Topiha_V.TVPS_navch_posib

свинарських підприємств, малих та сімейних ферм.

Зооінженери та спеціалісти ветеринарної медицини повинні пам'ятати, що від їх діяльності залежить ефективність способів охорони біосфери, особливо в зоні розміщення свинарських підприємств.

8.1. Гігієна праці та техніка безпеки у свинарстві

Охорона праці на свинарських підприємствах починається з будівництва їх за розробленими типовими проектами. За експлуатації свиноферм та комплексів необхідно постійно підтримувати в них високий ветеринарно-санітарний та гігієнічний рівень, що відповідає вимогам техніки безпеки, дотриманню правил виробничої санітарії.

Відповідальність за безпеку персоналу, що обслуговує свиней, покладається на керівника підприємства, а за практичне проведення робіт з техніки безпеки – на зооветеринарних спеціалістів. Вони організовують навчання працівників і контролюють виконання діючих правил з виробничої санітарії, техніки безпеки та охорони праці. Умови праці повинні зберігати здоров’я працівників ферм і підвищувати рівень їх роботи.

Вимоги безпеки при обслуговуванні свиней. У приміщеннях необхідно постійно підтримувати чистоту, порядок та достатню освітленість. До обслуговування тварин забороняється допускати осіб, що не досягли шістнадцятирічного віку, а по догляду за кнурами – підлітків, що не досягли 18 років. Для операторів обладнують індивідуальні шафи для зберігання одягу і взуття, умивальник, забезпечують милом, видають рушники, аптечки з необхідними медикаментами.

Для обслуговування тварин за кожною виробничо-віковою групою закріплюють постійних осіб, які мають навики по утриманню, годівлі, догляду за тваринами, а також ознайомлені з дотриманням ветеринарносанітарних правил.

361

Особи, що роблять огляд, обробку тварин, не повинні заходити в фіксаційні станки, особливо де утримують кнурів. Годувати і напувати тварин слід з кормового проходу.

Працівники свинарських комплексів проходять регулярне медичне обстеження у встановленому порядку раз на рік, а за влаштування на роботу

– повне медичне обстеження. Особи, хворі на туберкульоз, бруцельоз та інші антропозоонози, до роботи з тваринами не допускаються. Обслуговуючий персонал повинен дотримуватись правил, передбачених при догляді за хворими тваринами. У випадку захворювання свиней інфекційними хворобами, доглядати за ними допускають осіб, інструктованих про заходи утримання згідно з правилами поводження з такими тваринами. Особи, що не мають 18 років, вагітні жінки та ті, що годують дітей, до догляду за свинями із заразними хворобами не допускаються. Персоналу, що обслуговує хворих свиней, крім спецодягу та взуття, видається санітарний одяг і взуття на період роботи. Виходити в спецодязі та взутті, а також виносити їх за межі господарства категорично забороняється.

Для запобігання професійним захворюванням працівникам свинарських підприємств необхідно постійно стежити за ветеринарносанітарним станом виробничих споруд, побутових приміщень та навколишньої території. Перед прийманням їжі слід знімати одяг, вимити руки з милом та витерти їх рушником. Забороняється приймати їжу, пити воду і палити в період роботи в свинарниках, одягати будь-який одяг не санітарний.

Для профілактики травматизму і підвищення рівня праці обслуговуючого персоналу вагоме значення має правильне нормування освітлення робочих місць. Найменша загальна освітленість на поверхнях виробничих споруд за використання ламп розжарювання для точної роботи становить 200 лк, за малої точності – 50 лк, за загального спостереження за перебігом виробничого процесу – 30 лк, за використання люмінесцентних

362

ламп – відповідно 300, 100…150 та 75 лк. Світильники у приміщеннях застосовують паралельно рядами або в шахматному порядку. Вони повинні забезпечувати рівномірне і достатнє освітлення, бути безпечними в пожежному відношенні та економічними.

Запобіжні заходи при обслуговуванні систем вентиляції, опалення.

Відповідальність за виконання правил з техніки безпеки при роботі з вентиляцією, паровими, водонагрівальними котлами, електрокалориферами, опромінювальними приладами покладається на інженера-механіка або техніка. Зазначене обладнання може бути введеним в експлуатацію лише в налагодженому стані, бути заземленим, мати захисні решітки, щоб була відсутня вібрація, сильний шум та стукіт. Парові котли, теплогенератори, що працюють на рідкому паливі, необхідно встановлювати в окремих приміщеннях після огляду та фіксації результатів у книзі.

