- •Українська культура як цілісна система.
- •Проблема витоків української культури.
- •Міфологія і культи слов’ян.
- •Свята та обряди східних слов’ян.
- •Запровадження християнства та його значення в культурі Київської Русі.
- •Князівський світ. Рицарський етос.
- •Література Київської Русі.
- •Образотворче мистецтво Київської Русі.
- •Архітектура Київської Русі.
- •Особливості міжетнічних комунікацій.
- •Реформація і контрреформація в Україні.
- •Розвиток міст XIV-xviIcт. Цеха і братства. Міська культура.
- •Братський рух і його значення в реформі церкви і освіти.
- •Книжна справа і література 14-17ст.
- •Розвиток освіти і науки XVII-XVIII ст.
- •Українське (козацьке) бароко. Барокова архітектура і мистецтво.
- •Музичне і театральне мистецтво хvш ст.
- •Українська народна музика та пісні.
- •Традиційний український побут.
- •22. Особливості укр нац-культ відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •Роль творчості т.Шевченка в національно-культурному відрожденні.
- •Національно-культурний рух другої половини хіх ст.
- •Розвиток науки і освіти хіх ст.
- •25. Харківський університет і його роль у культурі України, та розвитку міста і краю.
- •Українська література хіх ст.
- •Драматургія і національний театр хіх ст.
- •Архітектура і будівництво хіх – поч. Хх ст.
- •Образотворче мистецтво хіх ст.
- •Музичне мистецтво хіх ст.
- •Українска культура в умовах національного піднесення на зламі століть (хіх – хх).
- •Українське авангардне мистецтво.
- •Український кінематограф у 1920-ті – 1930-ті рр.
- •Дисидентський рух та його культурницька діяльність.
- •Розвиток науки і техніки в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Кінематограф в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Музичне мистецтво в 50-80-ті рр. ХХст.
- •Радянський побут і культура повсякденності.
- •Український живопис у 50-80-ті рр. ХХст. Державна незалежність і відродження української національної культури. Внесок діаспори у збереження і відродження української культури.
- •Тенденції і специфіка розвитку сучасної української культури.
- •Національно-культурна ідентичність.
- •Особливості сучасного музичного мистецтва: стилі та напрямки.
- •Українська постмодерна література.
- •Актуальне українське образотворче мистецтво.
- •Сучасний український кінематограф.
- •Сучасний український театр: від традиційного до постмодерного.
-
Кінематограф в Україні в 50-80-ті рр. ХХст.
Через великі перепони прокладали шлях нові напрямки в кіномистецтві. Йому відводилось провідне місце в ідеологічній роботі. Звідси виняткова увага до нього. У 60—80-ті роки здійснено низку організаційних заходів, спрямованих на піднесення рівня роботи всіх кіностудій республіки — Київської ім. О. Довженка, Ялтинської, Одеської, студії хронікально-документальних та науково-популярних фільмів. Важливою подією для українських кіномитців стало створення Спілки працівників кінематографії України, установчий з'їзд якої відбувся в січні 1963р.
Збільшилася кількість фільмів, випущених на екрани українськими кіностудіями. Якщо на початку 50-х виходило два-три фільми, то в наступні роки — 18—20. Про велику популярність кіно свідчить той факт, що щорічно кінотеатри відвідували в середньому близько 1 млн глядачів.
Визначним явищем українського кіно стала творчість С. Параджанова, Ю. Іллєнка, Л. Осики, О. Фіалка, О. Савченка, Р. Сергієнка, К. Муратової, Л. Бикова. Скарбницю українського кіно поповнили такі талановиті стрічки, як "Тіні забутих предків", "Камінний хрест", "Вечір на Івана Купала", "Білий птах з чорною ознакою", "Криниця для спраглих", "Соломія Крушельницька", "Меланхолійний вальс", "Розпад", "Поріг", «В бій ідуть тільки "старики"», "Ати-бати, йшли солдати" та ін. Про зростання міжнародного авторитету українського кіно свідчить той факт, що в 1965 р. фільми "Тіні забутих предків" та "Білий птах з чорною ознакою" одержали призи на міжнародних фестивалях, що утвердило високий професійний і мистецький рівень українського кінематографу.
-
Українська література в 50-80-ті рр. ХХст.
50—80-ті роки значних успіхів у подальшому розвитку національної літератури ДОСЯГАЙ українські письменники. Лише за період з IV (1959 р.) по V з'їзд (1966 р.) письменників України кількість літераторів республіки збільшилася з 527 до 770 чол. Крім десяти письменницьких філій, які працювали в 1959 p., було відкрито відділення Спілки письменників у Луганську і Житомирі.
Протягом 60-х років письменники України написали чимало прозаїчних творів різних жанрів — романів, повістей, оповідань, що стали істотним внеском у розвиток української літератури. Значними були здобутки у прозі. За цей час вийшли романи "Вир" Г. Тютюнника, "Правда і кривда" М. Стельмаха, "Сестри Річинські" І. Вільде, "Дикий мед" Л. Первомайського, "День для прийдешнього" П. Загребельного, трилогія "Вишневий сад" В. Бабляка, "Крапля крові" Ю. Мушкетика, "Остання шабля" М. Руденка, "Людина живе двічі" Ю. Шовкопляса та ін. Чутливою до новизни життя, до змін, що відбуваються у психології нашого сучасника, була українська поезія. З інтересом громадськість зустрічала твори молодих поетів: В. Симоненка, Ліни Костенко, І. Драча, В. Стуса. В. Голобородька, Галини Гордасевич, Валентини Отрощенко та ін. Атмосфера лібералізації сприяла поверненню в літературу несправедливо забутих та репресованих імен. Завдяки М. Рильському було посмертно реабілітовано поетів О. Олеся, М. Вороного. Велику роботу виконали створені в 1956 р. комісії щодо впорядкування посмертної спадщини. Було опрацьовано твори В. Чумака, В. Еллана-Блакитного, а також репресованих В. Бобинського, Косинки, М. М. Куліша. Багато письменників було поновлено в рядах членів Спілки письменників. Після тривалих поневірянь повернулися до літератури М. Годованець, М. Гаско, М. Доленко, О. Журлива, М. Марфієвич. У жовтні 1957 р. було поновлено у членах Спілки письменників репресованого 0. Ковіньку, а в грудні — В. Мисика.Великий резонанс у республіці викликала праця І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?". На великому документальному матеріалі він обґрунтував важливість і місце національного питання в повоєнну добу, наголосив, що воно є водночас питанням і соціальним, і загально-історичним.