23. Музичне мистецтво в 50-80-ті рр. ХХст.

В 50—80-х роках, навіть за умов ідеологічного тиску, значні досягнення має українська музика. Створено нові опери (Г. Жуковського, Ю. Мейтуся, Г. Таранова, В. Кирейко, Г. Майбороди, К. Данькевича, С. Людкевича, А. Кос-Анатольського), балети (автори — М. Скорульський, В. Нахабін, А. Свешніков, Д. Клебанов, К. Данькевич), симфонії (Б. Лятошинський, В. Борисов, А. Штогаренко, Г. Майборода, К. Домінчен, М. Колесса). У вокальному та симфонічному жанрі талановито виявили себеЛ. Ревуцький, М. Веріковський, Ф. Козицький, в хоровому — П. Гайдамака, Ф. Козицький, К. Данькевич, Б. Лятошинський, пісенному — П. Майборода, А. Филипенко, А. КосАнатольський, І. Шамо. Українські виконавці здобули світове визнання в багатьох країнах світу. Це наші славні співаки Д. Гнатюк, Б. Руденко, Т. Пономаренко, В. Тимохін, Л. Лобанова та багато інших.Велику популярність здобули в цей час естраді співаки С. Ротару, Н. Яремчук.

23. Радянський побут і культура повсякденності.

Найкращим свідченням дійсного стану життя українців є їх повсякденний добробут. Зростання благоустрою простих громадян УРСР декларувалося на усіх компартійних форумах та у Конституції 1978 р. Слід сказати, що компартійні обіцянки явно поступалися реаліям. Хоча з часів Сталіна відбулися деякі позитивні зміни – відійшов у небуття страх незаконного позбавлення волі та голоду, все таки матеріальний ступінь українців залишав бажати кращого. На початку 1980-х рр. за показниками рівня життя Україна посідала 50-60 місця у світі. Справа в тому, що на споживчий ринок працювало лише 20% потужностей промисловості республіки, решта концентрувалися на важкій та оборонній галузях. Не дивлячись на ріст зарплати з 77 крб. до 155 крб. велика кількість товарів широкого вжитку перебувала у дефіциті. Особливо це стосувалося продукції легкої та харчової галузей. Серед них пральні машини, пилососи, холодильники, телевізори, сучасний одяг та взуття, меблі, побутова електротехніка, автомобілі тощо. Асортимент продуктів харчування був вкрай низьким. Невід’ємним атрибутом крамниць стали довжелезні черги, які не гарантували придбання товару. Надзвичайно складною залишалася житлова проблема. Пересічний громадянин міг отримати від держави квартиру лише після 20 років черги, яка сягала 1,5 млн. осіб і мала тенденцію до зростання. У складному становищі перебували комунальне господарство та сфера послуг. Не завжди якісними були безкоштовні медичне обслуговування та освіта. Постійно бракувало висококваліфікованих спеціалістів, устаткування, приміщень тощо.У свою чергу, населення, відрізане від світу “залізною завісою”, введене в оману компартійною пропагандою, не знало стандартів матеріального рівня розвинутих країн. Як найсуворіша таємниця оберігався той факт, що “радянський добробут” це ніщо у порівнянні з матеріальним становищем громадян країн Західної Європи. Для громадськості республіки було таємницею, що народжуваність в Україні постійно знижується, а смертність зростає.