- •2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди
- •3. Сучасні знання про менструальну функцію.
- •4. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи
- •Фактори ризику виникнення ендометріозу:
- •Клініка ендометріозу:
- •Лікування ендометріозу:
- •Відсутність статевого розвитку (дисгенезия| гонад|)
- •Неправильні положення|становища| статевих органів
- •Опущення і випадання матки
- •Вади розвитку| статевих| органів| жінки|. Вроджені аномалії| вульви|.
- •Вроджені аномалії| шийки| матки.
- •Зрощення малих статевих губ.
- •Гематокольпос і гематометра.
- •Кровотечі в першій половині вагітності позаматкова вагітність
- •2. Порушення менструального циклу – мажучі, кров`яні виділення зі статевих шляхів:
- •Алгоритм дій лікаря при кровотечі в і половині вагітності
- •Кіркова аменорея
- •Гіпоталамічна аменорея
- •Гіпофізарна аменорея
- •Аменорея, пов’язана з порушенням функції наднирників
- •Яєчникова аменорея
- •Маткова аменорея
- •Нейро-ендокринні синдроми в гінекології
- •Передменструальний синдром
- •Класифікація дмк за характером порушень менструального циклу.:
- •Пубертатні маткові кровотечі
- •Альгодисменорея (альгоменорея, дисменорея)
- •Фіброма, міома, фіброміома піхви зустрічаються рідко. Частіше спостерігаються ретенціонні утворення, що виникають із залишків гартнеровських ходів, в основному у молодих жінок.
- •3.2. Фонові та передракові захворювання шийки матки
- •3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
- •3.4. Фонові та передракові захворювання яєчників
- •Класифікації (figo і tnm, 2002р.)
- •5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
- •Дифузна мастопатия
- •Дифузна мастопатия
- •Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань
- •Класифікація септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом
- •Патогенетично розрізняють варіанти переривання вагітності:
- •Спотанний аборт
- •Діагностика спонтанного аборту.
- •Істміко-цервікальна недостатность ( іцн)
- •Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів
- •Протипокази до токолізу:
- •Профілактика передчасних пологів
- •Клінічна картина запальних захворювань геніталій
- •Діагностика
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій верхніх відділів жіночих статевих органів (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт)
- •Гонорея
- •Хламідіоз
- •Мікоплазмоз, уреаплазмоз
- •Трихомоноз
- •Генітальний кандидоз
- •Бактеріальний вагіноз
- •Генітальний герпес
- •Змішані інфекції сечостатевих органів (мікст-інфекції)
- •Діагностика безпліддя
- •11. Узд.
- •12. Медико-генетичне консультування. Лікування
- •Допоміжні репродуктивні технології
- •Гормональна контрацепція
- •Внутрішньоматкова контрацепція - вмк
- •Сперміциди
- •Метод лактаційної аменореї (мла)
- •Природнє планування сім׳ї (ппс)
- •Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •Невідкладна (посткоітальна) контрацепція - нк
- •Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •Позаматкова вагітність
- •Перекрути ніжки пухлини
- •Апоплексія яєчника
- •Вагітність та гострі хірургічні захворювання черевної порожнини
- •Перекрут ніжки пухлини яєчника
5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
Морфофункціональною одиницею молочної (МЗ) залози є|з'являється| альвеола. Альвеоли вистлані одним шаром залозистих клітин|клітин| (лактоцитів|). В основанії|основі| альвеоли розташован|схильні|і міоепітеліальні клітк|клітини|и, які мають здатність|здібністю| скорочуватись і викидати через проток|протік|у секрет, що скупчився в них, і тим самим регулювати об'є|обсяг|м альвеол. МЗ дорослої жінки складаються з 15-20 часток|долею|, кожна з яких є складною альвеолярною залозкою |із|з |подовжньою|м'язевою протоко|протоком|ю, що відкриваєтьс|відчиняє|я на вершині соска. Долі складаються з 20-40 часточок, кожна часточка – |із|з 10-100 альвеол.
