Лекції конспект

Ремонтний цикл розраховуємо за формулою

Трц = Тмкр+а · tпр+ б · tср + tкр,

де а і б — кількість поточних і середніх ремонтів відповідно. Трудомісткість ремонту — прогресивні показники працевитрат на

проведення одного ремонту обладнання.

Явочна чисельність ремонтників (Ря):

• за кількістю умовних ремонтних одиниць:

де 10 — норма часу або трудомісткість ремонту апарата-етало- на, тобто однієї умовної ремонтної одиниці;

А — кількість умовних ремонтних одиниць; 1,3 — коефіцієнт, який враховує інші роботи (ремонт і заміну

трубопроводів, комунікацій, арматури та ін.); Трч — фонд робочого часу одного робітника; Квн — коефіцієнт виконання норм;

• за трудомісткістю ремонту:

Pя = TрвtpKн ,

де tp — трудомісткість ремонту. Спискова чисельність ремонтників (Рc):

Pс = Ря · Кр,

де Кр — коефіцієнт невиходу ремонтників (через хворобу, відпустки та ін.).

Практична частина

Практичні завдання

Задача 1. Тривалість міжремонтного циклу сушилок дорівнює 8640 год, періоду від капітального до середнього ремонту — 4320 год, періоду між поточними ремонтами — 864 год.

Календарний час роботи обладнання — 8640 год на рік. Визначити кількість капітальних, середніх і поточних ремонтів су-

шилок на рік.

61

Задача 2. Визначити час простою в ремонті реактора. Трудоміскість ремонту — 972 чол.-год.

Ремонтом зайняті такелажники (4 чол.), слюсарі (6 чол.), зварники (2 чол.).

Тривалість робочого дня — 8 год. Робота здійснюється в одну зміну. Норми виконуються на 114%.

Задача 3. Побудувати структуру і розрахувати тривалість ремонтного циклу.

Міжремонтний період між двома послідовними поточними ремонтами — 1440 год, міжремонтний період між двома капітальними ремонтами — 8640 год, між двома середніми — 2880 год.

Простої:

•у поточному ремонті — 68 год;

•у капітальному ремонті — 392 год;

•у середньому ремонті — 136 год. Кількість ремонтів:

•поточних ремонтів — 5; середніх ремонтів — 2.

Задача 4. Навести структуру і розрахувати тривалість ремонтного циклу при наступних вихідних даних: міжремонтний період між двома послідовними поточними ремонтами — 1440 год; міжремонтний період двома капітальними ремонтами — 8640 год, міжремонтний період між двома середніми — 2880 год. Простій у поточному ремонті — 68 год, у капітальному — 392 год, у середньому — 136 год. Кількість виконуваних поточних ремонтів — 5, середніх — 2.

Задача 5. Скласти графік планово-попереджувальних ремонтів насоса на рік, якщо час роботи між капітальними ремонтами дорівнює 8640 год, середніми — 2160 год, поточними— 720 год. Фактична тривалість добової роботи на рік — 358 год. Кількість змін — 3, тривалість зміни — 8 год. На початок року обладнання мало пробіг: після капітального ремонту — 7320 год, середнього — 840 год, поточного — 120 год.

Тестові завдання

Виберіть правильні відповіді.

1.Система планово-попереджувального ремонту включає:

а) технічне обслуговування; б) поточний ремонт;

62

в) середній ремонт; г) капітальний ремонт;

д) контроль якості ремонту.

2. Система планово-попереджувального ремонту забезпечує:

а) можливість виконання ремонтних робіт за планом, узгодженим з планом виробництва;

б) сучасну підготовку необхідних для ремонту запасних частин і матеріалів;

в) організацію технічного обслуговування і ремонту обладнання; г) покращення використання обладнання; д) зменшення простоїв у ремонті.

3.Планування випуску запасних частин враховує вплив таких факторів:

а) витрати запасних частин за попередній період; б) прогнозні дані за змінами обсягу і структури збуту;

в) умови експлуатації техніки, кваліфікація персоналу; г) якість технічного обслуговування; д) надійність задоволення замовлень; е) попит; є) вартість запасних частин.

