Лекції конспект

По вертикалі виробничі процеси можуть відбуватися на робочому місці, у підрозділі і між підрозділами організації (рис. 9). Такий розподіл носить організаційний характер.

Рис. 9. Взаємозв’язки виробничих процесів в організації за рівнями ієрархії (по вертикалі)

Організація виробничих процесів у просторі являє собою поєднан-

ня основних, допоміжних та обслуговуючих процесів на території організації з перетворенням її «входу» на «вихід». Параметри прямих та зворотних зв’язків на «вході» визначають параметри функціонування процесів, а параметри процесів у свою чергу визначають параметри «виходу».

Оскільки «вхід» і «вихід» організації відносяться до найближчого зовнішнього оточення, то у відповідності до правил застосування системного підходу «вхід» та «вихід» слід розглядати як взаємопов’язані компоненти єдиної системи.

Організація виробничого процесу у часі являє собою спосіб поєднан-

ня у часі основних, допоміжних та обслуговуючих процесів з перетворення «входу» системи у її «вихід».

Найважливішим параметром організації виробничого процесу у часі є виробничий цикл виготовлення предмета праці, надання послуги або виконання роботи від підготовчих операцій до заключних.

51

Основні фактори скорочення тривалості виробничого процесу:

–скорочення та удосконалення технологічних процесів;

–уніфікація та стандартизація складових частин виробу;

–скорочення часу природних процесів шляхом заміни їх технологічними процесами і т. п.

Диспетчерське регулювання виробництва — основний елемент ре-

гулювання виробничого процесу. Завдання диспетчеризації — систематичний безперервний контроль за протіканням виробничого процесу, координування взаємопов’язаних виробничих ділянок і попередження відхилень від плану. Основні принципи диспетчерського регулювання: оперативність, централізація і профілактика.

Диспетчерський контроль здійснюється з метою забезпечення злагодженої роботи окремих ділянок і служб підприємств. Безперервність диспетчерського контролю сприяє його механізації та автоматизації.

Форми диспетчерського управління можуть мати визначену специфі-

ку, пов’язану з тим, який тип виробництва переважає на підприємстві. Так, за умов одиничного виробництва об’єктом контролю та регулю-

вання є строки виконання робіт за окремими замовленнями.

У серійному виробництві основна функція диспетчеризації — забез-

печення ритмічного запуску та випуску окремих партій продукції, а також виробів власного виробництва.

Диспетчерський контроль у масовому виробництві спрямований на перевірку дотримання запланованого ритму виробництва і норм запасів.

Об’єктом диспетчерського регулювання для будь-якого типу виробництва є безперебійність роботи обладнання, забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами, виконання робіт з обслуговування

іремонту обладнання. Регулювання виробництва виконуються спеціально організованою диспетчерською службою. Структура диспетчерської служби залежить від розміру підприємства.

Об’єктами контролю, що здійснюється черговим диспетчером, є:

–виконанняноменклатурногопланувиробництваіпланувідвантаження продукції підприємствами за планами-графіками;

–забезпеченість виробництва сировиною, матеріалами як іззовні, так і власного виробництва;

–«вузькімісця»виробничогопроцесуівідстаючівиробничіпроцеси. Особливе значення для ефективної організації диспетчерського

контролю має устрій та оснащення робочого місця диспетчера.

52

Практична частина

Практичні завдання

Задача 1. Обґрунтувати оптимальний варіант концентрації виробничих потужностей підприємства, розрахувати фондовіддачу; витрати на 1 грн. товарної продукції; строк окупності капіталовкладень за варіантами.

Вихідні дані наведені в табл. 9.

Та б л и ц я 9

Задача 2. На підприємстві спроектована нова установка потужністю переробки сировини 6 млн. т за рік, яка об’єднує ряд первинних і вторинних процесів. Вартість установки, в якій утилізуються і використовуються побічні продукти, тепло та інші вторинні енергоресурси для технологічних потреб — 32,0 млн. грн. Комплекс еквівалентних трьох укрупнених установок — 47,5 млн. грн. Експлуатаційні витрати складають 8,7 і 11,5 млн. грн.

Розрахувати економічний ефект від упровадження нової установки.

Питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте виробничі процеси, назвіть їх види.

2.Назвіть взаємозв’язки виробничих процесів за ходом виробництва та рівнями ієрархії.

3.Розкрийте зміст організації виробничих процесів у просторі.

4.Визначте основні фактори оптимізації прямоточності процесів.

53

Практична робота № 7

Просторове розміщення виробничого процесу

Мета: вивчити виробничий процес як сукупність взаємопов’язаних процесів праці і натуральних процесів, у результаті яких вихідна сировина та матеріали перетворюються у готову продукцію.

Теоретична частина

Первинною ланкою в організації виробничого процесу є робоче місце. Характер і особливості робочого місця багато в чому визначають вид виробничої структури, яка може бути простою, багатостанковою і колективною.

Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота, створює виробничу ділянку. На крупних і середніх підприємствах виробничі ділянки об’єднуються у цехи. Цех являє собою виробничо, територіально та адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, де виконується визначений комплекс робіт.

Кількість цехів залежить від виду продукції, що виготовляється, та рівня спеціалізації виробництва. На невеликих підприємствах з відносно простим процесом виробництва застосовується безцехова структура, де найбільш крупним виробничим підрозділом підприємства є виробнича ділянка.

Розрізнюють цехову, безцехову і корпусну виробничі структури

(рис. 10).

На підприємствах з багатостадійним виробництвом створюються підрозділи, які об’єднують визначену частину виробничого процесу. У результаті одержується закінчена частина готового продукту. На таких підприємствах структура називається комбінатською.

У залежності від форми спеціалізації основних цехів розрізняють три типи виробничої структури:

•технологічну;

•предметну;

•змішану.

54

принципом, а обробляючі та ті, що випускають, об’єднуються у пред- метно-замкнені групи.

Показники, що характеризують виробничу структуру підприємства:

–обсяг випуску продукції;

–фондоозброєність праці;

–електроозброєність праці;

–технічна озброєність праці;

–виробнича трудомісткість.

Рівень спеціалізації і кооперування виробництва характеризується наступними основними показниками:

•часткою спеціалізованого виробництва;

•коефіцієнтом стійкості спеціалізації;

•рівнем спеціалізації робочих місць.

Ефективність просторового розміщення підприємства характеризується коефіцієнтами забудови та використання площі виробничих приміщень або території.

Характер взаємозв’язку підрозділів підприємства визначається наступними показниками:

–кількість переробок, через які проходить предмет праці;

–довжина транспортних маршрутів;

–вантажообіг між переробками.

Раціональна виробнича структура підприємства повинна забезпечувати:

•максимальну можливість спеціалізації цехів і ділянок та пропорційність їх побудови;

•відсутність дублюючих та надмірно подрібнених виробничих підрозділів;

•безперервність і прямоточність виробництва;

•можливість розширення та перепрофілювання виробництва без його зупинки.

Практична частина

Практичні завдання

Задача 1. Побудувати структури багаторівневих компаній:

а) структуру, що поєднує підрозділи компанії за технологічною метою виробництва кінцевого продукту;

56

б) стуктуру, що поєднує виробничу систему з науковими організаціями і дослідно-конструкторськими організаціями щодо створення наукоємного продукту.

Що ви можете сказати про раціональність цих структур?

Чому сприяє інтеграція підприємств у цих багаторівневих структурах? Назвіть правові аспекти створення подібних об’єднань. Охарактеризуйте взаємозв’язок стратегії і стуктури багаторівневої

компанії.

Що ви можете сказати про гнучкість та адаптивність цих стуктур?

Задача 2. Кожна організація веде власну діяльність відповідно до її призначення. Добре обґрунтована місія спрямовує й організовує колективну роботу, допомагає співробітникам організації свідомо йти до визначених цілей, визначати пріоритети діяльності і порівнювати можливості. Наприклад, місія компанії Х полягає в наступному: гідне служіння інтересам суспільства, надання клієнтам продукції і послуг найвищої якості за доступними цінами, що дозволить отримувати прибуток, необхідний для росту компанії, і надавати службовцям та акціонерам можливості для досягнення особистих цілей.

