Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лекції конспект

.pdf
Скачиваний:
40
Добавлен:
30.03.2016
Размер:
847.7 Кб
Скачать

інструментів або групами, які відповідають основним ділянкам інструментального цеху.

Шляхи удосконалення інструментального господарства:

1)у галузі проектування продукції, що виробляється:

– спрощення конструкції;

– уніфікація та стандартизація продукції;

– типізація технологічних процесів;

– контроль технологічності конструкцій;

– використання при проектуванні продукції наукових підходів

іметодів оптимізації;

2)у галузі проектування і виробництва технологічного оснащення:

– уніфікація та стандартизація оснащення;

– розширення використання універсально збірних засобів та ін.;

– використання систем автоматизованого проектування;

3)у галузі ремонту і відновлення інструменту:

застосування прогресивних систем і обладнання для ремонту інструменту та оснащення;

розширення фронту робіт з ремонту інструменту та оснащення; 4) у галузі організації роботи інструментального господарства:

застосування прогресивних систем і методів забезпечення робочих місць інструментом і оснащенням;

упровадження передових систем оперативно-виробничого планування;

удосконалення форм контролю і технічного нагляду за станом інструменту та оснащення.

Робота, яка виконується транспортним господарством, полягає

упереміщенні вантажів (палива, сировини, матеріалів тощо); розвантаженні; доставці вантажів зі складів; транспортуванні вантажів між цехами та усередині цехів; навантаженні готової продукції і т. п.

Головні функції транспорту:

перевезення вантажів;

вантажно-розвантажувальні роботи;

експедиційні роботи.

71

Завдання транспортного господарства:

рух предметів праці, палива та готової продукції;

ефективне використання транспортних засобів;

механізація та автоматизація транспортних операцій;

зниження собівартості транспортних операцій;

постійна підтримка транспортних засобів у належному стані. Транспорт на підприємстві поділяється:

залізничний, річний, автомобільний та ін. (за видом та призна-

ченням);

періодичної та безперервної дії (за характером дії);

міжцеховий, внутрішньоцеховий та ін. (за видом виконуваних робіт).

Організація транспортного обслуговування виробництва являє собою систему заходів, які забезпечують ефективну та раціональну організацію транспорту, вантажопотоків і праці транспортних робітників. Ці заходи спрямовані на виявлення та використання резервів

уроботі транспортного господарства, а також на покращення його якісних показників.

Вантажообіг являє собою сумарну кількість вантажів, які переміщуються на підприємстві за визначений період часу.

Зовнішній вантажообіг передбачає доставку матеріальних ресурсів на підприємство і вивезення готової продукції з підприємства.

Внутрішній вантажообіг — це переміщення вантажів усередині підприємства.

Вантажний потік — кількість вантажів, які переміщуються за певний період часу між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами.

Визначаються вантажні потоки, як правило, за ходом технологічного процесу. У відповідності до вантажообігу і вантажопотоку розраховується потреба у транспортних засобах за видами, чисельність транспортних робітників, продуктивність їх праці і фонд зарплати, собівартість транспортних робіт і обсяг вантажно-розванта- жувальних робіт.

Розрахунок потреби у транспортних засобах проводиться у такій послідовності:

1) визначається кількість вантажу; 2) за одиницю береться кількість вантажу, який перевозиться ав-

томобілем ГАЗ-3501;

72

3)визначається необхідна кількість транспортних засобів;

4)розраховується потреба у кожному з видів транспортних засобів. При розрахунках можуть бути використані й інші підходи.

Середньоспискова кількість залізничних вагонів (Пв) обчислюється

за формулою

Пв = Bг ,

Bв

де Вг — обсяг вантажу, що надходить на підприємство у середньому за добу;

Вв — вантажопідйомність одного вагона.

Необхідна кількість автомашин (Па ) розраховується таким чином:

Па = Bг Tp , Bа Tф

де ва — вантажопідйомність автомашин; Тр — тривалість одного рейсу автомашин; Тф — час роботи автомашини за добу.

Організація складського обслуговування виробництва

Складське господарство є невід’ємною частиною будь-якого підприємства.

До функцій складського господарства належать:

приймання матеріальних цінностей;

попередня підготовка матеріалів до виробничого споживання;

забезпечення виробництва усіма необхідними матеріалами;

відвантаження готової продукції.