4.Організація обслуговування виробництва технологічним оснащенням містить:

а) визначення витрат оснащення; б) розрахунок запасів оснащення, які забезпечують нормальну

роботу підприємства;

в) складання плану покриття потреб в оснащенні; г) облік і збереження оснащення.

Питання для самоконтролю

1.Розкрийте зміст організації ремонтного господарства, визначте його основні завдання.

2.Охарактеризуйте систему планово-попереджувальних ремонтів. Визначте сутність і складові ремонтного циклу.

3.Назвіть склад і визначте завдання інструментального господарства.

4.Проаналізуйте шляхи удосконалення інструментального господарства.

63

Практична робота № 9

Організація

енергообслуговування

виробництва

Мета: вивчити основні поняття енергообслуговування виробництва, ознайомитися з методиками складання енергетичного балансу.

Теоретична частина

Енергетичнегосподарствозадовольняєвиробничітагосподарськопобутові потреби підприємства за всіма видами енергії (електроенергія, теплова енергія, паливо, пара, гаряча вода).

Склад і структура енергогосподарства залежить від розмірів основ-

ного виробництва, його енергоємності і зв’язку підприємства із зовнішніми енергосистемами.

Основні завдання енергогосподарства визначаються специфічніс-

тю виробництва, беззупинністю процесу, обмеженими можливостями зберігання енергії, одночасністю її виробництва і споживання.

Виробничий процес в енергогосподарстві складається з етапів ви-

робництва, передачі, розподілу і споживання енегрії. Склад і характер часткових виробничих процесів в енергогосподарстві підприємства визначаються його виробничою структурою.

Основою раціональної організації енергогосподарства на підприємстві є планування виробництва та споживання енергоресурсів. Воно здійснюється на основі нормативного підходу з використанням балансового методу.

Нормативи — це поелементні складові норм.

Норма витрат — максимально припустима планова кількість ресурсів на виготовлення одиниці продукції встановленої якості в умовах певного виробництва.

Класифікація енергетичних балансів:

•перспективні,

•поточні,

•звітні.

64

До складу балансу входять:

–розрахунок потреби основного та допоміжного виробництв підприємства за всіма видами енергії та палива;

–визначення припустимих втрат енергії.

В основу обслуговування та ремонту енергообладнання покладені такі фактори:

•нормування параметрів і первинних показників роботи обладнання;

•оснащення обладнання контрольно-вимірювальними приладами;

•організація обліку та контролю використання енергії;

•чітка регламентація функцій обслуговування та ремонту;

•розробка системи ведення технічної документації.

Витрати електроенергії (Nе ) визначаються:

1) за питомими нормами:

Nе = B · Hе · Kв,

де В — обсяг виробництва продукції; Не — питома норма витрат електроенергії;

Кв — коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії; 2) за встановленою потужністю:

Nе = Ny · Тф · Кп · Кр,

де Ny — потужність електродвигуна; Тф — час роботи електродвигуна;

Кп — коефіцієнт використання потужності. Витрати пари (Nп) обчислюється за формулою:

Nп = qп · Тф · nоб,

де qп — витрата пари на одиницю обладнання за одну годину; Тф — час роботи одиниці обладнання;

nоб — кількість одиниць обладнання.

Витрати стиснутого повітря (Ncп) розраховуються так:

Nсп = qв · Тф · nоб,

де qв — витрата стиснутого повітря одиницею обладнання за одну годину.

65

Витрати води на господарські цілі (Nгв) обчислюються з використан-

ням формули:

Nгв = Нгв · чр,

де Нгв — норма витрати господарської води на одного працівника; чр — чисельність працівників.

Основні напрямки удосконалення енергообслуговування виробничих процесів на підприємстві:

–підвищення рівня енергоозброєності праці;

–підвищення рівня енерговикористання;

–збільшення частки енергії, яка витрачається на потужні, високотемпературні і фізико-хімічні процеси;

–взаємозамінюваність енергоресурсів та ін.

Поряд з організаційно-технічними заходами з економії паливноенергетичних ресурсів велике значення має стимулювання персоналу за їх ефективне використання.

