластичні, сягають розмірів горіха або гусячого яйця. Вони білого чи злегка блідо-жовтуватого кольору, заповнені прозорою рідиною, яка при надрізі фонтаном виприскує із нього. За умов сильної інвазії органа, міхурі значно менших розмірів,

щільно прилягають один до одного, між ними ледве помітні прошарки паренхіми печінки.

Трихінельоз. Патолого-анатомічні зміни мають різну вираженість залежно від стадії розвитку

процесу та важкості клінічного перебігу хвороби. У гострій стадії хвороби їх можна виявити у паренхіматозних органах, кишечнику й центральній нервовій системі, а після переходу процесу в хронічний — переважно у м'язах. спостерігають виснаження та атрофію м'язів, кров погано зсідається, має колір дьогтю. В ділянках голови, повік, шиї та кінцівок знаходять набряки. У печінці — крововиливи, ділянки атрофії та жирової дистрофії. набуханням і почервонінням слизової оболонки кишечника, розширенням кровоносних і лімфатичних судин, дрібними крововиливами, виділенням слизу і серозного ексудату, розвитком геморагічного або десквамативного ентериту. За хронічного перебігу хвороби починається процес звапнення трихінел.