1.Що можна сказати про заявлену місію компанії Х? Чи зможуть менеджери компанії керуватися нею, якщо вона зіштовхується із серйозними труднощами?

2.Що являє собою діяльність компанії Х? Хто її клієнти, споживачі? Що являє цінність для клієнтів чи споживачів компанії Х? Які цілі та завдання ставить керівництво цієї компанії? Якими ресурсами і можливостями володіє організація?

3.Визначте місію компанії Х.

Задача 3. Побудуйте виробничу структуру підприємства за наявністю наступних ознак:

1)підприємство спеціалізується у галузі виробництва технологічного обладнання для порошкової металургії і керамічної промисловості. Воно випускає чотири типи агрегатів (механічні та гідравлічні преси, машини для подрібнювання і змішування, ультразвукові установки для очищення);

2)підприємство не розробляє проектно-конструкторську документацію на технологічне обладнання, займається тільки технологічною підготовкою виробництва;

57

Практична робота № 8

Система обслуговування виробництва

Мета: організувати технічне забезпечення допоміжних і обслуговуючих виробництв, вивчити структуру ремонтного циклу, оволодіти методикою розрахунку показників, які характеризують організацію технічного обслуговування виробництва.

Теоретична частина

Організація обслуговування і ремонту технологічного обладнання є основною функцією ремонтного господарства у виробничій інфраструктурі підприємств.

Ремонт — сукупність техніко-економічних і організаційних заходів, пов’язаних із підтриманням і частковою відбудовою споживчої вартості основних фондів.

Основні завдання ремонтного господарства:

–підтримання технологічного обладнання у постійній експлуатаційній готовності;

–збільшення строків експлуатації обладнання без ремонту;

–зниження витрат на ремонт і технічне обслуговування технологічного обладнання.

Організація ремонтного господарства базується на системі плано-

во-попереджувальних ремонтів (ППР).

Система ППР базується на двох головних принципах — попереджуваності та плановості.

Технічне обслуговування — комплекс операцій з підтримання працездатності обладнання та його технічних параметрів у процесі експлуатації.

Технічні операції: зміна та поповнення мастил; регулювання механізмів; усунення дрібних несправностей і т. п.

Ремонтні роботи передбачають проведення поточного, середнього

ікапітального ремонтів.

Виконання ремонтних робіт може бути організоване наступними методами: централізованим, децентралізованим і змішаним.

Єдина система ППР передбачає визначену структуру циклів за групами обладнання з урахуванням призначення, важкості та умов експлуатації.

59

Поточний ремонт — роботи зі збереження обладнання і забезпечення нормальної його працездатності до чергового ремонту.

Середній ремонт — розбирання окремих вузлів, заміна або виправлення всіх зношених деталей, строк служби яких не перевищує міжремонтний період між середніми ремонтами. За обсягом він значно більше поточного і вимагає спеціальної зупинки обладнання.

Капітальний ремонт — комплекс робіт, який здійснюється з метою відновлення справності і повного або близького до повного відновлення ресурсу обладнання із заміною чи відновленням його частин.

Система планово-попереджувального ремонту — сукупність заходів щодо догляду та нагляду за обладнанням і його ремонтом, проведених за планом і спрямованих на підтримку обладнання у працездатному стані.

Ремонтний цикл — найменший повторюваний період експлуатації обладнання, у плині якого здійснюються у відомій послідовності встановлені види технічного обслуговування і ремонту, передбачені нормативною документацією.

Міжремонтний період (ресурс) — час між двома послідовно проведеними ремонтами обладнання.

Структура ремонтного циклу — чергування ремонтів у визначеній послідовності й через визначені проміжки часу (рис. 11):

К — П — П –С — П — П — С — П — П — К,

де К, П, С — види ремонтів: капітальний, поточний, середній відповідно.

Рис. 11. Структура ремонтного циклу. Трц — ремонтний цикл; міжремонтні періоди: Тмкр — між капітальними ремонтами, Тмпр — між поточними

ремонтами, Тмспр — між поточними і середніми ремонтами, Тмср — між середніми ремонтами; простої: tпp — у поточному ремонті, tcp — у середньому

ремонті, tкp — у капітальному ремонті

60