- •2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди
- •3. Сучасні знання про менструальну функцію.
- •4. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи
- •Фактори ризику виникнення ендометріозу:
- •Клініка ендометріозу:
- •Лікування ендометріозу:
- •Відсутність статевого розвитку (дисгенезия| гонад|)
- •Неправильні положення|становища| статевих органів
- •Опущення і випадання матки
- •Вади розвитку| статевих| органів| жінки|. Вроджені аномалії| вульви|.
- •Вроджені аномалії| шийки| матки.
- •Зрощення малих статевих губ.
- •Гематокольпос і гематометра.
- •Кровотечі в першій половині вагітності позаматкова вагітність
- •2. Порушення менструального циклу – мажучі, кров`яні виділення зі статевих шляхів:
- •Алгоритм дій лікаря при кровотечі в і половині вагітності
- •Кіркова аменорея
- •Гіпоталамічна аменорея
- •Гіпофізарна аменорея
- •Аменорея, пов’язана з порушенням функції наднирників
- •Яєчникова аменорея
- •Маткова аменорея
- •Нейро-ендокринні синдроми в гінекології
- •Передменструальний синдром
- •Класифікація дмк за характером порушень менструального циклу.:
- •Пубертатні маткові кровотечі
- •Альгодисменорея (альгоменорея, дисменорея)
- •Фіброма, міома, фіброміома піхви зустрічаються рідко. Частіше спостерігаються ретенціонні утворення, що виникають із залишків гартнеровських ходів, в основному у молодих жінок.
- •3.2. Фонові та передракові захворювання шийки матки
- •3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
- •3.4. Фонові та передракові захворювання яєчників
- •Класифікації (figo і tnm, 2002р.)
- •5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
- •Дифузна мастопатия
- •Дифузна мастопатия
- •Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань
- •Класифікація септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом
- •Патогенетично розрізняють варіанти переривання вагітності:
- •Спотанний аборт
- •Діагностика спонтанного аборту.
- •Істміко-цервікальна недостатность ( іцн)
- •Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів
- •Протипокази до токолізу:
- •Профілактика передчасних пологів
- •Клінічна картина запальних захворювань геніталій
- •Діагностика
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій верхніх відділів жіночих статевих органів (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт)
- •Гонорея
- •Хламідіоз
- •Мікоплазмоз, уреаплазмоз
- •Трихомоноз
- •Генітальний кандидоз
- •Бактеріальний вагіноз
- •Генітальний герпес
- •Змішані інфекції сечостатевих органів (мікст-інфекції)
- •Діагностика безпліддя
- •11. Узд.
- •12. Медико-генетичне консультування. Лікування
- •Допоміжні репродуктивні технології
- •Гормональна контрацепція
- •Внутрішньоматкова контрацепція - вмк
- •Сперміциди
- •Метод лактаційної аменореї (мла)
- •Природнє планування сім׳ї (ппс)
- •Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •Невідкладна (посткоітальна) контрацепція - нк
- •Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •Позаматкова вагітність
- •Перекрути ніжки пухлини
- •Апоплексія яєчника
- •Вагітність та гострі хірургічні захворювання черевної порожнини
- •Перекрут ніжки пухлини яєчника
Бактеріальний вагіноз
Бактеріальний вагіноз характеризується змінами екосистеми піхви, які полягають у заміщенні домінуючих в мікрофлорі вагіни мікроорганізмів роду lactobacillus різних бактерій, в тому числі Gardnerеlla vaginalius анаеробів. Всі перераховані мікроби є представниками нормальної флори піхви, але при бактеріальному вагінозі різко підвищується їх кількість, порушується співвідношення аеробів та анаеробів (в нормі 1:5, при бактеріальному вагінозі 1:100). Наслідком різкого зменшення або відсутності лактобацил є підвищення рН вагінального середовища, що також сприяє розвитку різних умовно-патогенних мікробів.
Клініка. Клінічні прояви бактеріального вагінозу не мають характерних ознак, переважно жінки скаржаться на значні вагінальні виділення з неприємним запахом "гнилої риби". Ознаки запалення піхви відсутні, що дозволяє диференціювати бактеріальний вагіноз із вагінітом. Клінічне (я? Значення бактеріального вагінозу полягає в тому, що велика кількість умовно Патогенних мікробів в піхві є фактором ризику виникнення висхідної інфекції, а також розвитку запалення у статевого партнера. Наслідком бактеріального вагінозу може бути хронічне запалення верхніх відділів статевого тракту жінки; інфекційні ускладнення після гінекологічних операцій, абортів; акушерські ускладнення (мимовільні аборти, передчасні пологи, хоріонамніонит, післяпологовий ендометрит, внутрішньоутробне інфікування плода).
Перелік уніфікованих методів діагностики (рекомендованих інструкціями МООЗ).
1. Клініко-діагностичні дослідження.
1.1. Визначення рН у піхвовому секреті (> 4,5 ).
1.2. Виявлення амінного запаху в піхвовому секреті (1 краплю 10% розчину гідроксиду калію додають до виділень з піхви, нанесених на предметне скло).
2. Бактеріоскопічні методи.
2.1. Мікроскопічне дослідження препарату, забарвленого метиленовим синім.
2.2. Мікроскопічне дослідження препарату, забарвленого за модифікованим способом Грама (виявлення "ключових клітин", які є наслідком всідання на епітеліальні клітини стінки піхви великої кількості мікробів, кількість лейкоцитів не перевищує норму).
3. Бактеріологічний метод дослідження.
Лікування. Для досягнення успіху лікування бактеріального має відбуватися в 2 етапи: на першому проводиться антибактеріальне лікування статевих партнерів, на другому — необхідно сприяти відновленню вагінального біоценозу у жінок.
І етап — застосовують препарати імідазолів або антибіотики групи лінкозамідів.
- Метронідазол — по 0,5 г 2—3 рази на добу протягом 7 діб.
- Метронідазол-гель (0,75%) — інтравагінально по 5,0 г на добу, 7 днів.
- Далацин Ц (кліндаміцина гідрохлорид) — по 300 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.
- Далацин, вагінальний крем (2%) — інтравагінально по 5,0 г на добу, З — 6 днів
- Далацин, піхвові супозиторії — до піхви 1 раз на добу, 3—6 днів. Статевим партнерам призначають Метронідазол або далацин усередину за наведеною схемою.
II етап — застосовують препарати, які містять лактобацили; еубіотики,
вакцини.
- Вагілак (леофілізовані лактобацили) — по І капсулі до піхви на ніч, 10 днів.
- Ацилак (піхвові свічки) — 1 — 2 рази на день, 10 днів.
- Солкотриховак — вакцина зі спеціальних штамів лактобацил, по 0,5 мл
З рази з інтервалом 3 тижні; повторна вакцинація через рік — 0,5 мл. Контроль лікування проводиться після закінчення другого етапу. Хвору можна вважати вилікуваною при відновленні вагінального біоценозу.