Лекції конспект

Характерні ознаки функціонування підприємства як виробничої системи:

–спрямованість на досягнення загальних стратегічних цілей;

–поліструктурність, тобто одночасне існування на підприємстві взаємозв’язаних підсистем (цехів, ділянок, відділів та ін.);

–відкритість;

–складність (полягає у великій кількості елементів системи та залежності від впливу зовнішнього середовища);

–динамічність.

Підприємство являє собою динамічну систему, здатну змінюватися, переходити з одного якісного стану в іншій, залишаючись у той же час системою завдяки визначеним властивостям.

Основні властивості динамічної системи:

•результативність;

•надійність;

•гнучкість;

•керованість.

Система керована, якщо у визначений час досягає мети управління і укладається при цьому в обмеження по ресурсах. Стан системи у кожний момент часу визначається не первинним станом, а параметрами системи.

Використовуючи методологію системного підходу, кожне підприємство можна представити як виробничу систему, що має вхід, вихід і зворотний зв’язок (рис. 12).

111

Практична частина

Практичні завдання

Задача 1. Витрати організації на інноваційну діяльність у звітному році склали: на розробку винаходу — 2,5 млн. грош. од.; нової торгової марки — 550 тис. грош. од.; ноу-хау за системою менеджменту — 1,5 млн. грош. од.; на впровадження ліцензійної технології обробки деталі — 1,2 млн. грош. од.; ноу-хау з удосконалення системи менеджменту — 700 тис. грош. од. Обсяг продажу у звітному році склав

800млн. грош. од.

Зточки зору системного підходу визначити, чи є прогресивною зворотна стратегія розвитку організації.

Задача 2. З’ясувати рівень спеціалізації підприємства на основі даних, наведених у табл. 19.

Та б л и ц я 1 9

Задача 3. Виробництво поліетиленової ящикової тари у регіоні поширене на багатьох підприємствах, які є одночасно її споживачами. Собівартість ящика на цих підприємствах у середньому становить 1,95 грн., на спеціалізованому підприємстві — 1,38 грн. Середня вартість перевезення ящика — 0,16 грн., питомі капітальні вкладення на створення спеціалізованого виробництва тари — 1,2 грн.

Норма дисконтування — 0,15.

Річний обсяг виробництва ящиків на спеціалізованому підприємстві становить 10 млн. шт.

Обґрунтувати доцільність створення спеціалізованого виробництва ящиків, обчислити річний економічний ефект і строк окупності капіталовкладень.

Задача 4. Визначити коефіцієнт спеціалізації заводів за випуском основного виду продукції.

112

Зробити висновки. Сформулювати пропозиції щодо спеціалізації виробництва.

Вихідні дані наведено в табл. 20.

Задача 5. Визначити ступінь розвитку виробничого кооперування, якщо собівартість товарної продукції за звітом складала 60 тис. грн.

Вартість напівфабрикатів, отриманих у порядку кооперування, складає відповідно 6,7 тис. грн. і 45 тис. грн.

Тестові завдання

Виберіть правильні відповіді:

1.Види виробничої структури:

а) технологічна; б) предметна; в) змішана.

2.Рівень спеціалізації та кооперування виробництва характеризується такими показниками:

а) часткою спеціалізованого виробництва; б) коефіцієнтом стійкості спеціалізації; в) рівнем спеціалізації робочих місць;

г) питомою вагою трудомісткості основної продукції.

3.Раціональною є структура підприємства, що забезпечує:

а) максимальну можливість спеціалізації цехів та ділянок, про-

порційності їх побудови; б) відсутність дублюючих і надмірно подрібнених виробничих

підрозділів; в) безперервність і прямоточність виробництва;

г) можливість розширення і перепрофілювання виробництва без його зупинки.

4.Фактори, які впливають на виробничу структуру:

а) конструктивні та технологічні особливості продукції; б) обсяг випуску продукції;

113

в) спеціалізація та кооперування з іншими підприємствами; г) рівень механізації та автоматизації виробничих процесів.

5.Виробнича структура підприємства — це:

а) склад, кількісне співвідношення та розміри внутрішніх

підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку; б) кількістьсуб’єктів-засновниківтавзаємовідносиниміжними;

в) частка капіталу кожного засновника у статутному фонді; г) організаційно-правова форма існування підприємства.

6.Виробнича структура підприємства може бути:

а) спеціалізованою; б) універсальною; в) цеховою; г) безцеховою;

д) комбінатською; е) корпусною.

