Topiha_V.TVPS_navch_posib

Рис. 68. Способи кастрації кнурців

І: а – покласти порося на стійку для кастрації; б – надавити на сім’яники по направленню вперед, і зробити надріз поперек сім’яників; в – видавити сім’яники і відрізають знизу; г

– рана обробляється, порося маркується.

ІІ: а – сім’яники фіксуються за допомогою великого і вказівного пальців; б – надріз робиться вздовж мошонки над обома сім’яниками в напряму від великого пальця; в – сім’яники видавлюють вперед і потім відрізають кусачками; г – рана обробляється, порося маркується.

ІІІ: а – голова порося стискується між ногами. Сім’яники фіксуються за допомогою великого і вказівного пальців; б – мошонка дезінфекується, і робиться поперечний надріз; в – сім’яники видавлюються вперед і відрізаються; г – рана обробляється, порося маркується.

271

За раннього відлучення для підгодівлі використовують комбікорм із значно меншим (до 20% за масою) вмістом сухого молока, яке замінюють соєвим, лляним і соняшниковим шротами, кормовими дріжджами, рибним і трав’яним борошном, а також тваринним жиром. Основну частину комбікорму становить ячмінне і кукурудзяне борошно, висівки пшеничні тонкого помолу. В комбікормі міститься до 22% протеїну, в необхідній кількості та співвідношенні незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, антибіотики і до 6% клітковини.

Раннє відлучення поросят має дві переваги. Насамперед створюються умови для значно інтенсивнішого використання свиноматок у зв’язку із скороченням циклу відтворення до 160…165 днів, що сприяє щорічному одержанню від кожної тварини в середньому більше двох опоросів. За раннього відлучення поросята позбавлені материнського молока і тому починають енергійно поїдати підкорм. Перехід від молочної годівлі до поїдання різних рослинних, погано перетравних кормів стимулює розвиток травної системи, підвищує апетит і, як наслідок, середньодобовий приріст тварин підвищується, а собівартість їх вирощування знижується.

За відсутності спеціальних комбікормів або без підгодівлі повноцінними кормами власного виробництва відлучати поросят від матерів треба у 45-денному віці.

Правильне відлучення поросят від матерів потребує спеціальної підготовки тварин. Раціон свиноматок залежно від їх молочності зменшують, обмежують споживання води. З раціону вилучають соковиті корми. Перебування поросят під свиноматкою під час годівлі скорочують. Поряд з тим молодняк потрібно привчати до поїдання значної кількості підкорму. Відлучають поросят від свиноматок, яких утримують в ізольованому приміщенні, всіх одночасно, незалежно від віку приплоду.

У перші дні після відлучення на поросят впливає ряд несприятливих факторів: зміна годівлі, перехід до іншого приміщення з іншим мікрокліматом, утримання в групах до 20…25 тварин з різних гнізд тощо.

272

Все це пригнічує відлучених тварин, вони зазнають стресу. Але вплив стресу можна зменшити. Для цього відлучених поросят об’єднують у невеликі групи і ізолюють від тварин інших виробничих груп. Всі роботи по обслуговуванню виконують у один і той же час, поліпшують мікроклімат приміщення, якість кормів.

Для профілактики шлунково-кишкових та простудних захворювань приміщення для відлучених поросят повинно бути світлим, сухим, без протягів, за температурою повітря 22…24°С, вологістю 65…70%. Підлога в місцях відпочинку повинна бути вологонепроникною, утепленою, з нахилом у бік решітчастої частини, розміщеної над гнойовим жолобом. Над решітчастою підлогою встановлюють автонапувалки і годівниці з фронтом годівлі на одне порося 25…30 см. Обмін повітря в приміщенні узимку повинен становити до 30, влітку – 60 м /год.

Двостадійна система вирощування молодняку. Дослідами встановлено, що двократне переміщення поросят (з маточника до цеху вирощування, а потім до цеху відгодівлі) пригнічує їх, знижує приріст і спричинює великий відхід, у спецгоспі «Лузинський» Омської області (Росія) провели дослід по вирощуванню поросят (1200 голів дослідної групи) з моменту народження і до кінця відгодівлі погніздно в тому ж станку, де відбувався опорос.

