Аналіз лекційного заняття

За час проходження педагогічної (асистентської) практики студент повинен відвідати та проаналізувати 2 лекційних заняття, проведених практикантами-магістрами.

Під час аналізу навчального заняття, як лекційного так і семінарського, по-перше необхідно враховувати чи розкрита його тема, чи досягнута мета лекції (або семінарського заняття). Необхідно проаналізувати структуру та основні етапи заняття. Також рекомендується звернути увагу на методи та прийми, що використовуються викладачем, їх відповідність меті, типу заняття, віковим особливостям студентів. Необхідно пам’ятати, що одну з головних ролей у навчальному процесі відіграє сама особистість викладача: вміння встановити контакт з аудиторією, наявність педагогічного такту та педагогічної культури, його фахова майстерність (рівень професійних знань, забезпечення творчої атмосфери та емоційного тонусу). Крім того треба звернути увагу на поведінку студентів, ступінь їх активності та інтересу до навчальної дисципліни.

Наприкінці обов’язково потрібно надати рекомендації щодо вдосконалення заняття.

Студентам-практикантам пропонується (на вибір) декілька варіантів аналізу лекційного заняття.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЇ

Варіант 1.

1. Наявність тексту, конспекту, опорного конспекту, тез плану, списку літератури.

2. Як використовують студенти опорний конспект лекції, якщо він у них є.

3. Чи є лектор автором підручника, навчального посібника?

4. Підготовленість викладача до лекції. Скільки років лектор викладає цю дисципліну?

5. Ерудиція лектора, його загальнодидактична та методична підготовка, виховний вплив особистості лектора на студента.

6. Зміст лекції. Мета та спрямованість лекції як основної форми проведення навчальних занять, її виховна та розвиваюча роль; науковий рівень лекції, словесно-логічна форма доказів, наявність узагальнень, які надають лекції наукову переконливість і сувору доведеність; уміння викладача викликати у слухачів потяг до творчої оцінки наукових проблем, що розглядаються; повнота і точність визначень, що формулюються, відповідність використовуваної термінології та позначень вимогам державних стандартів України; зв'язок лекції з підручником або навчальними посібниками з курсу; відповідність змісту лекції програмі та тематичному плану. Стимулювання активності студентів, уваги, інтересу, розвиток відтворюючої уяви, довільної уваги. логічного, аналітично-синтетичного образного (творчого) мислення.

7. Структура лекції. Наявність в лекції вступу, який містить чітке формулювання теми лекції та постановку завдання; логічна послідовність; розподіл і взаємозв'язок окремих частин лекції, що полегшують її розуміння; наявність висновків, які дають змогу осмислити лекцію в цілому, виділити її основну ідею, роль, відповідність завданням гуманізації та гуманітаризації освіти; конкретність завдання на самостійну роботу.

8. Стиль лекції. Уміння лектора чітко і ясно викладати свої думки; багатство мови лектора; уміння лектора подавати вільно навчальний матеріал без надмірної залежності від конспекту лекції; темп викладання лекції; контакт Лектора з аудиторією, вміння активізувати увагу слухачів, забезпечення можливості конспектування основного змісту лекції.

9. Забезпеченість лекції наочними посібниками та технічними засобами навчання. Наявність та якість наочних посібників, методичні прийоми їх використання, вміння аналізувати результати демонстрацій, чи є наочний матеріал предметом спілкування слухачів і лектора.

10. Які методи візуального супроводження лекції використано (послідовний. паралельний, комплексний).

11. Використання інноваційних технологій (інформаційних, дистанційних, індивідуальних), методів інтерактивного навчання, поєднання їх з традиційними.

12. Досконала організація студентства сприйняття матеріалу протягом усієї лекції

13, Обґрунтованість відбору змісту матеріалу, доступність і яскравість викладу.

14. Чи с зворотній зв 'язок між лектором і аудиторією (через звернення до попереднього матеріалу лекцій, знань з інших предметів, надається можливість студентові брати участь у процесі викладання лекційного матеріалу)?

15. Оцінка рівня проведення лекції (задовільний, належний, високий).

16. Висновки та рекомендації.

Варіант 2.

1. Загальні відомості про навчальне заняття:

– тема навчального заняття, її зв’язок з попередніми і наступними, місце у відповідному розділі;

– форма, тип навчального заняття, його структура, відповідність темі та поставленій меті;

– рівень досягнення мети та отримані результати, умови, чинники, що сприяли цьому;

– сильні та слабкі сторони, досягнення, загальні враження.

2. Підготовка викладача до організації навчального заняття: визначення

структури, використання фахової та методичної літератури, підготовка дидактичного та роздаткового матеріалу.

3. Постанова мети, завдань навчального заняття як кінцевого результату, необхідного для досягнення викладачем та студентами, створення у студентів установки на досягненні мети