7.Загальна структура підприємства включає:

а) виробничі підрозділи; б) підрозділи матеріально-технічного забезпечення;

в) підрозділи апарату управління; г) підрозділи збуту продукції;

д) заклади соціально-культурного призначення.

8.Організація робочих місць:

а) комплексзаходів,спрямованихнаствореннянеобхіднихумов

для високопродуктивної праці робітників; б) вибір раціональної сигналізації робочого місця;

в) створення комфортних умов праці; г) раціональне планування;

д) безперебійне обслуговування робочого місця.

Питання для самоконтролю

1.Що являє собою виробнича система?

2.Назвіть характерні ознаки функціонування підприємства як виробничої системи.

3.Охарактеризуйте головні властивості системи.

4.Назвіть і охарактеризуйте параметри кожної системи.

5.Що являє собою складна система?

6.Дайте характеристику динамічної системи підприємства.

114

Практична робота № 16

Сіткове планування

Мета: засвоїти методику сіткового планування та ознайомитися з послідовністю розрахунків параметрів сіткового графіка.

Теоретична частина

Сіткові методи засновані на теорії графів. Галузь застосування теорії графів відноситься до детермінованих процесів. Граф — це сукупність елементів, над якими здійснюються дії, що переходять з одного стану до іншого. Граф може бути наведений у вигляді стрілочної діаграми. Елементи графа позначаються кружками, які є вершинами графа, а дія над ними — стрілками, які служать дугами графа.

Граф є сітковим графіком, якщо використовується як графічне зображення складного виробничого процесу, в якому вершини визначають події, а дуги — зв’язок між подіями. Вершини мають підпорядковану нумерацію, а над дугами надписують тривалість процесів, які вони відображають.

Сіткове планування має цілий ряд переваг у порівнянні зі звичайним графіком робіт. Лінійні графіки універсальні, прості у побудові, легко контролюються, але зручні лише при вирішенні простих завдань. Привирішенніскладнихзавдань,якщорозробкаміститьбагаторобіт,за лінійними графіками дуже важко визначити термін закінчення розробки. На них не простежується взаємозв’язок між окремими роботами, неможливо виділити роботи, які мають першочергове значення.

Сітковий графік дає наочне уявлення про хід усього процесу та його окремих частин, прогнозує результат, вказує на вузькі місця, дає можливість дотримуватися суворої технологічної послідовності, розподіляти роботи між виконавцями, вносити у графік зміни, виробляти багатоваріантні рішення, перерозподіляти робочу силу, а також запобігає тому, що деякі роботи будуть пропущені, забуті, дозволяє з мінімальними витратами сил та часу організувати весь комплекс робіт зі створення нового препарату (технології).

У фармацевтичній промисловості сіткові методи планування використовуються:

–при проведенні капітальних ремонтів головного та допоміжного обладнання;

–при побудові та реконструкції техніки;

115

–при впровадженні нових технологічних процесів;

–при проведенні науково-дослідних і проектно-конструктор- ських робіт.

Сіткова модель може бути побудована «мовою робіт» або «мовою подій».

Робота — будь-який виробничий процес або дія, що приводять до дослідження певних результатів і подій. Роботою слід вважати можливе очікування початку послідовних процесів, позв’язане з перервами або додатковими витратами часу.

Робота-очікування вимагає витрати робочого часу без використання ресурсів. Крім дійсних робіт і робіт-очікувань, існують фіктивні роботи. Під фіктивною роботою розуміють логічний зв’язок або залежність між кінцевими процесами або подіями, які не вимагають витрати часу. На графіку фіктивна робота зображується пунктирною лінією.

Подіями є кінцеві результати попередніх робіт. Подія фіксує факт виконання роботи, конкретизує процес планування, виключає можливість різного тлумачення результатів виконання різних процесів і робіт. На відміну від роботи, яка має тривалість у часі, подія показує лише момент здійснення планової дії, наприклад: мету обрано, план складено, товар вироблено, за продукцію сплачено, гроші надійшли. Події бувають початковими (вихідними), кінцевими, простими або складними, а також проміжними, попередніми або наступними.

Основними етапами сіткового плануваня є:

1) розподіл комплексу робіт на окремі частини та їх закріплення за відповідальними виконавцями;

2) опис і виявлення кожним виконавцем усіх подій і робіт, необхідних для досягнення поставленої мети;

3) побудова первиних сіткових графіків і уточнення змісту планових робіт;

4) «зшивання» часткових мереж і побудова зведеного сіткового графіка виконання комплексу робіт;

5) обґрунтування або уточнення часу виконання кожної роботи

всітковому графіку.