За такою системою вирощування молодняк у 220-денному віці досягав живої маси 113 кг, середньодобовий приріст від 2- до 4-місячного віку становив 461 г, а за подальшої відгодівлі – 629 г. У контрольній групі 1200 відлучених поросят за двократного переміщення і об’єднанні по 24 підсвинки з різних гнізд в одному станку досягли живої маси 113 кг у 266-денному віці, або на 46 днів пізніше, ніж поросята дослідної групи. Середньодобовий приріст у контрольній групі від 2- до 4-місячного віку становив 345 г, за подальшої відгодівлі – 451 г.

273

інше приміщення і вирощують до кінця відгодівлі.

Таку систему вирощування поросят у спецгоспі «Лузинський» застосовують протягом кількох років, у результаті підвищилася збереженість молодняку (до 90…95%), на 20…25% збільшився середньодобовий приріст (до 650 г), знизилися витрати кормів на одиницю приросту.

Тристадійна система вирощування відлучених поросят у

господарствах, які не мають спеціальних комбікормів. У більшості колективних і підсобних господарств поросят після відлучення від матері у 26…35-денному віці переводять у цех вирощування молодняку. Поросят з різних гнізд з урахуванням живої маси групують по 25 голів і розташовують у групові станки відгодівельного цеху.

Як показує багаторічна практика, така система об’єднання поросят у групи впливає на тварин пригнічуючи. Дослідами встановлено, що доцільно використовувати двоабо тристадійну систему вирощування молодняку, але за обов’язкового переведення відлучених поросят не менше 35…45-денного віку у групові станки меншого розміру на 15…18 поросят.

За будь-якої системи вирощування необхідно стежити за станом поголів’я, звертатися до тварин спокійно, всі роботи виконувати за режимом. Хворих і відсталих у рості й розвитку поросят своєчасно виділяти, лікувати і підгодовувати (давати додаткові корми). Не догодовані, мілкі поросята не зможуть вижити в звичайних станках. Таких поросят негайно переводять у реабілітаційні станки. Кількість місць у таких станках повинна складати 5…10% від загальної кількості поросят при відлученні.

Годівля відлучених поросят. У перші 10…15 днів після відлучення раціон відлучених поросят за складом кормів не змінюють. Для того, щоб поросята не знижували приріст, їх у цей період годують 3…4 рази за добу. Щоб запобігти перегодовуванню і шлунковим захворюванням, норму корму поступово збільшують не раніше ніж через 3…5 днів після відлучення.

Період вирощування з 20 до 40 кг живої маси є перехід від молочних

275

кормів до рослинних. Це дуже відповідальний період формування і розвитку тварини. З одного боку, у поросяти повністю не сформувалася травна система, а з іншою, є висока інтенсивність приросту живої маси – на рівні з 30 кг живої маси – 400 г і з 30 до 40 кг – 470 г.

Тому годівля поросят в цей період повинна відрізнятися виключно високим рівнем і повноцінністю. Вони забезпечуються через використання норм і програм годівлі, які наведені в таблицях 39, 40, 41.

Таблиця 39

Норми годівлі поросят з 20 до 40 кг живої маси, на голову на добу і концентрація поживних речовин в 1 кг корму

Примітки: * – не більше, ** – вітамін А або каротин з вітаміном А в співвідношенні 1:1.

276

Примітка: * – за всім комплексом поживних речовин.

Програмою передбачена необхідність коректування раціонів для відлучених поросят з 42до 120-денного віку через кожних 5 днів на 1,3 Мдж або на 100 г повнораціонного комбікорму. Такий підхід дозволяє найповніше задовольняти потреби поросят в енергії і поживних речовинах та більш раціонально використовувати корми.

