- •2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди
- •3. Сучасні знання про менструальну функцію.
- •4. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи
- •Фактори ризику виникнення ендометріозу:
- •Клініка ендометріозу:
- •Лікування ендометріозу:
- •Відсутність статевого розвитку (дисгенезия| гонад|)
- •Неправильні положення|становища| статевих органів
- •Опущення і випадання матки
- •Вади розвитку| статевих| органів| жінки|. Вроджені аномалії| вульви|.
- •Вроджені аномалії| шийки| матки.
- •Зрощення малих статевих губ.
- •Гематокольпос і гематометра.
- •Кровотечі в першій половині вагітності позаматкова вагітність
- •2. Порушення менструального циклу – мажучі, кров`яні виділення зі статевих шляхів:
- •Алгоритм дій лікаря при кровотечі в і половині вагітності
- •Кіркова аменорея
- •Гіпоталамічна аменорея
- •Гіпофізарна аменорея
- •Аменорея, пов’язана з порушенням функції наднирників
- •Яєчникова аменорея
- •Маткова аменорея
- •Нейро-ендокринні синдроми в гінекології
- •Передменструальний синдром
- •Класифікація дмк за характером порушень менструального циклу.:
- •Пубертатні маткові кровотечі
- •Альгодисменорея (альгоменорея, дисменорея)
- •Фіброма, міома, фіброміома піхви зустрічаються рідко. Частіше спостерігаються ретенціонні утворення, що виникають із залишків гартнеровських ходів, в основному у молодих жінок.
- •3.2. Фонові та передракові захворювання шийки матки
- •3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
- •3.4. Фонові та передракові захворювання яєчників
- •Класифікації (figo і tnm, 2002р.)
- •5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
- •Дифузна мастопатия
- •Дифузна мастопатия
- •Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань
- •Класифікація септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом
- •Патогенетично розрізняють варіанти переривання вагітності:
- •Спотанний аборт
- •Діагностика спонтанного аборту.
- •Істміко-цервікальна недостатность ( іцн)
- •Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів
- •Протипокази до токолізу:
- •Профілактика передчасних пологів
- •Клінічна картина запальних захворювань геніталій
- •Діагностика
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій верхніх відділів жіночих статевих органів (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт)
- •Гонорея
- •Хламідіоз
- •Мікоплазмоз, уреаплазмоз
- •Трихомоноз
- •Генітальний кандидоз
- •Бактеріальний вагіноз
- •Генітальний герпес
- •Змішані інфекції сечостатевих органів (мікст-інфекції)
- •Діагностика безпліддя
- •11. Узд.
- •12. Медико-генетичне консультування. Лікування
- •Допоміжні репродуктивні технології
- •Гормональна контрацепція
- •Внутрішньоматкова контрацепція - вмк
- •Сперміциди
- •Метод лактаційної аменореї (мла)
- •Природнє планування сім׳ї (ппс)
- •Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •Невідкладна (посткоітальна) контрацепція - нк
- •Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •Позаматкова вагітність
- •Перекрути ніжки пухлини
- •Апоплексія яєчника
- •Вагітність та гострі хірургічні захворювання черевної порожнини
- •Перекрут ніжки пухлини яєчника
3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
3.3.1. Фонові захворювання ендометрію.
До фонових процесів ендометрія відносяться: залозиста гіперплазія ендометрію, залозисто-кистозна гіперплазія ендометрію та поліпи ендометрію.
По суті залозиста та залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія – це якісно однозначний процес, що відрізняється лише наявністю кистозно-розширених залоз. Виникнення даної патології пов’язано з порушенням гормонального гомеостазу. Загальнообізнаним безпосереднім фактором вважається гіперестрогенія, особливо на тлі зміненої рецепторної функції ендометрію.
Для клінічної картини захворювання характерні дісфункціональні маткові кровотечі, що виникають, як правило, після затримки менструації. Іноді виникають міжменструальні кров’янисті виділення.
З метою діагностики проводиться діагностичне вишкрібання порожнини матки з подальшим гістологічним дослідженням вишкрібу. Останнім часом застосовують гістероскопію порожнини матки, УЗД.
Лікування залозистої гіперплазії ендометрію залежить від віку хворої, клінічних проявів,причин гіперплазії ендометрію, наявності супутніх захворювань.
Лікування проводиться в два етапи. І – зупинка кровотечі (діагностичне вишкрібання); ІІ – профілактика рецидиву гіперпластичного процесу.
У жінок репродуктивного віку, основною метою лікування є встановлення овуляторного менструального циклу, для цього широко застосовуються естроген-гестогенні препарати в режимі контрацепції, або гестагени з 5-го, 11-го або 16-го днів менструального циклу. Можливий прийом антіестрогенних препаратів (томоксіфен).