Складське господарство являє собою систему, яка складається з мережі складів зі спеціальними пристроями.

Склади — це будівлі, споруди і пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли до них, підготовки їх до відпуску споживачу.

Ознаками складу є можливість доставки і вивозу вантажу за допомогою автомобільного, залізничного або водного транспорту.

Підрозділом, що пов’язаний зі складським господарством, є тарне господарство.

Тарне господарство — це самостійний підрозділ допоміжного виробництва.

73

Тара являє собою вироби, куди уміщуються матеріали, напівфабрикати або готова продукція з метою їх якісного і кількісного збереження при транспортуванні з місця зберігання до місця споживання.

Склад і організація тарного господарства залежать від виду продукції, що виготовляється підприємством; вимог споживачів, які висуваються до продукції; упаковки і тари.

Використання тари й упаковки у виробництві включає таку операцію як маркування (вказується вид вантажу, його кількість, вимоги до перевезення, спеціальні вимоги та ін.)

Корисна площа складу (S) обчислюється за допомогою формули

S = Bзв Tзв ,

Tp Гp

де Взв — загальний розмір вантажу, що зберігається на складі; Тзв — час збереження вантажу на складі (норма збереження), дні; ТР — кількість робочих днів на рік; Гр — вантажопідйомність на 1 м2 підлоги (0,75–1,5).

Практична частина

Практичні завдання

Задача 1. Визначити кількість тритонних автомашин для підвозу сировини на підприємство.

Потреби у сировині складають 107,1 тис. т/рік. Тривалість рейсу автомашин — 0,9 год.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності машини — 0,85. Машина працює у 2 зміни. Виробництво безперервне із зупинка-

ми на 11 святкових днів на рік.

Задача 2. Місячна програма збирального цеху — 8000 виробів. На кожний виріб використовується по одній деталі, яка випускається кожною потокового лінією механічного цеху. Продукція усіх трьох ліній надходить на проміжний автоматизований склад перед збиранням. Розмір страхового запасу на складі дорівнює однозмінній потребі збирання. Максимальний запас на 50% більше страхового. Деталі першої лінії зберігаються у ящиках по 10 шт. Розмір ящика 0,8 0,5 м. Ящики можна поставити під стелажі. Деталі другої лінії зберігаються у візках

74

успеціальних гніздах по 10 шт. на кожному візку. Площа, зайнята одним візком, складає 1,2 м2. Деталі третьої лінії зберігаються на стелажах

укомірках. Кількість комірок в одному стелажі дорівнює 16. Площа одного стелажа — 2 м2. Допоміжна площа складає 30% від основної. У місяці 25 робочих днів. Цех працює у дві зміни по 8 годин.

Визначити загальну площу складу.

Задача 3. Річна програма деталей, оброблюваних різцями (прохідними чорновими), — 180 тис. шт. Машинний час обробки однієї деталі — 0,2 години. Величина припустимого сточування різців — 4 мм; величина шару, що знімається при кожному заточенні — 0,4 мм; час роботи інструменту між двома переточуваннями — 2 години. Кількість вимірів на одну деталь — 5; коефіцієнт вибірковості контролю — 0,3; коефіцієнт припустимого зносу вимірювача — 0,7; величина припустимого зносу скоби — 10 мкм; норма стійкості скоби — 2630 шт.; припустима кількість ремонтів вимірювача до повного зносу — 2.

Кількість різального інструменту на робочих місцях у цеху — 115 шт.; кількість різального інструменту, що знаходиться у заточуванні та на відновленні, — 70 шт.; кількість інструмента, що ріже, що знаходиться в інструментально-роздавальних коморах цеху, — 201 шт. Страховий запас різального інструменту на центральному інструментальному складі встановлено у розмірі дводенних витрат інструменту за період виконання замовлення; період між моментом видачі замовлення і надходженням інструменту на склад — 10 днів; середньоденна витрата інструменту за період виконання замовлення — 35 шт.; час між двома надходженнями партій інструменту — 20 днів.

Визначити:

а) потрібну кількість різців (прохідних чорнових) зі швидкорізальної сталі розміром 16 ×25 мм і міряльних скоб 87–0,5 на річну програму;

б) розмір цехового оборотного фонду різального інструменту; в) норми запасу різального інструменту на центральному інстру-

ментальному складі за системою «мінімум – максимум».