За обслуговування приладів для УФ-опромінення свиней персонал повинен мати захисні окуляри, а ІЧ-опромінювачі – захисну сітку.

Засоби особистої профілактики при дезинфекції, дератизації і дезинсекції, робота з хімічними речовинами. Особи, що проводять роботи, забезпечуються спецодягом за встановленими нормами. За використання препаратів, які подразнюють слизові оболонки очей, органів дихання, роботу дозволяється виконувати лише у протигазах або захисних окулярах і респіраторах, а при роботі з концентрованими речовинами – в гумових рукавичках.

Усі хімічні речовини, які використовують як отруйні принади, повинні надходити в закритій тарі з етикеткою назви препарату і написом: «Отрута». Після роботи обличчя й руки необхідно вимити теплою водою з милом, а посуд, який використовували для приготування розчинів деззасобів, промити окропом. Місце, де готували принади, після завершення робіт перекопують і засипають гашеним вапном.

Заходи особистої профілактики при розтині трупів свиней. Розтин необхідно проводити в халаті з одягненим поверх нього гумовим фартухом,

363

у рукавичках, нарукавниках, шапочці, чоботях. Якщо немає рукавичок, руки змазують вазеліном, ланоліном, пошкодження на шкірі обробляють йодом. Після розтину руки миють, рукавички, взуття, тощо обмивають водою і дезінфікують: гумові речі – 3…5%-ним розчином хлораміну, руки – 5%-ним розчином калію перманганату або 2…3%-ним розчином формаліну.

Інструменти очищають, миють, кип’ятять у 3%-ному розчині соди або кладуть на 2…3 год. у 3…5%-ний розчин лізолу, креоліну. Трупи після завершення розтину утилізують.

Техніка безпеки при обслуговуванні свиноматок та кнурів-

плідників. За обслуговування дорослих свиней слід бути уважним і обережним. Прийняті на роботу особи спочатку повинні працювати разом з досвідченими свинарями. Свиноматка перед і після опоросу дуже збуджена й агресивна. Приймати поросят повинні лише досвідчені свинарі. Діяти треба сміливо, рішуче, але не грубо, ні в якому випадку не слід бити свиноматку. Особливу агресивність виявляють свиноматки, якщо від них відлучають поросят.

При догляді за кнурами-плідниками не слід гучно розмовляти і бити тварин. Утримувати їх треба в спеціальних приміщеннях або в станках, що з’єднані з пунктом штучного осіменіння в свинарнику для холостих свиноматок. Перегородки між станками суцільні, не нижче 1,4 м; напувалки та годівниці відкидні, які завантажуються з проходів. Ікла у кнурів по досягненні ними парувального віку і надалі у міру відростання спилюють і вирівнюють терпугом.

Неспокійних кнурів випускають на прогулянку індивідуально. Особливої обережності слід дотримувати при організації груп для прогулянок кнурів, яких раніше утримували поодинці.

Доглядати за кнурами-плідниками доручають найбільш досвідченим свинарям. Станки прибирають при відсутності тварин. Кнура фіксують за верхню щелепу міцною мотузкою, яку прив’язують за кільце або скобу, що закріплені на підлозі, стіні або на стовпі.

364

Р о з д і л 9

МЕХАНІЗАЦІЯ ТРУДОМІСТКИХ ПРОЦЕСІВ

Машини і механізми для приготування і роздачі кормів.

Для подрібнення концентрованих кормів застосовують молоткові дробарки КДУ-2,0, КДМ-2, Ф-ІМ, які переробляють до 2 т/год., КДУ-2 можна використовувати для приготування сінної муки.

На комплексах повноцінні комбікорми готують з кормових засобів власного виробництва і білково-вітамінно-мінеральних добавок, пропонованих комбікормовою промисловістю. При цьому застосовують комплекти обладнання комбікормових цехів ОКЦ-15, ОКЦ-30 і ОКЦ-50 продуктивністю 2,4; 4 і 6 т/год, МКУ-0,5 та МКУ-1 виробництва ВАТ «Новоград-Волинськсільмаш», МКУ-0,7 та МКУ-1,5 виробництва ВАТ «Хорольський механічний завод», М-2 виробництва ТОВ «Княжа Авіла», УМК-Ф-2 виробництва ОАО «Уманьферммаш», агрегати комбікормові дозуючі АКД-1,0 та АКД-1,5 виробництва ТОВ «Дозамех Україна» та ряд інших агрегатів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва: AWF-4 українсько-німецького підприємства «Авіла-Факел», SKIOLD (Данія) та

DLOUNT (Німеччина).

