- •Українська культура як цілісна система.
- •Проблема витоків української культури.
- •Міфологія і культи слов’ян.
- •Свята та обряди східних слов’ян.
- •Запровадження християнства та його значення в культурі Київської Русі.
- •Князівський світ. Рицарський етос.
- •Література Київської Русі.
- •Образотворче мистецтво Київської Русі.
- •Архітектура Київської Русі.
- •Особливості міжетнічних комунікацій.
- •Реформація і контрреформація в Україні.
- •Розвиток міст XIV-xviIcт. Цеха і братства. Міська культура.
- •Братський рух і його значення в реформі церкви і освіти.
- •Книжна справа і література 14-17ст.
- •Розвиток освіти і науки XVII-XVIII ст.
- •Українське (козацьке) бароко. Барокова архітектура і мистецтво.
- •Музичне і театральне мистецтво хvш ст.
- •Українська народна музика та пісні.
- •Традиційний український побут.
- •22. Особливості укр нац-культ відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •Роль творчості т.Шевченка в національно-культурному відрожденні.
- •Національно-культурний рух другої половини хіх ст.
- •Розвиток науки і освіти хіх ст.
- •25. Харківський університет і його роль у культурі України, та розвитку міста і краю.
- •Українська література хіх ст.
- •Драматургія і національний театр хіх ст.
- •Архітектура і будівництво хіх – поч. Хх ст.
- •Образотворче мистецтво хіх ст.
- •Музичне мистецтво хіх ст.
- •Українска культура в умовах національного піднесення на зламі століть (хіх – хх).
- •Українське авангардне мистецтво.
- •Український кінематограф у 1920-ті – 1930-ті рр.
- •Дисидентський рух та його культурницька діяльність.
- •Розвиток науки і техніки в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Кінематограф в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Музичне мистецтво в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Радянський побут і культура повсякденності.
- •Український живопис у 50-80-ті рр. ХХст. Державна незалежність і відродження української національної культури. Внесок діаспори у збереження і відродження української культури.
- •Тенденції і специфіка розвитку сучасної української культури.
- •Національно-культурна ідентичність.
- •Особливості сучасного музичного мистецтва: стилі та напрямки.
- •Українська постмодерна література.
- •Актуальне українське образотворче мистецтво.
- •Сучасний український кінематограф.
- •Сучасний український театр: від традиційного до постмодерного.
-
Архітектура Київської Русі.
Архітектура Київ Русі представлена дерев'яними спорудами. Археологи виявили численні залишки зрубних будівель. Окремі - справжні шедеври архітектури. вочевидь, це були будинки заможних верств населення(хороми). Контакти з візантійською К обумовили виникнення монументальної кам'яної архітектури. Довгий час вважалося, що першою кам'яною спорудою була Десятинна церква (989—996 рр.). Проте аналіз даних про палаци княгині Ольги, відкриття монумент ротондоподібної будівлі в центрі київського дитинця, що старша за Десятинну церкву, коригує цю думку. Перші кам'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських майстрів. Так, Десятинна церква належала до хрестово-купольних візантійського типу храмів. Після завершення будівництва церкву прикрашали іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, які Володимир вивіз із Херсонеса і успадкував як посаг за принцесою Анною. Підлога викладена майоліковими плитами та мозаїкою, стіни розписані фресками і прикрашені мозаїчними панно. В оздобу Десятинної церкви покладено багато мармуру, що дало підстави сучасникам називати її "Мраморяною". Новий етап розвитку монумент архітектури на Русі репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві. Софіївський собор- вираз чітких нац рис. Розмаїття мозаїк, фресок, стовпи, арки, відкоси віконних пройм - вражало пишнотою. У Чернігові - Спаський собор мав схожість з Десятинною церквою.
Характерними пам'ятками є храм Федорівського монастиря , церква Богородиці Пирогощі на Подолі, Кирилівська, Васильківська церкви у Києві; Юріївська у Каневі; Борисоглібський і Успенський храми у Чернігові. Монумент споруди Галичини зведені зі світло-сірого вапняку.
Наприкінці XII — поч. XIII ст. монумент архітектура Русі збагатилась ускладненням зовнішніх форм.
-
Особливості міжетнічних комунікацій.
Міжетнічні комунікації можна визначити як відносини між народами, етнічними спільнотами і всередині них, а також відношення к групам (спільнотам), які мають прояв в уявленнях (від позитивних образів до забобонів). Міжетнічні комунікації мають власну специфіку і особливості в залежності від певної сфери суспільного життя, можуть виявлятися у вигляді економічних, політичних, мовних, культурних, екологічних і інших стосунків між націями. Кожен з цих проявів мужетнічних комуникацій має свій специфічний вміст. Конфлікти різних діаспор виникаюсь у багатьох випадках на основі духовних розбіжностей(віра,релігія). Етнічний склад населення України впродовж XX століття зазнав істотних змін лише серед національних меншин. Значно скоротилися найбільш представницькі в минулому в Україні - єврейська, польська і татарська меншини. Значно зросла чисельність російської меншини. В цей же час зменшилася кількість представників інших народів (румуни, молдавани, греки, німці і ін.) Характеризуючи стан міжетнічних відносин останніх років, була визначена висока конфліктогенність українців і відсутність етнічної . За цими даними більшість українців не бажає бачити представника іншого етносу у якості мешканця країни. Крихкий світ міжнаціональної злагоди не був ні разу порушений спалахами насильства або збройними конфліктами де б то не було на території України після розпаду СРСР. Однак, загроза міжнаціональних конфліктів - це один з наших страхів, хоча й не найсильніший.