Побудова сіткової моделі здійснюється в такій послідовності:

1) складання переліку робіт з проведення дослідження та визначення їх тривалості та послідовності;

116

2)побудова сіткового графіка;

3)розрахунок тимчасових параметрів сіткового графіка.

Для побудови сіткової моделі необхідно спочатку побудувати таблицю з переліком і послідовністю усіх робіт, їх взаємозв’язком і тривалістю (табл. 21).

Ланцюг суміжних робіт, який починається в початковій події і закінчується в кінцевій, називається шляхом.

Початкова подія — це подія, яка і формулює умову для виконання робіт складного комплексу (має тільки вихідні стрілки).

Кінцева подія — це подія, яка і формулює кінцеву мету розробки (має тільки вхідні стрілки).

Шлях, який визначає термін розробки, називається критичним шляхом. Це найтриваліший за величиною шлях. Знаходження критичного шляху є головним етапом сіткового планування і дозволяє здійснювати оптимізацію сіткових графіків (скорочення термінів розробки або критичного шляху) і робіт, які не знаходяться на критичному шляху, тобто не мають резервів часу.

Правила побудови сіткового графіка:

1)графік має бути простим, без зайвих перехрещень;

2)стрілки повинні бути спрямовані зліва направо;

3)не повинно бути «глухих кутів» і подій, в які не входить жодна

робота;

4)не повинно бути замкнутих контурів;

5)якщо перехід від однієї події до іншої не потребує витрат часу,

ана графіку необхідно відобразити взаємозв’язок між подіями, то їх з’єднують пунктирною лінією. Ця робота називається фіктивною;

117

6)якщо одна подія є початком декількох робіт, які закінчуються

вінший події, то для правильності побудови сіткового графіка необхідно вводити додаткові події (рис. 13).

а) замкнуте коло (неправильна побудова)

б) неправильна побудова, не повинно бути паралельних ліній із однієї події в іншу

в) правильна побудова

Рис. 13. Приклади побудови сіткового графіка

У графіку не повинно бути тупикових і хвостових подій (рис. 14).

а) хвостова подія

б) тупикова подія

Рис. 14. Приклади подій

118

Після побудови сіткового графіка необхідно правильно пронумерувати події. Події нумеруються так, щоб номер кожної наступної події був вищим за номер попередньої. Вихідній події привласнюється перший номер. Далі ця подія викреслюється з усіма стрілками, що виходять з неї, та знаходиться подія, з якої стрілки тільки виходять. Цій події привласнюється номер 2 і вона зі всіма вихідними стрілками викреслюється та знов знаходиться подія, в яку стрілки не входять, а тільки виходять. Цій події привласнюється номер 3 і т. д. Якщо при викреслюванні виходить декілька подій, в які не входять стрілки, то вони нумеруються у вільному порядку (рис. 15).

а) вихідна мережа

б) закреслюємо роботи, що виходять з першої події, залишається скорочена мережа

в) знов закреслюємо події 2 і 3 з вихідними і отримуємо скорочену мережу

Рис. 15. Приклад побудови мережі

Потім будується графік у масштабі часу. Для цього роботи зображуються горизонтальними лініями. Довжина їх відповідає тривалості робіт. Критичний шлях зображується як безперервний ланцюг робіт від вихідної події до завершальної без резерву часу. Графік будується за раннім початком (рис. 16).

119

Рис. 16. Приклад побудови сіткового графіка у масштабі часу

Для зручності побудови графіка можна ввести додаткові події 4 і 3. При нахиленому викреслені стрілки її тривалість визначається за проекцією на весь час.

Основним параметром будь-якого процесу є час (у днях, тижнях, місяцях).

Часовими показниками є:

1)ранній термін здійснення події;

2)пізній термін здійснення події;

3)довжина критичного шляху;

4)повний резерв часу;

5)вільний резерв часу.

Ранній термін здійснення події (t0j ) — це найбільш можливий термін здійснення подій. Він визначається за формулою:

tij — тривалість роботи, що пов’язує події (іj).

Ранній термін здійснення вихідної події дорівнює 0. Раннім терміном здійснення заключної події є тривалість критичного шляху, яка співпадає з сумою ранніх термінів здійснення подій, тобто максимально припустимий термін настання події, при якому порушено запланований термін розробки.

Пізній термін здійснення події (tjп). Для розрахунку пізніх термінів здійснення події необхідно визначити ранній термін здійснення події при зворотному (регресивному) розрахунку, тобто при дзеркальному відображенні сіткового графіка. Для цього мережа перебудовується таким чином, що кінцева подія стає початковою, а початкова — кінцевою.

120