При лікуванні хворих пременопаузального віку, терапія направлена на пригнічення менструальної функції. Для цього застосовують гестагени в постійному режимі на протязі 6-ти місяців.
При неефективності лікування, та при неперенесені препаратів, рецидиві захворювання або виявлені залозистої гіперплазії в постменопаузальному віці, методом вибору – є хірургічне лікування.
Поліпи ендометрію представляють вогнищеву гіперплазію ендометрію. Існують наступні форми поліпів:
- залозисті, що розвиваються з базального шару ендометрію, побудовані зі строми та залоз, деякі з залоз можуть бути кістозно розширеними (залозисто-кистозні поліпи ендометрію);
- залозисто-фіброзні, вони побудовані з сполученої тканини та невеликої кількості залоз;
- фіброзні поліпи, сполученотканинні утворення, залоз дуже мало, або вони зовсім відсутні.
Більшість дослідників та клініцистів вважають, що в патогенезі поліпів ведучу роль відіграють ті ж фактори, що і при залозистій гіперплазії, однак , останнім часом з’явилося багато робіт щодо фіброзних поліпів ендометрію. Вважається, що причиною їх – є запальні захворювання матки, придатків.
Клінічна картина залежить від віку, гормональної та репродуктивної функції, наявності супутньої патології (міома матки, аденоміоз, пухлини яєчників, запальні захворювання). Характерним симптомом поліпів ендометрію є порушення менструального циклу – скудні міжменструальні кров’яністі виділення, збільшення менструальної крововтрати, сукровичні виділення на фоні нормального менструального циклу. У жінок періменопаузального віку відмічається мено- та метроррагії. В постменопаузі – помірні кров’яністі виділення.
Діагностика – див. діагностику залозистих гіперплазій ендометрію.
Лікування хворих залежить від віку клінічних проявів, наявності супутніх захворювань. Жінкам репродуктивного та передменопазального віку, у яких виявлені залозисті та залозисто-фіброзні поліпи, на фоні гіперпластичних процесів ендометрію, показано відалення поліпів, діагностичне вишкрібання ендометрію з подальшим гормональним лікуванням гестагенними препаратами. При наявності обмінно-ендокринних порушень у жінок передменопаузального віку, альтернативою лікування є операція (видалення матки з шийкою та придатками). Наявність поліпів ендометрію в постменопаузальному віці є показанням до оперативного лікування.
3.3.2. Передракові захворювання ендометрію.
Передраковим захворюванням ендометрію – є атипова гіперплазія ендометрію (аденоматоз ендометрію).
Найбільш характерними клінічними симптомами для даної патології вважаються: порушення менструального циклу, збільшення менструальної крововтрати, міжменструальні, передменструальні сукровичні або кров’яністі виділення, в постменопаузальному періоді – помірні кров’яністі виділення.
Основними методами діагностики аденоматозу ендометрія є УЗД, гістерографія, гістероскопія, діагностичне вишкрібання порожнини матки.
Морфологічно атипова гіперплазія може бути локальною та дифузною. В гістологічних препаратах відмічається перевага залозистого компоненту над стромальним. Залози мають неправильну, химерну форму, близько розташовані між собою (але строма у вигляді тонкої смужки присутня обов’язково. Епітелій залоз складається з крупних, іноді, поліморфних клітин, ядра яких гіперхромні, цитоплазма бліда. За даними літератури атипова залозиста гіперплазія ендометрію в 20-50 % може прогресувати в рак.
Лікування хворих на атипову залозисту гіперплазію ендометрію залежить від віку та стану менструальної функції жінки. У хворих молодого віку лікування прийнято починати з введення прогестогенів, при відсутності ефекту лікування, перевага віддається оперативному втручанню. У жінок перед- та постменопаузального віку – основним методом лікування вважається хірургічний, а гормонотерапія призначається при загальних проти показах до операції.
Гормональне лікування атипової залозистої гіперплазії ендометрію направлене на попередження прогресії процесу в інвазивний рак. Лікування хворих репродуктивного віку проводиться в два етапи: І – зупинка атипової проліферації ендометрію (17-ОПК, МПА – Депо Провера); ІІ – формування нормального менструального циклу (СПП по протизаплідній схемі).
Жінкам перед- та постменопаузального віку на ІІ етапі лікування призначаються андрогени (метилтестостерон, тестенат).
І етап лікування проводиться не менше 6 місяців з подальшим контролем ефекту: УЗД, аспіраційне цитологічне дослідження, діагностичне вишкрібання. При відсутності результатів рекомендоване оперативне лікування. Обсяг оперативного лікування у хворих репродуктивного віку – екстирпація матки без придатків, у хворих перед- та пост менопаузи – екстирпація матки з придатками.