Практична частина

Практичні завдання

Задача 1. Визначити витрати води на виготовлення охолоджуючої емульсії для металорізального інструменту за рік по механічному цеху.

Вода використовується на 35 станках, середня годинна витрата на один станок складає 1,3 л. Середній коефіцієнт завантаження станків — 0,85.

Режим роботи цеху — двозмінний. Тривалість робочої зміни — 8 годин. Кількість робочих днів на рік — 254. Втрати часу на плановий ремонт складають 4%.

Задача 2. Визначити потреби ділянки у стисненому повітрі, якщо воно використовується на 12 станках.

Середньогодинні витрати стисненого повітря на одному станку — 10 м3. Коефіцієнт використання станків у часі — 0,8, за потуж-

ністю — 0,75.

Режим роботи обладнання — двозмінний. Тривалість робочої зміни — 8 годин. Кількість робочих днів у місяці — 21. Втрати часу на плановий ремонт складають 6%.

66

Задача 3. Визначити загальні витрати електроенергії на виробництво 3000 кг продукції і питомі витрати електроенергії на 1 кг продукції. Потужність електромотору — 75 кВт/год; робочий час — 30 змін по 8 год; коефіцієнт використання потужності електродвигуна — 0,9; коефіцієнт витрат енергії — 1,03.

Задача 4. Визначити витрати електроенергії, пари, палива, необхідні для виробництва на 6500 т продукції.

Питомі норми витрат на одиницю продукції складають:

–електроенергія — 1250 кВт/год;

–пара — 2,5 Гкал;

–промислові води — 425 м3;

–паливо — 250 т.

Втрати:

–електроенергії — 3%;

–пари — 2%;

–ентальпія пару — 0,69 Гкал/т.

Задача 5. Визначити витрати пари на опалення будівлі заготівельного цеху. Об’єм будівлі — 8700 м3. Норма витрат пари — 0,5 кКал/год на 1 м3 об’єму будівлі.

Середня зовнішня температура за опалювальний період — (–)7 °С. Внутрішня температура у приміщенні цеху — (+)15 °С.

Тривалість опалювального сезону — 200 днів.

Задача 6. Визначити потребу в освітлювальній електроенергії інструментального цеху, якщо в ньому встановлено 10 люмінесцентних освітлювачів, середня потужність кожного з яких 100 Вт. Час горіння освітлювачів на добу — 17 год. Коефіцієнт одночасного горіння освітлювачів — 0,75. Кількість робочих днів у місяці — 22.

Задача 7. Потужність встановленого обладнання у механічному цеху дорівнює 470,5 кВт; середній коефіцієнт корисної дії електромоторів — 0,9; середній коефіцієнт завантаження обладнання — 0,85; середній коефіцієнт одночасної роботи обладнання — 0,75; коефіцієнт корисної дії наповнюючої електричної мережі — 0,96.

Режим роботи цеху — двозмінний, тривалість зміни — 8 годин. Кількість робочих днів на рік — 254. Втрати часу на плановий ремонт складають 5%.

Розрахувати річну потребу у силовій електроенергії механічного цеху.

67

Тестові завдання

Виберіть правильні відповіді.

1.Доходна частина плану енергоспоживання включає:

а) розрахунок потужності генеруючих установок; б) планові графіки розподілу енергетичних навантажень;

в) розрахунок можливої кількості енергії, що відпускається ін-

шим підприємствам та іншим споживачам; г) запланований режим роботи парових котлів, турбін та енер-

гетичний баланс генеруючих установок; д) заявки на одержання енергії з районної мережі.

2.Витратна частина плану енергоспоживання містить:

а) розрахунок потреби основних і допоміжних виробництв

венергоресурсах;

б) встановлення виходу можливих і використовуваних вторинних ресурсів;

в) розрахунки витрат енергії у заводських мережах і перетворювальних установках;

г) визначення загальної потреби тепла, електроенергії, технологічної води і палива в цілому по підприємству;

д) витрати на утримання енергогосподарства.

