Лекції конспект

Пізній термін здійснення події визначається за формулою:

де Л — довжина критичного шляху;

tjзв — ранній термін здійснення події при зворотньому розрахунку.

Пізній термін здійснення заключної події дорівнює тривалості критичного шляху.

Повний резерв часу (Pn ) визначається за формулою:

Pn = Л − Лi ,

де Лі — довжина шляху, що проходить через і-ту подію.

Повний резерв часу показує, на який час можна збільшити тривалість, не змінюючи при цьому тривалості критичного шляху.

Повний резерв часу завжди більше вільного або дорівнює йому. Вільний резерв часу показує, яка частина повного резерву може

бути використана для збільшення тривалості роботи і визначається за формулою

Pijвіл = tj0 – (ti0 + tij).

Якщо сітковий графік будується «мовою робіт», то розраховуються такі параметри:

1)ранній термін початку робіт;

2)пізній термін початку робіт;

3)ранній термін закінчення робіт;

4)пізній термін закінчення робіт;

5)довжина критичного шляху;

6)повний резерв часу;

7)вільний резерв часу.

Аналіз мережі здійснюється з метою вирівнювання тривалості найбільш напружених шляхів. У загальному вигляді коефіцієнт напруження будь-якого повного шляху визначається відношенням його тривалості (Lі) до критичного шляху (Lкр):

Kn = Li .

Lкр

121

Розрахунок і аналіз коефіцієнтів напруження сіткових шляхів поряд з резервами часу дозволяє розподілити всі роботи за трьома зонами: критична, підкритична і резервна.

Після побудови графіка в масштабі часу слід приступити до його оптимізації за ресурсами. Такими ресурсами можуть бути: робоча сила, сировина та матеріали, фінансові засоби. При цьому упорядкувати резерви слід за їх зменшуваною величиною. Починати перенос треба з точки найбільшого резерву в точку найменшого резерву. Необхідно враховувати такі дві вимоги при вирішенні завдання: не порушувати строк досягнення кінцевої мети у встановлений час та рівномірно використовувати існуючі ресурси. Приклад оптимізації сіткового графіка наведено на рис. 17.

Рис. 17. Приклад оптимізації сіткового графіка

Приклад побудови сіткового графіка

Вихідні дані для побудови сіткового графіка (рис. 18) наведені у табл. 22.

122

З а к і н ч е н н я т а б л . 2 2

Рис. 18. Сітковий графік виконання проекту

Розрахунок ранніх строків здійснення події ведеться у прямій послідовності від вихідного до кінцевого:

Тро = 0;

Тр1 = t0–1 = 2;

Тр2 = t0–2 = 2 + 5 = 7; Тр3 = t0–1–3 = 2 + 3 = 5; Тр4 = t0–1–4 = 2 + 4 = 6;

Тр5 = t0–1–2–5 = 2 + 5 + 2 = 9; Тр6 = t0–1–4–6 = 2 + 4 + 5 = 11;

Тр7 = t0–1–4–6–7 = 2 + 4 + 5 + 10 = 21;

123

Тр8 = t0–1–2–5–8 = 2 + 5 + 2 + 2 = 11; Тр9 = tмах (L1 = 11; L2 = 5; L3 = 29) = 29; Тр10 = Тр9 + t9–10 = 29 + 3 = 32;

Тр11 = tмах (Т8 + t8–11 = 13; Т10 + t10–11 = 43; Т7 + t7–11 = 24) = 43; Тр12 = Тр11 + t11–12 = 43 + 5 = 48.

Ранній строк здійснення події 12 відповідає критичному шляху сіткового графіка: Lкр = 48 днів.

Інші повні шляхи дорівнюють:

L0-1-2-5-8-11-12 = 18 днів; L0-1-2-5-8-9-10-11-12 = 40 днів; L0-1-2-3-9-10-11-12 = 24 дні;

L0-1-4-6-7-11-12 = 29 днів.

Розрахунок пізніх строків здійснення події здійснюється у зворотному порядку від кінцевого до вихідного:

Тп12 = Lкр = 48 днів;

Тп11 = Lкр – t11–12 = 48– 5 = 43 дні; Тп10 = Lкр – t10–12 = 43– 11 = 32 дні; Тп9 = Lкр – t9–12 = 32– 3 = 29 днів;

Тп8 = Lкр – lmax = (43– 11 = 32; 29 – 2) = 27 днів; Тп7 = Lкр – lmax = (29 – 8 = 21; 43 – 3) = 40 днів; Тп6 = Lкр – t6–12 = 21– 10 = 11 днів;

Тп5 = Lкр – t5–12 = 27– 2 = 25 днів; Тп4 = Lкр – t4–12 = 11– 5 = 6 днів; Тп3 = Lкр – t3–12 = 29– 0 = 29 днів; Тп2 = Lкр – t2–12 = 25– 2 = 23 дні;

Тп1 = Lкр – lmах = (23 – 5 = 18; 29 – 3 = 26; 6 – 4) = 2 дні; Тп0 = 2 – 2 = 0 днів.

