Topiha_V.TVPS_navch_posib

вгодованості. Оцінка вгодованості свиноматок наведена на рисунку 67.

Рис. 67. Оцінка вгодованості свиноматок

Для відновлення вгодованості поросних маток необхідно норми годівлі підвищувати з розрахунку 0,44 ЕКО або 4,4 Мдж обмінної енергії на кожні 100 г середньодобового приросту маси, а за ожиріння норми знижують на аналогічну величину.

Годівля поросних і холостих свиноматок. Різні рівні годівлі маток холостих, поросних у перші 84 дні й в останні 30 днів забезпечують за рахунок згодовування різної кількості сухого корму за однакової концентрації в ньому енергії й поживних речовин (табл. 28).

251

Таблиця 28

Норми годівлі поросних і холостих маток, на голову на добу

Примітки: * – не більше, ** – вітамін А або каротин.

Плід, як відомо, утворюється за рахунок поживних речовин тіла матері. Підсилення або ослаблення материнського організму впливає відповідно на стан і розвиток плода, а також на подальше формування у потомства властивостей батьків. Тому до догляду за поросятами треба

252

готуватися не з дня їх народження, а з часу підготовки кнурів і свиноматок до парування.

Недоліки годівлі й утримання дорослих свиноматок – головна причина масової загибелі зародків на ранніх стадіях розвитку й народження слабких поросят, що мають живу масу менше 1 кг. Якщо поросята при народженні за цією ознакою невирівняні, то ускладнюється їх вирощування за промислової технології, потрібні додаткові витрати.

Значна частина слабких поросят масою менше 1 кг гине, від чого собівартість продукції підвищується. Для цього потрібно так організувати годівлю й утримання поросних свиноматок, щоб одержати від них найбільше великих життєздатних поросят, а в організмі свиноматок створити запас поживних речовин, необхідних для наступної високої молочності.

Вагітність свиней з першого місяця викликає значне посилення загального обміну речовин. Відкладення в тілі тварин органічних та мінеральних речовин значно збільшується. У цей період організм функціонує з високою напругою, забезпечуючи створення найкращих умов для розвитку зародка і народження найбільшої кількості повноцінних поросят.

Загальний енергетичний обмін у поросних свиноматок у першу половину поросності підвищується на 20…25%, у другу – на 40…48% порівняно з рівнем обміну до початку поросності.

У період поросності організм свині повніше використовує перетравний протеїн, у сечі зменшується вміст сечовини, відкладення азотистих речовин в організмі зростає. Зниження засвоювання вуглеводів супроводжується нагромадженням у печінці глікогену. У крові збільшується кількість нейтральних жирів, зростає відкладення мінеральних речовин. У тканинах спостерігається затримання води, в зв’язку з чим вони схильні до набряку.

При задовільних умовах годівлі в організмі свиноматки за поросний

253

період відкладається в 1,5…2 рази більше протеїну, кальцію та фосфору, ніж знаходиться в тілі новонароджених поросят одного гнізда.

Найвідповідальніший період у догляді поросних свиноматок – перші 30 днів після запліднення і останній місяць поросності. Перші дні після запліднення ембріони нічим не захищені й можуть загинути від багатьох несприятливих факторів. Велика кількість мертвих зародків і абортованих плодів можлива із-за скупченого утримання поросних свиноматок, годівлі недоброякісними кормами та використання води з шкідливими домішками. Протягом останнього місяця поросності триває подвоєння маси ембріона, виникає небезпека механічного травмування свиноматок.

Останні наукові дані й практика великих державних комплексів показують, що при повноцінності годівлі свиноматок у перші 30 днів поросності всі поживні речовини раціону використовуються насамперед для розвитку зародка. Високий рівень годівлі в цей період (в межах 80% від рівня годівлі в період підготовки до осіменіння) не викликає ожиріння тварин.

Протягом другого й третього місяців поросності абсолютна маса ембріона невелика, і зайва кількість поживних речовин за збереження високого рівня годівлі свиноматок використовується в цей період для відкладення жиру в тілі, що зумовлює збільшення кількості нежиттєздатних поросят. Тому свиней на другому і третьому місяцях поросності необхідно годувати помірно в межах 70…65% від рівня їх годівлі при підготовці до осіменіння, або на 15…20% менше, ніж у перший місяць поросності.

За четвертий місяць поросності маса плода подвоюється. В цей місяць рівень годівлі свиноматок необхідно підвищити до 100…110% від рівня годівлі перед осіменінням. Протягом поросності особливу увагу звертають на якість кормів та їх біологічну повноцінність (протеїн, незамінні амінокислоти, мінеральні речовини та вітаміни).

Наводимо зразковий склад раціонів для холостих і поросних маток у перші 84 дні поросності комбікорм-концентрат (ячмінь – 34%, пшениця –

254

10, овес – 10, горох – 10, висівки пшеничні – 19, шрот соняшниковий – 8, рибне борошно – 3, трав’яне борошно – 3, преципітат – 1,5, сіль – 0,5, премікс – 1%) – 1,7 кг у суміші з 3,6 кг коренебульбоплодів (табл. 29).

Таблиця 29

Примітки: * – можна замінити висівками пшеничними, ** – рецепт 4 розроблений ВНДІФБіЖ для холостих і поросних свиноматок.

Годівля підсисних свиноматок. Потреба підсисних свиноматок в енергії й поживних речовинах значно вище, ніж поросних. Це пояснюється тим, що матка з молоком виділяє значно більше енергії й поживних речовин, чим витрачається на формування плода. Недостатня кількість у раціонах підсисних маток енергії або поживних речовин приводить до зниження

255

молочності й скороченню тривалості лактації, недокорму поросят. Залежно від тривалості підсисного періоду використають різні норми годівлі підсисних маток, що обумовлюється необхідністю одержання різної кількості молока. Норми годівлі підсисних маток наведені в таблиці 30.

