29. Класифікація пневмоній

Запалення легень -Pneumonia. Залежно від особливостей локалізації й величини уражених ділянок розрізняють види пневмоній: апинозні, лобулярні, злиті лобулярні, лобарні, тотальні, інтерстиціальні, міліарні, нодозні. При ацинозних пневмоніях запальний процесс розповсюджується на територію розгалуження термінальної бронхіоли (ацинус). Невеликі за розмірами уражені ділянки мають неправильну форму і нагадують листя конюшини. При лобулярних пневмоніях запальне вогнище охоплює окремі часточки; при лобарних — цілу частку, а при тотальних пневмоніях процес розповсюджується на всі частки легень. Інтерстиціальні пневмонії характеризуються розвитком запального процессу в стромі органа, тобто у внутрішньочасточковій сполучній тканині стінок альвеол (інтралобулярно), навколо бронхів (перибронхіально) і в міжчасточковій сполучній тканині (інтерлобулярно). Міліарні пневмонії виникають переважно при гематогенній дисемінації збудника й характеризуються появою в легенях множинних просоподібних вузликів; при нодозних пневмоніях утворюються вузли.

30. Розвиток крупозної пневмонії

Фібринозна (крупозна) пневмонія протікає гостро й характеризується випотіванням із судин ексудату, багатого фібриногеном, який в порожнинах альвеол і дрібних бронхів перетворюється у фібрин. Основними воротами інфекції є дихальні шляхи, рідше виникає гематогенне інфікування. При аерогенному зараженні первинні зміни виникають у бронхах і бронхіолах з наступним переходом процесу на альвеоли та розвитком декількох вогнищ ацинозної пневмонії, запальний процес поширюється інтерстиціально лімфатичними і кровоносними шляхами, що зумовлює швидке розповсюдження запалення на значні ділянки органа. Розрізняють стадіЇ:. Стадія приливу проявляється запальною гіперемією легеневої тканини й випотіванням у просвіт альвеол серозного ексудату., у порожнині альвеол серозна рідина з домішками окремих еритроцитів, лейкоцитів та десквамованих клітин респіраторного епітелію. Стадія червоної гепатизації характеризується значним діапедезом еритроцитів і випотіванням із судин ексудату, багатого фібриногеном, який в просвіті альвеол і бронхіол перетворюється у фібрин. При стадії сірої гепатизації гіперемія змінюється ішемією. еритроцити, що знаходились у порожнині альвеол, зазнають гемолізу й розпадаються. У просвіт альвеол посилено мігрують лейкоцити. Міжчасточкова й перибронхіальна сполучна тканина розширена, просякнута серозно-фібринозним ексудатом; лімфостаз поєднується з лімфангоїтом і лімфотромбозом. Одночасно запальний процес розповсюджується і на кровоносні судини, що супроводжується їх тромбозом. Стадія розрішення фібринозний ексудат під дією протеолітичних ферментів лейкоцитів розріджується й розсмоктується лімфатичними судинами, а частково виділяється з мокротинням., лейкоцити зазнають ожиріння і розпадаються; уражені ділянки зменшуються в об'ємі, стають м'якшими, набувають жовтуватого забарвлення, а з поверхні розрізу стікає гноєподібна. Після очищення альвеол від ексудату настає регенерація альвеолярного й бронхіального епітелію і відновлення функції легеневої тканини.