Вітамінну трав’яну муку готують за допомогою комплектів обладнання АВМ-0,65, АВМ-1,5А і АВМ-3, які виробляють 0,65; 1,5…3,0 т/год. На кормоприготувачі ЗПУ-4 продуктивністю до 1 т/год. миють, відокремлюють каміння, запарюють і розминають картоплю. Для мийки, подрібнення коренеплодів, відокремлення каміння застосовують подрібнювач-каменевловлювач ІКМ-5 з транспортером ТК-5 продуктивністю до 5 т/год.

Для подрібнення силосу, коренеплодів, баштанних культур, стебельчастих кормів і зеленої маси застосовують подрібнювач кормів

365

«Волгарь-5», який виробляє 5…10 т/год. (привід від електродвигуна потужністю 22 кВт).

Різні корми змішують у змішувачах С-І2, АПС-6 і С-2, в яких корми можна і запарювати.

Пару для теплової обробки кормів одержують у котлахпароутворювачах КВ-300 М; Д-72ІА, ДКВР-2,5 і ДКВР-6,5.

Для нагрівання води і збереження її у гарячому стані використовують електронагрівачі ВЕТ-200, BET-400 і ВЕТ-800 місткістю відповідно 200, 400 і 800 л, потужністю 6 кВт, 12 і 16,5 кВт.

Корми для свиней готують в кормоцехах, обладнаних відповідними машинами і механізмами в технологічній послідовності.

Для роздавання вологих кормів тваринам у середині свинарників передбачено трубний стаціонарний автоматизований кормороздавач ПУС-1. Кормопровід-дозатор виготовляють по довжині фронту годівлі, корми в нього надходять з бункера-накопичувача (рис. 76).

Рис. 76. Система рідкої годівлі

1 – вимірювальний клапан; 2 – мішалка з приводом від двигуна; 3 – контейнер для змішування, встановлений на вагах; 4 – центробіжний насос; 5 – клапан безпеки з електроприводом; 6 – контрольна панель, екран, принтер; 7 – портативний інформаційний термінал; 8 – контрольна панель; 9 – трубопровід для годівлі у волю; 10 – трубопровід для годівлі «обмежено».

366

Роздачу сухих кормів, розсипних та гранульованих проводять з допомогою стаціонарних трубних автоматизованих кормороздавачів (штангошайбові РКА-1000 і РКА-2000, тросошайбові-КШ-0,5).

З мобільних кормороздавачів застосовують КУТ-3А – причепний на тракторній тязі, електрифіковані самохідні по рейковому шляху, роздавачізмішувачі РС-5А, ІКС-1,5.

В промислових комплексах на 54 і 108 тис голів свиней на рік рідкі корми повнораціонних комбікормів готують у кормоцехах.

Комбікорм у змішувачах розбавляють теплою водою у співвідношенні 1:3, рідку кормосуміш із змішувачів подають насосами по трубах у свинарники, де корми роздають автоматично.

На комплексах по відгодівлі 12…24 тис тварин на рік передбачена годівля свиней комбікормами із зволоженням у годівниці. Обладнання включає: зовнішній бункер-накопичувач з вигрузним шнеком; трубчастий тросошайбовий кормороздавач КШ-0,5 з проміжним бункером і з комплектом групових та індивідуальних дозаторів, розташованих над годівницею; систему дозованого зволоження кормів. Процес роздавання кормів автоматизований.

Механізація видалення і переробки гною. Видалення гною

складає більше 50% всіх затрат праці по догляду за поголів’ям тварин. На фермах і комплексах використовують транспортерний, гідравлічний і самостійний спосіб видалення гною.

Успішно застосовують шкребковий транспортер ТС-1 з обладнанням каналів, над якими настилають щільову підлогу (табл. 65, 66).

Гній з каналів надходить до центру свинарника і скидається в поперечний канал, який проходить через декілька свинарників, розташованих у ряд.