3.Основні показники плану енергетичного господарства:

а) обсяг запланованих до випуску різних видів енергії; б) чисельність робітників енергетичного господарства;

в) фонд заробітної плати робітників енергетичного господарства; г) продуктивність праці робітників енергетичного господарства; д) витрати енергії на виробництво продукції; е) витратні норми енергоресурсів.

4.Яке призначення мають енергетичні баланси:

а) встановлення потрібних розмірів і співвідношень у спожи-

ванні, виробництві та одержанні різних видів енергії та палива; б) облік взаємозв’язку енергетики підприємства з виробниц-

твом та енергетикою району; в) відображення внутрішніх зв’язків між окремими частинами

енергогосподарства; г) визначення розвитку підприємства у запланованому періоді.

5.Енергетичні баланси — це:

а) основний метод планування енергопостачання підприємства; б) засіб контролю енергозбереження;

68

в) основне джерело інформації для аналізу енергокористування, виявлення джерела втрат, економії палива та енергії;

г) вихідні дані для розрахунку виробничої програми.

6.До балансу електроенергії включаються такі витрати енергії:

а) на виробництво основної продукції; б) у допоміжних цехах; в) на освітлення та опалення будівель;

г) на невиробничі потреби; д) на капітальний ремонт і капітальне будівництво;

е) передача енергії на інші об’єкти за межами підприємства.

7.Основні показники оцінки діяльності енергоцехів:

а) обсяг запланованих до відпуску різних видів енергії; б) чисельність робітників енергоцехів; в) фонд зарплати робітників енергоцехів;

г) продуктивність праці робітників енергоцехів;

д) витрати на виробництво енергії; е) кошторис витрат на утримання та експлуатацію енергетич-

ного обладнання.

8.Розрахунок потреби підприємства в енергії та воді спирається на:

а) плани виробництва продукції основних цехів та послуг, які

надаються допоміжними цехами; б) організаційно-технічні засоби з підвищення ефективності

енергетичного господарства; в) енергетичні норми і характеристику енергоприймачів;

г) норми витрат енергії на освітлення, опалення та вентиляцію; д) господарсько-побутові потреби та втрати; е) питомі норми витрат енергії, води, тепла та палива за кож-

ним видом продукції; є) тарифи на електроенергію, воду, паливо та теплоенергію.

Питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте організацію енергетичного обслуговування виробництва.

2.Визначте склад і структуру енергогосподарства.

3.Побудуйте класифікацію енергетичних балансів.

4.Назвіть основні завдання енергетичного господарства.

5.Кому підпорядковується енергогосподарство при різних видах його організації?

6.Визначте норми витрат енергоспоживання.

7.Охарактеризуйте види ремонтів енергообладнання та його обслуговування.

8.Назвіть основні напрямки економії енергоресурсів.

69

Практична робота № 10

Організація складського і транспортного господарства

Мета: вивчити склад і ознайомитися із значенням та особливостями організації складського і транспортного господарства на підприємствах.

Теоретична частина

Інструментальне господарство підприємства — це сукупність спе-

ціальних підрозділів (цехів, відділів та ін.), які зайняті проектуванням, придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту та технологічного оснащення, а також їх обліком, зберіганням і видачею у цехи та на робочі місця.

На підприємствах використовуються централізовані, децентралізовані та змішані методи організації інструментального господарства.

До основних функцій інструментального складу належать:

•приймання;

•зберігання;

•облік та видача інструменту цехам.

Інструмент зберігається у сухому опалюваному приміщенні. Організація роботи інструментально-роздатного складу включає:

–отримання інструменту, його збереження і облік;

–видача інструменту на робочі місця та приймання його з робочих місць;

–відправлення інструменту на перемотку, ремонт, перевірку та списання зношеного інструменту.

Виготовлення інструменту відноситься до одиночного та дрібносерійного типу. Технічна підготовка виробництва здійснюється на основі креслень, які надходять з інструментального відділу, а технологія виготовлення розробляється у цеху.

Оперативне планування здійснюється тими ж методами, що й в основних цехах з одиничним та дрібносерійним виробництвом. Інструментальний відділ видає цеху програму на місяць, складену за класами

70