Добавил:
добрый аноним) пользуйтесь, ветеринары будущие Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
tipavoprosi_1.docx
Скачиваний:
61
Добавлен:
04.06.2017
Размер:
153.57 Кб
Скачать

43. Макро- і мікроскопічні ознаки ознаки хронічного продуктивного ентериту при паратуберкульозі

Паратуберкульоз — хронічне інфекційне захворювання жуйних, яке клінічно характеризується діареєю, а патолого-анатомічно специфічним ентеритом і виснаженням. Патолого-анатомічні зміни. У підшкірній

клітковині і міжм'язовій сполучній тканині драглисті інфільтрати, м'язи атрофовані. у кишках сильно потовщується стінка кишки Просвіт звужений. Слизова оболонка зібрана в товсті поперечні й поздовжні складки, бліда або білувато-жовтуватого кольору і лише місцями на складках почервоніла та інколи з окремими крапковими крововиливами. Характерно, що при розтягуванні складки не розправляються. Прилегла брижа інколи набрякла, а лімфатичні судини мають вигляд товстих шнурів. Брижові лімфатичні вузли збільшені, набухлі, пружні. Поверхня розрізу волога, сіро-жовтувата, місцями помітні білуваті, саркомоподібні вогнища. в брижових лімфатичних вузлах часто спостерігають вогнища казеозного некрозу із звапненням та інкапсуляцією. При гістологічному дослідженні спостерігають вогнищеву

й дифузну інфільтрацію слизової оболонки і підслизової основи епітеліоїдними клітинами, у цитоплазмі яких містяться паратуберкульозні мікобактерії. Серед епітеліоїдних інфільтратів виявляють лімфоїдні клітини, а також окремі гістіоцити, гігантські клітини, еозинофільні та нейтрофільні гранулоцити. Кишкові залози атрофуються. У брижових лімфатичних вузлах спостерігають вогнищеві або більш розлиті скупчення епітеліоїдних клітин, серед яких трапляються лімфоїдні і гігантські клітини.

44. ОПИШІТЬ МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ САЛЬМОНЕЛЬЗАХ

Патологоанатомічні зміни. У телят і поросят за гострого перебігу сальмонельозу на розтині виявляють набряки, катаральне запалення слизової оболонки тонкого відділу кишок та шлунка, крово- виливи в дванадцятипалій кишці, шлунку, на епікарді, брижі, гі- перплазію мезентеріальних лімфовузлів та селезінки, значне збільшення, соковитість пейєрових бляшок і солітарних фолікулів.

У телят за хронічного перебігу сальмонельозу виявляють значні ураження легень — серозно-катаральну або крупозну пневмонію, осередки некрозу, а також плеврити, перикардити, артрити колінного й скакального суглобів. Середостінні та бронхіальні лімфовузли збільшені в об’ємі, іноді в них виявляють сирнисті некротичні осередки жовтого кольору. Селезінка значно збільшена, печінканабрякла, в’яла, з осередками некрозу.

У поросят при хронічному перебігу хвороби основні зміни виявляють у товстому відділі кишок — дифтеритичні та виразково-некротичні процеси в сліпій, ободовій, частково клубовій кишках, ураження пейєрових бляшок і солітарних фолікулів, які різко збіль-

шені в об’ємі, просочені фібринозним ексудатом, у вигляді струпів виступають на поверхні висівкоподібного нальоту. Після їх некрозу та відторгнення з’являються різного розміру виразки з плоскими, інколи валикоподібно припіднятими краями та некротичними масами на дні. Дифтеритичні струпи та виразки знаходять також у шлунку й мигдаликах. У тонкому відділі кишок відмічають гострокатаральне запалення, у лімфатичних вузлах та паренхіматозних органах — некротичні осередки. Інколи спостерігають катаральну або катарально-гнійну бронхопневмонію.

У ягнят при розтині виявляють геморагічне запалення слизової оболонки сичуга і тонких кишок, гіперплазію лімфатичних вузлів, збільшення селезінки.

Лошата

Патолого-анатомічні зміни. У абортованих плодів відмічається набряк під­шкірної і міжм’язової сполучної тканини з поодинокими крововиливами в ній. Шкіра, слизові і серозні оболонки, підшкірна сполучна тканина набувають жовтих відтінків {ознака жовтяниці). На серозних оболонках, особливо під епі­кардом, в плеврі, рідше під капсулою нирок та печінки, спостерігаються мно­жинні крапкові крововиливи. Селезінка в стані септичного припухання, парен­хіма її розм’якшена. Серозному запаленню підлягають соматичні і вісцеральні лімфовузли. Значних дистрофічних змін зазнають печінка, нирки, міокард. Розвиваються застійні явища в печінці, нирках, оболонках мозку.

Із плідних оболонок найбільш виражених деструктивних змін зазнає хоріон. Він набряклий, місцями геморагічно інфільтрований, пронизаний крововили­вами, тьмяний і може бути вкритий сіро-жовтим нашаруванням. Інколи на хо­ріоні виявляються виразки, які чітко обмежені, темно-червоні, тканини навко­ло них набряклі.

Гістологічно у ворсинках хоріона спостерігаються дисциркуляторні розлади (стаз, тромбоваскуліти, діапедез еритроцитів), які завершуються некрозом не тільки епітеліального покриву, а й ворсинок на значних ділянках. У затромбова- них судинах локалізуються колонії мікроорганізмів.

У лошат, старших місячного віку, сальмонельоз характеризується катараль­ним запаленням шлунка, катаральним або катарально-геморагічним ентери­том, білково-жировою дистрофією в печінці та нирках, септичними явищами в селезінці, серозним запаленням лімфовузлів брижі кишечника. Якшо перебіг хвороби стає тривалим, то запаленню піддаються зап’ясткові та заплесневі суг­лоби і легені. Хворі лошата виснажуються.

Птиця Патологоанатомічні зміни. При гострому та підгострому перебігу сальмонельозу характеризуються збільшенням печінки, наявністю

на її поверхні та в паренхімі дрібних некротичних вузликів. Вияв- ляється також гостре катаральне запалення слизових оболонок тон- кого та товстого відділів кишок, крапчасті крововиливи. Хронічний

перебіг у дорослої птиці супроводжується ознаками запалення яєч- ників, яйцепроводів і клоаки. Іноді спостерігаються осередковий чи дифузний жовтковий перитоніт, сирнисто-фібринозний наліт на по-

верхні слизової оболонки сліпої кишки.

Соб., хутр. Патологоанатомічні зміни. Трупи загиблих внаслідок сальмоне- льозу звірів виснажені. У лисиць, песців та єнотів часто виявляють- ся жовтяничність кон’юнктиви, підшкірної сполучної тканини, скелетних м’язів, слизових оболонок та серозних покривів, а також ор- ганів грудної й черевної порожнин. Печінка збільшена, в’ялої кон- систенції, забарвлена за гострого перебігу хвороби в темно-червоний колір, іноді з жовтяничним відтінком, за хронічного перебігу — в глинисто-жовтий колір. Селезінка різко збільшена, в’ялої консисте- нції, темно-коричневого або темно-червоного кольору. Нирки збільшені, пронизані крапчастими крововиливами. М’яз серця в’ялий, при хронічному перебігу хвороби — в стані жирової дегенерації. Лімфатичні вузли, особливо середостінні, в 2 – 3 рази збільшені, на- бряклі, сіро-червоного кольору.

Соседние файлы в предмете Патологическая анатомия