Задача 4. На підприємстві щомісячні міжцехові перевезення здійснюються відповідно до шахової відомості (табл. 10). Кількість робо-

75

чих днів у місяці — 22. Режим роботи — двозмінний. Тривалість робочої зміни — 8 годин. Транспортування вантажів з цеху № 1 у цех № 2 і з цеху № 2 у цех № 3 здійснюється на автокарах вантажопідйомністю 2 т при коефіцієнті використання вантажопідйомності 0,8. Вантажний рейс автокара триває в середньому 28 хв. Транспортування всіх інших вантажів здійснюється на автомашинах вантажопідйомністю 5 т при коефіцієнті використання 0,9. Вантажний рейс автомашини триває в середньому 23 хв.

Та б л и ц я 1 0

Місце

 

 

Місце призначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Склад

Склад

Цех

Цех

Цех

Відвал

 

відправлення

Разом

 

№ 1

№ 2

№ 1

№ 2

№ 3

(відходи)

 

 

 

 

 

 

 

 

Склад № 1

5100

6000

1300

12400

 

 

 

 

 

 

 

 

Склад № 2

 

 

 

 

 

 

 

 

Цех № 1

4000

1000

5000

 

 

 

 

 

 

 

 

Цех № 2

9000

500

9500

 

 

 

 

 

 

 

 

Цех № 3

10 000

300

10 300

 

 

 

 

 

 

 

 

Відвал (відхід)

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

10 000

5100

10 000

10 300

1800

37 200

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначити необхідну кількість автомашин і автокарів, кількість рейсів за добу і масу вантажу, перевезеного за одну добу автокарами та автомашинами, продуктивність транспортних засобів.

Задача 5. Доставка деталей з цехів підприємства в збиральний цех здійснюється електрокаром номінальною вантажопідйомністю 1 т. Добовий вантажообіг — 12 т. Кільцевий маршрут зі зростаючим вантажопотоком складає 1000 м. Швидкість електрокара — 40 м/хв. Час навантаження в кожному з цехів — 5 хв, а розвантаження в складальному цеху — 15 хв. Кількість навантажувальних пунктів — 3.

Режим роботи цехів — двозмінний. Коефіцієнт використання вантажопідйомності — 0,9; коефіцієнт використання часу роботи електрокара — 0,9.

Визначити необхідну кількість транспортних засобів, коефіцієнт їх завантаження і кількість рейсів за добу.

76

Задача 6. Подача деталей на збирання здійснюється конвеєром. Добовий вантажопотік складає 38 т при масі однієї деталі (у середньому) 2 кг.

Крок конвеєра — 0,85 м. Швидкість руху конвеєра — 0,3 м/с. Режим роботи цеху — двозмінний. Тривалість робочої зміни —

8 годин. Втрата робочого часу на ремонт складає 5%.

Визначити необхідну кількість конвеєрів і їх пропускну здатність.

Тестові завдання

Виберіть правильні відповіді.

1.Визначте планові показники транспортного господарства:

а) баланс робочого часу за видами транспорту та транспортних

послуг, який встановлює час простою і роботи за кожним їх видом; б) обсяг вантажообігу;

в) планова собівартість робіт внутрішньовиробничого транс-

порту;

г) розподіл транспорту між споживачами; д) витрати на вантажно-розвантажувальні роботи.

2.До складу транспортного господарства входять:

а) ремонтно-механічний цех; б) трубопровідний та пневматичний види транспорту; в) транспортний цех;

г) стрічкові, пластичні, скребкові та ланцюгові транспортери; д) елеватори; є) локомотиви, автомобілі, трактори, вантажопідйомні ме-

ханізми.

3.Транспортне господарство — це:

а) комплекс технічних засобів промислових підприємств, при-

значених для перевезення матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції та відходів;

б) комплекс засобів, що забезпечують своєчасне і безперебійне обслуговування основних і допоміжних цехів, служб матеріального постачання і збуту.

4.Основні завдання транспортного господарства:

а) забезпечення своєчасного та безперебійного обслуговування

основних і допоміжних цехів, служб матеріально-технічного постачання та збуту;

77

б) вірний вибір і найбільш ефективне використання усіх видів транспортних засобів;

в) механізація й автоматизація транспортних і вантажно-роз- вантажувальних операцій;

г) зниження собівартості транспортних операцій і забезпечення безперервного росту продуктивності праці транспортних робітників;

д) забезпечення суворої узгодженості технологічних процесів

ітранспортних операцій.

