- •2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди
- •3. Сучасні знання про менструальну функцію.
- •4. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи
- •Фактори ризику виникнення ендометріозу:
- •Клініка ендометріозу:
- •Лікування ендометріозу:
- •Відсутність статевого розвитку (дисгенезия| гонад|)
- •Неправильні положення|становища| статевих органів
- •Опущення і випадання матки
- •Вади розвитку| статевих| органів| жінки|. Вроджені аномалії| вульви|.
- •Вроджені аномалії| шийки| матки.
- •Зрощення малих статевих губ.
- •Гематокольпос і гематометра.
- •Кровотечі в першій половині вагітності позаматкова вагітність
- •2. Порушення менструального циклу – мажучі, кров`яні виділення зі статевих шляхів:
- •Алгоритм дій лікаря при кровотечі в і половині вагітності
- •Кіркова аменорея
- •Гіпоталамічна аменорея
- •Гіпофізарна аменорея
- •Аменорея, пов’язана з порушенням функції наднирників
- •Яєчникова аменорея
- •Маткова аменорея
- •Нейро-ендокринні синдроми в гінекології
- •Передменструальний синдром
- •Класифікація дмк за характером порушень менструального циклу.:
- •Пубертатні маткові кровотечі
- •Альгодисменорея (альгоменорея, дисменорея)
- •Фіброма, міома, фіброміома піхви зустрічаються рідко. Частіше спостерігаються ретенціонні утворення, що виникають із залишків гартнеровських ходів, в основному у молодих жінок.
- •3.2. Фонові та передракові захворювання шийки матки
- •3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
- •3.4. Фонові та передракові захворювання яєчників
- •Класифікації (figo і tnm, 2002р.)
- •5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
- •Дифузна мастопатия
- •Дифузна мастопатия
- •Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань
- •Класифікація септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом
- •Патогенетично розрізняють варіанти переривання вагітності:
- •Спотанний аборт
- •Діагностика спонтанного аборту.
- •Істміко-цервікальна недостатность ( іцн)
- •Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів
- •Протипокази до токолізу:
- •Профілактика передчасних пологів
- •Клінічна картина запальних захворювань геніталій
- •Діагностика
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів
- •Основні методи лікування запальних захворювань геніталій верхніх відділів жіночих статевих органів (ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт)
- •Гонорея
- •Хламідіоз
- •Мікоплазмоз, уреаплазмоз
- •Трихомоноз
- •Генітальний кандидоз
- •Бактеріальний вагіноз
- •Генітальний герпес
- •Змішані інфекції сечостатевих органів (мікст-інфекції)
- •Діагностика безпліддя
- •11. Узд.
- •12. Медико-генетичне консультування. Лікування
- •Допоміжні репродуктивні технології
- •Гормональна контрацепція
- •Внутрішньоматкова контрацепція - вмк
- •Сперміциди
- •Метод лактаційної аменореї (мла)
- •Природнє планування сім׳ї (ппс)
- •Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •Невідкладна (посткоітальна) контрацепція - нк
- •Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •Позаматкова вагітність
- •Перекрути ніжки пухлини
- •Апоплексія яєчника
- •Вагітність та гострі хірургічні захворювання черевної порожнини
- •Перекрут ніжки пухлини яєчника
Прогнозування передчасних пологів
визначення довжини шийки матки при УЗ-цервікометрії або вагінальному дослідженні:
- при довжині менше 25 мм – ризик високий
- при довжині 25-35 мм – ризик підвищений
- при довжині більше 35 мм – ризик низький
Тест Актім-Партус на визначення фосфорильованого протеїну-1 або фетального фібронектину в цервікальному секреті:
- негативний результат вказує на низький ризик передчасних пологів протягом 7 діб (інформативність 94%).
Діагностика пологів: скарги
вагітна після 22 тижнів скаржиться на менструально-подібні спазми внизу живота, які можуть з’являтися та зникати або бути постійними
на переймоподібні болі внизу живота та крижах, тривалістю більше 30 секунд з частотою2 рази на 10 хвилин та частіше
можуть бути поява слизово-кров’яних або водянистих (у разі відходження навколоплідних вод) виділень з піхви
відчуття тазового тиску.