Таблиця 30

Норми годівлі підсисних маток, на голову на добу (Калашников О.П. та ін., 2003)

Примітки: * – кількість поросят, ** – не більше, *** – вітамін А або каротин.

256

Хороша свиноматка на добу виробляє близько 6 кг молока. Щоб покрити витрати на його синтез і витрати на підтримку життя, підсисні матки повинні одержувати велику кількість енергії та поживних речовин за відносно невеликого в них об’єму шлунково-кишкового тракту.

На 100 кг живої маси матка здатна спожити в добу 2,5…3,0 кг сухої речовини. Тому суха речовина раціону повинна мати високу концентрацію енергії і поживних речовин. В 1 кг повинно утримуватися не менш 1,44 ЕКО або 14,4 Мдж обмінної енергії .

Наводимо зразковий склад раціону для підсисних маток: комбікормконцентрат (ячмінь – 28%, пшениця – 12, овес – 10,6, горох – 5, висівки пшеничні – 21,8, шрот соняшниковий – 11,9, борошно трав’яне – 3, борошно рибне – 4,2, преципітат – 2, сіль кухонна – 0,5, премікс – 1%) – 4,7 кг із 5 кг корнебульбоплодов. У літній період коренебульбоплоди в раціонах свиней заміняють подрібненою масою з бобових або злаково-бобових трав.

Годівля поросних маток комбікормами зазначених вище рецептів забезпечує повноцінну годівлю, ефективне використання поживних речовин і високу продуктивність: багатоплідність 11…12 поросят на одну матку, великоплідність 1,35…1,5 кг.

Рецепти комбікормів для підсисних маток наведено в таблиці 31.

Таблиця 31

Рецепти комбікормів для підсисних маток (ВІТ)

257

Продовження таблиці 31

Матки, особливо холості й поросні, здатні поїдати найрізноманітніші корми і у значно більших кількостях, чим це їм необхідно для забезпечення нормальної життєдіяльності. Тому їхні раціони по можливості потрібно насичувати соковитими і грубими кормами (коренеплодами, травою, трав’яним борошном, лузгою, соломою й ін.). Це забезпечить їм достатню повноцінність годівлі й захистить від надмірного споживання поживних речовин, а отже, і від ожиріння.

Підсисні матки, навпаки, непокривають своєї потреби зарахунок кормів і змушені використати для покриття дефіциту резерви свого тіла. Тому в їхні раціони необхідно вводити більше концентрованих кормів. У звичайних умовах підсисні матки втрачають за підсисний період від 15 до 35 кг своєї маси. У раціони для маток рекомендується вводити залежно від фізіологічного стану від 65 до 85% за енергетичною поживністю концентратів і 15…35% соковитих кормів або трав’яної різки. Концентровані корми згодовують свиноматкам залежно від типу годівлі – за концентратним типом – у вигляді комбікормів, а за

258

концентратно-корене- або бульбоплодного типів – у вигляді комбікормівконцентратів.

Наводимо зразковий склад раціону для маток в останні 30 днів поросності: комбікорм-концентрат (ячмінь – 30%, пшениця – 14,4, горох – 10, шрот соняшниковий – 12,1, висівки пшеничні – 30, преципітат – 2, сіль кухонна

– 0,5, премікс– 1%) – 2 кгусумішіз5 кгкоренебульбоплодів.

Потреба свиней у мікроелементах і вітамінах задовольняють за рахунок уведення до складу комбікормів преміксів промислового виробництва. За годівлі підсисних маток враховують особливості післяпологового періоду. У перші години після опоросу годувати матку не треба, але потрібно напоїти свіжою водою. Через 5…6 год. згодовують 0,5 кг комбікорму в рідкому виді. Надалі дотримуються наступної програми: у перший день після опоросу матку годують 2 рази – по 0,5 кг комбікорму, на 2-ий день – по 1 кг, на 3-й – по 1,5, на 4-й і 5-й – по 2,0 на 6-й по 2,5 на 7-й – по 3 кг (за наявністю у гнізді не менш 10 поросят). Недотримання цієї вимоги приводить до різких порушень в обміні речовин, збільшенню виробництва молока в перші 3…5 днів, що поросята повністю не висмоктують, і до захворювання маток. Соковиті корми починають згодовуватиматкамз7-годня.

Особливої уваги заслуговує годівля маток перед відлученням поросят. З метою зменшення виділення молока за 3…4 дня до відлучення поросят маткам знижують загальний рівень годівлі на 30…50%, при цьому з раціону виключають соковиті й зелені корми. У день відлучення поросят свиноматкам згодовують не більше половини добового раціону, а потім їх переводять на норму годівлі холостих маток. Годують маток незалежно від типу годівлі 2 рази в добу кормом з вологістю від 60 до 75% у годівницях або з корит у станках, використовуючи мобільні або стаціонарні кормораздатчики. Годівля свиней комбікормами нижчеподаних рецептів дозволяє раціонально й ефективно використати фуражне зерно, інші концентровані корми власного виробництва або покупні й більш повно реалізувати генетичний потенціал тварин. Рецепти преміксівнаведенівтаблицях32, 33.

259

Примітки: * – для комбікормів які містять жито; ** – для комбікормів на основі ячменю, ячмінь-пшениця.

Продуктивність маток при згодовуванні комбікормів, що рекомендують, (за результатами виробничої перевірки на 200 матках): маса гнізда в 21 день (умовна молочність) – 58…60 кг; середня жива маса поросяти в 21 день – 5,8…6,0, в 45 днів (за відлучення від маток) – 14…14,5 кг, в 60 днів – 19,5…21,5 кг.

260