22. Особливості укр нац-культ відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).

Історія українського національного відродження поділяється на три етапи: 1) збирання спадщини чи академічний етап (кінець XVIII — 40-ві роки XIX ст.); 2) українофільський, культурниць кий етап (40-ві роки XIX ст. — кінець XIX ст.); 3) політичний етап (кінець XIX — 1917 p.). Укр нац відродження базувалося на попередніх досягненнях укр народу традиціях нац державності, матер і дух К. Соц базою для потенційного відродження було укр село, що зберігало головну його цінність — мову. Виходячи з цього стартові умови для відродження були кращими в Подніпров'ї, оскільки тут ще зберігалися традиції недавнього державного-автономного устрою, прав, залишки вільного козацького стану, якого не торкнулося покріпачення. Нац відродженню сприяло і поширення романтизму як художньої течії в літературі та мистецтві.Нац-культ відродження розвивалося в кількох напрямках, серед яких слід виділити етнографічний, літ-но мовний, театрально-драматургічний, історичний. Перший етап нац укр відродження саме й розпочався з видання фольклорних збірок. Колишня козацька еліта стала основним джерелом постачання діячів першої хвилі українського національного відродження. Вона намагалася відстояти свої права і привілеї, підтвердити своє знатне походження, але разом з тим захищала ідею автономії Укр. Нац відродження базувалося на активному збиранні та публікації історичних джерел та пам'яток історичної думки, виданні журналів та альманахів, створенні історичних товариств, написанні узагальнюючих праць з історії України. Велику роль у національному відродженні відіграв твір «Історія Русів». Першою такою політичною організацією стало Кир-Меф товариство. було висунуто прогресивні ідеї: республіка — як основна форма політичного устрою; повалення самодержавства; рівність громадян перед законом; скасування станів як чинників не рівності в суспільстві; ліквідація кріпосництва; національне визволення слов'янських народів; поширення освіти. Роль творчості Т. Шевченка в національно-культурному відродженні.

23. Роль творчості т.Шевченка в національно-культурному відрожденні.

йвидатнішою постаттю національно-визвольного руху 40—50-хрр. ХІХст. був Тарас Григорович Шевченко. В історичному розвитку України, в її літературі, мистецтві, культурі він посідає найважливіше місце. Перша збірка поезій називалася «Кобзар» (1840). Вагомий внесок в укр нац рух зробив Шевченко, коли працював в «Київській тимчасовій комісії для розгляду давніх актів». Він вивчав старовинні письмові пам'ятки, замальовував певні об'єкти, знаходив предмети старовинного побуту, записував козацькі пісні, історичні перекази та легенди. На формування історичних поглядів та політ переконань Т. Шевченка справили неабиякий вплив народна творчість та життя кріпаків, передові ідеї суспільної думки та перші історичні дослідження П. Куліша та М.Костомарова. Шевченко вважав за необхідне звільнення селян від кріпосництва, поширення освіти в народі шляхом створення сільських шкіл. Т.Шевченко ідеалізував козацьку свободу («Іван Підкова», -Тарасова ніч». «Марковичу»). У поемі «Гайдамаки» поет описав події гайдамацького руху та повстання 1768р. (Коліївщину), не виправдовуючи гайдамацьку різанину невинних. У 1846 р. Шевченко увійшов до складу першої української таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства. Він брав активну участь у розробці програми товариства та відстоював ідеї скасування кріпацтва, захисту селянства, боротьби з царським самодержавством та встановлення союзу слов'янських республік. Літературна та політична діяльність Т. Г. Шевченка сприяла активізації національно-визвольного руху в Україні, формуванню національної свідомості, політичної активності інтелігенції та народу