У поперечному каналі з допомогою аналогічного транспортера гній надходить у гноєзбірник, з якого ковшовий гноєнавантажувач НКП-30 або шнековий насос НШ-50 вивантажує його у транспортні засоби.

367

У свинарниках-маточниках при обладнанні відкритих каналів для прибирання гною використовують скребкові транспортери ТСН-160, ТСН-3Б і ТСН-2Б. Горизонтальний транспортер подає гній до нахильного і з нього в автосамоскиди або тракторні самоскидувальні причепи.

Для прибирання гною з-під щілинних підлог також застосовують гідравлічні системи. Гній у каналах змивають за допомогою змивних насадок, установлених на початку каналу або через 10…20 м. Вода під натиском 0,5 МПа надходить через розподільчу сітку із змивної магістралі.

Розроблена також безканальна змивна система, яка передбачає кожний змив гною водою з зони дефекації свиней спеціальними пристроями

368

з форсунками при тиску більше 1 МПа. При цьому зона дефекації розташована у станку нижче лігва на 0,05…0,16 м. Змитий гній стікає у каналізаційну систему, з неї – у самостічний магістральний колектор з азбоцементних труб діаметром не менше 0,4 м.

Широке розповсюдження одержала самостійна система видалення гною з свинарників. Вона проста у роботі, відповідає ветеринарносанітарним вимогам і витрати води у неї набагато менші, ніж у гідравлічній.

Поверхня щільової підлоги повинна бути придатна для пересування, крім того, через щілини без ускладнення повинен проходити гній. Наприклад, профілі 4 та 9 не забезпечують оптимального функціонування (рис. 76).

Рис. 76. Профілі щільової підлоги

Свіжий свинячий гній вносити у ґрунт не бажано, його слід піддавати переробці. Існують такі засоби переробки рідкого свинячого гною:

розподіл на тверду і рідку фракції з метою використання кожної в якості добрива;

біологічна обробка рідкої фракції методом аерування для зниження біологічної потреби у кисні. Потім її використовують для зрошування полів або при необхідності скидають у місцеві водоймища;

спеціальна біохімічна і теплова обробка фекалій для використання у якості кормового продукту;

виготовлення торфогнойовомінеральних компостів. Розподіл гною на

369

фракції проводять з допомогою механізованої поточної лінії, яка складається з віброгрохоту ГІЛ-32, шнекового преса ВПО-20, насоса НЖН-200, змішувача лопатевого, транспортера стрічкового.

Тверду фракцію гною вологістю 65…70% складають у бурти, на 3-й день у них починається біотермічний процес, температура при цьому підвищується до 70°С і утримується на такому рівні протягом 3 міс. За цей час гинуть гельмінти, втрачають схожість насіння бур’янів. Тверду фракцію можна також змішувати з торфом і мінеральними добривами для приготування компостів. У рідкій фракції залишається 2…3% твердих часток гною і 30% яєць і личинок гельмінтів. Тому її не можна використовувати у необробленому вигляді.

Механізація водопостачання ферм і напування свиней.

Свинарська ферма (комплекс) повинен бути забезпечений водою питної якості, яка відповідає вимогам діючого стандарту «Вода питна».

Піднімання і подавання води здійснюють відцентровими і вихровими насосами та іншими водопідіймальними пристроями. Більш надійними у роботі є занурювальні електронасоси. Промисловість постачає автоматичні водопідіймальні установки ВУ-5-30 з вихровим насосом для шахтних колодязів (глибина до 15 м), виробничою спроможністю 5 м3/год., з тиском 30 м; ВУ-7-65 із занурювальними електронасосами для свердловин 150 мм і глибиною до 65 м виробничою спроможністю 7 м3/год.

Для подачі води для господарсько-питних потреб, ферму необхідно обладнати водопроводом. Для збереження запасів води і створення тиску у системах водопостачання ферм будують збірно-блочні металеві водонапірні башти типу БР-1 з металевими ємкостями і залізобетонними опорами. Ємкість баків першого типу веж становить 15 м3, 25 і 50 м3 за висотою їх встановлення 8…30 м, другого відповідно 100 м3, 200, 300 м3 і 18…30 м. При виборі баків і висоти встановлення водонапірних веж керуються кількістю обслуговуваного поголів’я одночасного розташування (табл. 67).

370