Резерви часу здійснення окремих подій являють собою різницю між пізніми та ранніми строками їх здійснення:

R0 = Тп0 – Тр0 = 0 – 0 = 0 днів;

R1 = Тп1 – Тр1 = 2 – 2 = 0 днів;

R2 = Тп2 – Тр2 = 23 – 7 = 16 днів;

R3 = Тп3 – Тр3 = 29 – 5 = 24 дні;

R4 = Тп4 – Тр4 = 6 – 6 = 0 днів;

R5 = Тп5 – Тр5 = 25 – 9 = 16 днів;

R6 = Тп6 – Тр6 = 11 – 11 = 0 днів;

R7 = Тп7 – Тр7 = 21 – 21 = 0 днів;

124

R8 = Тп8 – Тр8 = 27 – 11 = 16 днів;

R9 = Тп9 – Тр9 = 29 – 29 = 0 днів;

R10 = Тп10 – Тр10 = 32 – 32 = 0 днів;

R11 = Тп11 – Тр11 = 43 – 43 = 0 днів;

R12 = Тп12 – Тр12 = 48 – 48 = 0 днів.

Розрахунок резервів часу підтверджує, що критичний шлях проходить в сітковому графіку крізь події 0-1-4-6-7-9-10-11-12 з нульовими значеннями резервів часу.

Повний резерв шляху показує, на скільки у сумі може бути збільшена тривалість усіх робіт, які належать цьому шляху. Повні резерви усіх чотирьох шляхів дорівнюють:

Rп1 = Lкр – L1 = 48 – 18 = 30 днів;

Rп2 = Lкр – L2 = 48 – 40 = 8 днів;

Rп3 = Lкр – L3 = 48 – 24 = 24 дні;

Rп4 = Lкр – L4 = 48 – 29 = 19 днів.

Перший шлях проходить крізь події 0-1-2-5-8-11-12 і дорівнює 18 дням. Коефіцієнт напруженості цього шляху становить:

Кн1 = L1/Lкр = 18/48 = 0,375.

Другий шлях проходить крізь події 0-1-2-5-8-9-10-11-12, дорівнює 40 дням, а коефіцієнт напруженості — 0, 833.

Третій шлях дорівнює 24 дням, походить крізь події 0-1-3-9-10-11- 12, коефіцієнт його напруженості має значення 0,5.

Четвертий шлях — це критичний шлях, коефіцієнт напруженості якого дорівнює 1,0.

П’ятий шлях об’єднує події 0-1-4-6-7-11-12, тривалість цього шляху складає 29 днів, а коефіцієнт напруженості — 0,604.

Проведений аналіз коефіцієнтів напруженості шляхів свідчить про можливість скорочення критичного шляху приблизно втричі при більш раціональному завантаженні. Однак при цьому слід мати на увазі, що існують функціональні форми спеціалізації персоналу і вимоги до рівня потрібної кваліфікації спеціалістів.

З проведених розрахунків видно, що найменш напруженими є шляхи виконання планових робіт, а найбільш напруженими — проектноконструкторських робіт.

Результати розрахунків параметрів сіткового графіка зведені у таблиці 23.

125

Та б л и ц я 2 3

Розрахункові параметри сіткового графіка

Практична частина

Задача 1. Визначити показники критичного шляху; усі параметри сіткового графіка.

Оптимізувати графік за трудовими ресурсами та за часом. Вихідні дані наведені в табл. 24.

126

З а к і н ч е н н я т а б л . 2 4

Щодня зайняті не більше 25 чоловік.

Рекомендації до виконання завдання

1.Побудувати сітковий графік.

2.Визначити тривалість усіх шляхів слідування та виділити критичний шлях.

3.Розрахувати всі параметри сіткового графіка.

4.Побудувати графік у масштабі часу.

5.Визначити кількість робочих, які зайняті щодня у процесі виробництва.

6.Оптимізувати графік за трудовими ресурсами та часом. Результати розрахунку надати у вигляді таблиці (табл. 25).

Та б л и ц я 2 5

Задача 2. Побудувати сітковий графік і визначити його основні параметри.

Вихідні дані наведені у табл. 26.

127

Та б л и ц я 2 6

Задача 3. Побудувати сітковий графік і визначити основні його параметри.

Вихідні дані наведені у табл. 27.

Та б л и ц я 2 7

128

З а к і н ч е н н я т а б л . 2 7

Задача 4. Побудувати сітковий графік і визначити його основні параметри.

Вихідні дані наведені у табл. 28.

Та б л и ц я 2 8

129

З а к і н ч е н н я т а б л . 2 8

Задача 5. На машинобудівному підприємстві з чисельністю робітників 3 тис. чол. формується система стратегічного управління персоналом (ССтУП). Важливим етапом цього процесу є адаптація системи, що проектується, та системи управління персоналом (СУП). Для їх найбільш ефективного суміщення при впровадженні системи стратегічного управління персоналом використовують метод сіткового моделювання, тобто побудову сіткового графіка виконання та контролю робіт з удосконалення СУП у вимогах стратегічного управління.

Перелік основних робіт, необхідних для складання сіткового графіка, наведено у табл. 29.

Та б л и ц я 2 9

130