Лекції конспект

Вступ

Дисципліна «Організація виробництва» відноситься до наук, які вивчають відносини між людьми у процесі виробництва.

Сутність поняття «організація» у широкому розумінні можна визначити і як внутрішню впорядкованість, узгодженість, взаємодію більш або менш диференційованих автономних частин цілого, обумовлену його побудову; і як сукупність процесів і дій, які ведуть до утворення та удосконалення взаємозв’язку між частинами цілого; і як об’єднання людей, які сумісно реалізують деяку визначену програму або мету і діють на основі визначених процедур та правил. У найбільш узагальненому випадку під організацією слід розуміти упорядкований стан елементів цілого у процесі їх упорядкування у доцільну єдність.

Об’єктами дисципліни «Організація виробництва» є підприємства, фірми, компанії, об’єднання та інші організації машинобудування, приладобудівництва, електротехніки, видобувної, металургійної, паливної, харчової, меблевої та інших галузей промисловості, сільського господарства, а також транспорту, будівництва та інших галузей народного господарства, що випускають будь-які види продукції та тих, що надають виробничі послуги.

Предметом дисципліни є вивчення основ теорії організації; системного підходу до управління, методів економічного обґрунтування рішень в області організації виробництва, основ стратегічного маркетингу як іструменту досягнення конкурентоспроможності виробництва, основ планування та інноваційної діяльності, проектування структур, організації праці, основного та обслуговуючого виробництв, організації контролю якості та сертифікації продукції, тактичного маркетингу та логістики.

Мета навчального посібника — дати розгорнуте уявлення про виробничий процес, про його взаємозв’язок із законами, принципами організації праці робітників, а також ознайомити майбутніх фахівців з прогресивними вітчизняними та зарубіжними схемами й методами організації виробництва.

Практична робота № 1

Предмет, завдання та зміст дисципліни

«Організація виробництва»

Мета: дати поглиблене уявлення про виробничий процес на промисловому підприємстві, про його зв’язок із законами, принципами організації виробництва, а також ознайомитися з ефективними методами організації виробництва.

Теоретична частина

Перехід до ринкових відносин кардинально змінює погляд на організацію виробництва, що створює умови для найкращого використання техніки та людей у процесі виробництва. Ринкові відносини на перший план висувають нові цілі виробництва та розглядають його як гнучкий механізм, здатний перебудуватися у будь-який момент.

Дисципліна «Організація виробництва» посідає провідне місце серед економічних дисциплін, вона вивчає відносини, які складаються між людьми у процесі виробництва.

Головна мета підприємства — одержати максимальний прибуток у довгостроковій перспективі. Для досягнення цієї мети підприємство вирішує велику кількість завдань, центральним з яких є повне і своєчасне задоволення потреб споживача. У зв’язку з цим підприємство повинно забезпечувати:

–конкурентоспроможність продукції, що випускається, та послуг, які надаються;

–розвиток та підвищення ефективності виробництва;

–прискорення науково-технічного прогресу;

–сприятливі умови для високопродуктивної праці та ін.

Для кожного промислового підприємства характерні виробни- чо-технологічна та організаційно-економічна єдність, а також господарська самостійність.

Основні методи, які застосовуються при вивченні дисципліни «Організація виробництва»:

•системний підхід;

•наукові підходи (функціональний, відтворювальний, маркетинговий, динамічний та ін.);

•аналіз і синтез;

•класифікація і кодування;

•сегментація ринку;

•дедукція та індукція;

•частковість і узагальнення та ін.

Виробництвообумовлюєматеріальнуосновуіншихвидівдіяльності. Його зміст визначає процес праці, який припускає три компоненти:

–доцільну діяльність або безпосередню працю;

–предмет праці, тобто все, на що спрямована доцільна діяльність людини;

–засоби праці, перш за все, знаряддя праці — машини, обладнання, інструменти.

Сутність категорії «організація» багатозначна. Серед визначень означеної категорії виділяють такі:

–організація як система;

–організація як стан системи;

–організація як процес.

Організації як системі притаманні:

–цілісність;

–ділимість;

–організованість.

Організація виробництва — це процес виявлення суспільної діяльності, що виникає на основі суспільного розподілу праці. Організація як форма суспільної діяльності завжди конкретна, як

іінші види праці.

Зпереходом України на ринкові відносини до організації виробництва висуваються нові вимоги:

– гнучкість, тобто здібність у будь-яку мить перейти на випуск нових видів продукції;

– оптимальність – здібність функціонувати з найменшими витратами;

– випуск продукції високої якості і точно у строк.