У зв’язку з тим, що у поросят в 2…3-х місячному віці об’єм шлунково-кишкового тракту невеликий, а потреба в поживних речовинах на одиницю живої маси дуже висока, раціони для них необхідно складати в основному з високопоживних доброякісних кормів з невеликим вмістом клітковини. Концентровані корми в структурі раціонів поросят з 20 до 40 кг живої маси повинні складати за поживністю не менше 85%. Для поросят дуже велике значення має балансування раціонів за протеїном і незамінними

277

та шроти 1-го сорту. Добрим джерелом протеїну і лізину для поросят є горох (не більше 15% від маси сухої речовини).

Для підвищення повноцінності годівлі в раціони поросят вводять корми тваринного походження: рибне і м’ясо-кісткове борошно 1-го сорту, кормові дріжджі. За незбалансованості раціонів за лізином хороші результати дає використання кристалічного лізину.

Для балансування раціонів за мінеральними речовинами використовують крейду, дикальцийфосфат (преципітат), трикальцийфосфат і кухонну сіль. Поросята недостатньо ефективно використовують каротин корму, тому не менше 50% потреби у вітаміні А покривають за рахунок його препаратів.

Концентровані корми згодовують поросятам у вигляді комбікормівконцентратів в суміші з соковитими або зеленими кормами або у вигляді повнораціонних комбікормів, наприклад, такого складу:

а) комбікорм-концентрат: ячмінь – 40%, овес без плівки – 27, горох – 10, висівки пшеничні – 10, рибне борошно 1-го сорту – 5, трав’яне борошно 1-го сорту – 5, крейда – 1,5, сіль кухонна – 0,5, премікс – 1% за масою;

б) повнораціонний комбікорм: ячмінь – 40%, ячмінь лущений підсмажений – 15, пшениця – 13, висівки пшеничні – 10, шрот соняшниковий – 5, трав’яне борошно – 2, рибне борошно – 4, сухе знежирене молоко – 4, дріжджі кормові – 3,5, жир кормовий – 1, фосфат обесфторений – 1, крейда – 1, сіль кухонна – 0,4 і премікс – 0,5%. За мікроелементами і вітамінами раціони балансують преміксами, які виготовляють на комбікормових заводах. Премікс повинен відповідати складу раціону.

Комбікорми забезпечують збалансовану годівлю відповідно до деталізованих норм годівлі, що дозволяє отримувати поросят живою масою 46…50 кг в 120-денному віці.

Раннє відлучення поросят може бути доцільним тільки за їх вирощуванні на повноцінних і недорогих кормах. Особливо важливий вміст

279

у їх складі протеїну, оскільки від цього, насамперед, залежить розвиток відлучених поросят і вартість кормів.

У рекомендаціях передбачається, що у сухій речовині корму для поросят повинно бути 16…22% сирого протеїну. За нестачі або надлишку в раціоні протеїну він витрачається не раціонально, у результаті чого собівартість приросту зростає. Визначено, що в біологічному і економічному відношенні доцільніше поросятам, відлученим від матерів у 35-денному віці, згодовувати суміші, в сухій речовині яких міститься 18% сирого протеїну. Як за низького, так і високого вмісту цієї речовини в раціоні знижується середньодобовий приріст живої маси, але в останньому випадку відзначається перевитрата білка цього виду.

7.3.5. Технологія вирощування племінного і ремонтного молодняку

Утримання. У практиці племінного свинарства розрізняють зимове і літнє утримання тварин. Узимку їх тримають у свинарниках, а улітку – здебільшого по можливості в таборах. На племінних репродукторах промислових комплексів застосовують цілорічне стійлове утримання свиней.

Ремонтних кнурців і свинок утримують окремо в приміщеннях групами по 10 голів. Загальна площа станка з розрахунку на 1 голову повинна становити 1,9 м2, а фронт годівлі – 30 см. Підлога в станках бетонна, решітчаста, або частково решітчаста під якою влаштовують гнойові канали. В цих каналах розміщують транспортери або влаштовують каскадно-спливну систему видалення гною.

Температура повітря в приміщеннях для молодняку повинна становити 18…22°С, відносна вологість – не вище 75%, гранична концентрація вуглекислоти 0,2%, аміаку – 20 мг/м , сірководню – 10 мг/м. Освітленість приміщення повинна бути 30…75 лк, а світловий коефіцієнт –

1:10.

280