5.Критерії вибору виду транспорту:

а) продуктивність; б) коефіцієнт використання пробігу;

г) коефіцієнт використання вантажопідйомності.

6.Маршрутизація перевезень — це:

а) перевезення продукції одним автомобілем; б) найбільш удосконалений спосіб організації матеріалопо-

токів вантажів з підприємства оптової торгівлі; в) раціональне використання рухомого складу підприємства.

7.Які елементи містить у собі матеріально-технічна база транс-

порту?

а) транспортні засоби; б) дорожнє господарство;

в) технічні пристрої та споруди.

8.Що являє собою погоджений графік доставки продукції споживачам?

а) план раціональної організації транспортного процесу; б) доставка продукції споживачу; в) ефективне використання рухомого складу.

9.Транспортні засоби класифікуються за:

а) призначенням та місцем дії; б) рівнем механізації й автоматизації; в) родом переміщених вантажів; г) терміном дії;

д) напрямком переміщуваних вантажів; е) принципом дії.

78

10. Вантажообіг — це:

а) загальна кількість вантажів, переміщуваних на підприємстві за визначений період часу;

б) загальна кількість вантажів, переміщуваних певним транспортним засобом за визначений період часу;

в) загальна кількість вантажів, переміщуваних автопарком підприємства в цілому.

11.Які витрати є критерієм оптимізації запасів?

а) витрати закупівлі продукції; б) витрати по утриманню запасів;

в) втрати від відсутності продукції.

12.За якими ознаками класифікуються склади підприємства?

а) за призначенням, видом та характером матеріалів, що зберіга-

ються;

б) за типом будинків, місцем розташування та масштабом будинків;

в) за ступенем вогнестійкості; г) за роллю складів у виробничому процесі; д) за масштабом діяльності.

13. Функції, які виконуються складами:

а) нагромадження та зберігання запасів сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, обладнання, готової продукції, інструментів, запасних частин і відходів виробництва;

б) приймання матеріальних цінностей; в) видача матеріальних цінностей у виробництво;

г) розміщення та переміщення за місцями зберігання у приміщеннях складу;

д) облік наявності та руху матеріальних цінностей; е) виконання операцій з підготовки сировини та матеріалів;

є) сортування, розфасування, комплектування й упакування готової продукції.

14. Вимоги, що пред’являються до розміщення складів на виробничих площах і у виробничих приміщеннях:

а) розташування складів повинне забезпечувати найменші пробіги вантажів;

б) розташування складів повинне забезпечувати найшвидшу доставку вантажів у місця призначення;

79

в) місцезнаходження складів має бути пов’язане з розміщенням цехів і служб підприємства і шляхів внутрішньозаводського транспорту;

г) склади слід розташовувати на шляхах головних вантажопотоків;

д) при розміщенні складів слід брати до уваги специфічні властивості цінностей, що зберігаються.

15. Склад — це:

а) приміщення, призначене для приймання, зберігання і підготовки матеріальних цінностей до виробничого споживання і безперебійного постачання споживачів;

б) приміщення для складання продукції; в) приміщення для безперебійного постачання споживачів ма-

теріальними ресурсами;

16.Швидкість обігу матеріальних цінностей характеризується:

а) середнім терміном збереження вантажів; б) коефіцієнтом обіговості матеріалів; в) коефіцієнтом вантажообігу.

17.Основні завдання організації складського господарства:

а) безперебійне забезпечення виробництва сировиною, напівфабрикатами, матеріалами, інструментом і т. п.;

б) зберігання матеріальних цінностей; в) складська підготовка матеріальних цінностей перед відпус-

ком їх у виробництво або перед відправленням за межі підприємства; г) підвищення продуктивності праці; д) поліпшення умов праці робітників, що обслуговують склади; е) контроль якості сировини.

18. Показники, що характеризують роботу складу:

а) вантажообіг складу; б) коефіцієнт обіговості;

в) середній термін зберігання вантажів; г) використання площі складу;

д) собівартість складської переробки одиниці вантажу; е) продуктивність праці працівника складу;

80