Зурахуванням вимог ринкової економіки у вітчизняній літературі сформувалося визначення «організація виробництва» — це координація та оптимізація у часі та просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва у цілях досягнення у визначені строки найбільшого виробничого результату з найменшими витратами.

Функцією організації виробництва є визначення конкретних зна-

чень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного з них у відповідності до мети та умов виробництва.

Організація виробництва визначає, як краще поєднати предмети та знаряддя праці, а також працю, щоб перетворити предмет праці у продукт із необхідними властивостями з найменшими витратами робочої сили та засобів виробництва.

Організація основного виробництва передбачає вирішення специфічних завдань:

–поглиблення спеціалізації;

–удосконалення форм організації виробництва;

–швидку (гнучку) переорієнтацію виробництва на інші види продукції;

–забезпечення безперервності, пропорційності та ритмічності виробничого процесу;

–скорочення тривалості виробничого циклу;

–удосконалення асортименту продукції та ін.

Організація підготовки виробництва нової продукції (нововведення) визначається як творча та успішна робота.

В умовах конкуренції товарна політика підприємства повинна бути спрямована на перспективу. Будь-який товар з часом залишає ринок і є необхідність готуватися до впровадження у виробництво і виводу на ринок нового продукту. Новий товар передбачає нововведення, значуще для споживача. Нововведення визначається як творча праця зі впровадження відкриття, винаходу або просто концепції. Розрізняють три складові нововведення:

–потреба, тобто сукупність функцій, які необхідно задовольнити;

–концепція об’єкта, здатна задовольнити потребу, тобто нова ідея;

–компоненти, що являють собою сукупність наявних знань, які дозволяють довести концепцію до робочого стану.

Перспективним напрямком розвитку науки і практики організації виробництва є:

–вибір напрямків розвитку науково-технічного прогресу (НТП);

–вибір тематики наукових досліджень і розробок;

–уточнення складу робіт;

–розрахунок потреб у засобах і ресурсах для здійснення програми дій;

–підбір виконавців;

–визначення строків виконання робіт і заходів;

–розрахунок очікуваної ефективності науково-дослідних і до- слідно-конструкторських робіт (НДДКР).

Тематичний план науково-технічної організації включає:

–тематику НДДКР;

–номенклатуру робіт;

–науково-технічний рівень розробки;

–строки розробки, прізвища виконавців;

–кошторис витрат;

–розрахунок очікуваного економічного ефекту;

–договірну ціну на НДДКР.

Практична частина

Тестові завдання

Виберіть правильні відповіді.

1.Дисципліна «Організація виробництва» вивчає:

а) відносини, які складаються між людьми в процесі вироб-

ництва;

б) методи, які застосовуються при вивченні дисципліни; в) організацію як стан системи; г) організацію як прояв громадської діяльності.

2.Організація виробництва — це:

а) координація та оптимізація у часі та просторі всіх матеріаль-

них і трудових елементів виробництва; б) наука, яка вивчає дію та прояв об’єктивних економічних

законів;

в) завдання, які дозволяють відповісти на питання, що повинні робити на підприємстві менеджери і спеціалісти з організації виробництва;

3.Вимоги до організації виробництва в ринкових умовах:

а) гнучкість, здатність у будь-який момент переорієнтуватися

на випуск нових видів продукції; б) оптимальність, здатність функціонувати з найменшими

витратами; в) випуск продукції високої якості і точно у строк;

г) створення умов для найкращого використання техніки і людей у процесі виробництва.

4. Функції організації виробництва:

а) визначення конкретних значень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів;

б) вибір найбільш ефективного виробництва у відповідності до мети та умов;

в) визначення можливих типів машин для виробництва кожного виду продукції;

г) поглиблення спеціалізації.

5. Організація виробництва пропонує вирішення специфічних завдань:

а) удосконалення форм організації виробництва; б) забезпечення безперервності, пропорційності і ритмічності

виробничого процесу; в) скорочення тривалості виробничого циклу;

г) виключення внутрішньозмінних простоїв обладнання.

Питання для самоконтролю

1.Мета, завдання, предмет і зміст дисципліни «Організація виробництва».

2.Охарактеризуйте методи, які застосовуються при вивченні дисципліни «Організація виробництва».

3.Що являє собою виробництво?

4.Охарактеризуйте функції організації виробництва.

5.Назвіть специфічні завдання виробництва.

6.Що являє собою план організаційно-технічного розвитку підприємства?

7.Назвіть методи прогнозування технічних нововведень.

8.У чому полягає комплексний план науки і техніки?

9.Охарактеризуйте методи прогнозування технічних нововведень.