Регуляція зростання|зросту| і розвитку молочної залози відбувається|походить| під складним гормональним контролем. Основна роль належить естрогенам, прогестерону, пролактіну. У І фазі пубертатного періоду до менархе| на розвиток МЖ впливає естроген, в ІІ – естроген і прогестерон. Естроген відповідальний за |зріст|рост та розвиток прото|протоків|ків і сполучної тканини, прогестерон – за |зріст|рост і розвиток залозистої тканини, збільшення кількості альвеол, зростанн|зріст|я часточок.
У репродуктивному періоді, що стосується фаз менструального циклу: у фолікулярній фазі під дією естрогену відбувається|походить| проліферація кліток|клітин| в термінальних відділах протоків|протоків|. У лютеїновій| фазі за рахунок дії прогестерону забезпечується часточково-альвеолярний розвиток і клітинн|кліткове|е диференціювання. Таким чином, І пі|пік-фактор|к проліферації епітелію МЖ |настає|відбувається під час фоллікулінової| фази під впливом ФСГ, ЛГ і підвищеного рівня естрогену, а ІІ п|пік-фактор|ік – в середині лютеїнової| фази при максимальній концентрації прогестерону.
Дуже важливо відзначити, що прогестерон стимулює рост, але не стимулює клітинну проліферацію молочної залози.
Основна роль пролактіну – це стимуляція секреції молока лактоцитами|; під впливом пролактіну збільшується число рецепторів естрогену в молочній залозі. У регуляції розвитку МЖ бере участь СТГ, схожий по фізіологічній дії |із|з пролактіном. Доведена опосередкована дія інсуліну, кортизолу, гормонів щитовидної залози та катехоламінів на функцію МЖ.
Під час вагітності інтенсивний рост і розвиток залоз відбувається під впливом зростаючої кількості гормонів плаценти: естрогену, прогестерону і лактогену, а також пролактіну гіпофізу. Після пологів відбувається виключення впливу фетоплацентарного комплексу в основному за рахунок зменьшення рівня прогестерону, підвищується утворення і виділення пролактіну і його секреторна активність.
Після припинення лактації в молочній залозі відбуваються інволютивні процеси.
Т.ч. під гормональний вплив підпадають паренхіма, на яку поза вагітністю безпосередньо діють естроген, прогестерон, пролактін і СТГ; під час вагітності – естроген плацентарний, прогестерон, лактоген і пролактін.
Хоча етіологія та патогенез дісгормональних захворювань молочної залози (ДЗМЗ) до теперішнього часу остаточно не з'ясовані, на сьогодні неспростовним|незаперечним| є|з'являється| факт гормональної обумовленості цієї патології. За даними досліджень більшості учених, вирішальна|ухвальна| роль відводиться|відводить| прогестерондефіцитними| стана|достаткам|м, а саме відносній або абсолютній гіперестрогенії, яка виникає в результат|унаслідок|і порушення функції яєчників або |достаток|стану рецепторів стероїдних гормонів в тканині МЖ.
Крім того, останніми роками з'являється|появляється| все більше даних про значення простогландинов| у виникненні ДЗМЖ. Рівень ПрЕ2 |біля|у хворих мастопатією| в 7-8 разів перевищує рівень у здорових жінок. Під впливом надлишку простогладинів| змінюється просвіт су|посудин|дин проникливість судинної стінки, порушується гемодинаміка та водно-сольові співвідношення в тканині МЖ, а унаслі|внаслідок|док гіпоксії відмічається підвищення ІФР-1, стимулюючого проліферативні| процеси.
За визначенням Л.Н. Сидоренко (1991) групу дисгормональних доброякісних захворювань МЖ, які характеризуються гіперплазією тканин, прийнято позначати|значити| терміном «мастопатія|».
За визначенням ВОЗ (1984) мастопатия – це фіброзно-кістозна хвороба, що характеризується порушенням співвідношень епітеліального і сполучнотканинного компонентів, широким спектром пролиферативных і регресивних змін в тканинах МЖ.
Існує велике число класифікацій ДЗМЖ.
Найбільш проста і зручна в клінічній практиці наступна класифікація (Міністерства охорони здоров'я РРФСР 1985).
КЛАСИФІКАЦІЯ МАСТОПАТІЙ.
ДИФУЗНА ФОРМА