При об’єктивному дослідженні знаходимо
підвищення тонусу матки, переймоподібне підвищення тонусу матки,
низьке розташування передлеглої частини, поступове її опускання до малого тазу,
структурні зміни з боку шийки матки під час вагінального дослідження або цервікометрії (прогресивне вкорочення та згладжування, розкриття цервікального каналу).
Тактика ведення передчасних пологів може бути вичікувальна чи активна. Вичікувальну тактику обирать при:
- вагітність до 34 тижнів вагітності при розкритті шийки матки менш, ніж 3 см, відсутності амніоніта, прееклампсії, кровотечі, задовільному стані плода. Проводять токоліз:
1. ніфидепін 10 мг сублінгвально кожні 15 хвилин впродовж першої години до припинення схваток, потім призначають 20 мг 3 рази на добу в залежності від маткової активності;
2. бета-миметиками, (гініпрал, рітодрин та їх аналоги);
гініпрал у дозі 10мкг (2 мл) застосовується у вигляді в/в інфузій на 500,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду зі швидкістю 5-10 крапель за хвилину.
Згідно локального протоколу також застосовують:
3. Атосибан – внутрішньовенно болісно 6,75 мг, потім проводиться тривала інфузія 300 мкг/хв. (навантажувальна) протягом 3 годин, потім тривала (до 45 годин) інфузія в низькій дозі 100 мкг/хв.. На курс лікування не більше 300 мг препарату.
4. Індометацин (інгібітор циклооксігенази) – ректальні свічки по 100 мг, потім по 50 мг кожні 6 годин, всього 8 доз.
Токолітична терапія призначається на срок 48 годин, необхідних для проведення антенатальної профілактики РДС глюкокортикоїдами, та при необхідності переведення вагітної на вищий рівень надання допомоги.
Через 2 години після початку токолізу підтвердити діагноз передчасних пологів констатацією згладжування, чи розкриття шийки матки. Якщо передчасні пологи прогресують – токоліз відміняють.
Згідно локального протоколу також застосовують:
Протипокази до токолізу:
хоріонамніоніт
передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
стани, коли пролонгування вагітності не доцільно (еклампсія, пре еклампсія, тяжка екстрагенітальна патологія)
вади розвитку плода, не сумісні з життям
антенатальна загибель плода
Найбільш частою причиною загибелі недоношеного новонародженого є респіраторний дистрес синдром. Тому обов’язково проводять профілактику респіраторного дистрес синдрому плода в терміні вагітності з 24 до 34 тижнів:
- в/м введенням дексаметазону по 6 мг кожні 12 годин на курс 24мг чи бетаметазону по 12мг кожні 24 години, на курс 24мг.
При обранні активної тактика ведення пологів (відкриття шийки матки більше 3 см, термін вагітності більше 34 тижнів, ознаки хоріонамніоніту, незадовільний стан жінки чи плода) пологи ведуть консервативно з ретельним спостереженням за станом жінки та плода, характером родової діяльності, просуванням передлеглої частини, відходженням навколоплідних вод. Додаткові втручання (амніотомія, епізіотомія, кесарів розтин) проводять за показаннями. Жінок госпіталізують або переводять в спеціалізовані заклади, де є умови для надання допомоги недоношеним новонародженим.
Покази до кесарського розтину:
Патологія, яка загрожує життю матері
Тазове передлежання плода у жінок, які народжують вперше, при масі плода менше 1500 г
Багатоплідна вагітність трійнею. При двійні при неправильному положенні або тазовому передлежанні одного з плодів
Вагітність при використанні допоміжних репродуктивних технологій, при звичному не виношуванні вагітності
Відсутність ефекту від лікування внутрішньоутробного страждання плода, затримка розвитку плода, виражена гіпотрофія плода
Для виключення передачі дитині вірусу простого герпесу
При передчасних пологах обов’язкова присутність лікаря педіатра-неонатолога та наявність підготовленого обладнання для надання медичної допомоги новонародженому. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 28°С
Після народження дитини, залежно від її стану, передають неонатологу, або викладають на груди матері для підтримки теплового ланцюжка, проводять первинний туалет новонародженого, застосовують спільне перебування матері та дитини з перших годин після народження, більш широке використовування методу “кенгуру” при виходжуванні дітей з малою масою. Оцінку недоношеного новонародженого проводять за шкалою Сільвермана-Андерсена для виявлення можливих дихальних розладів. Шкала включає наступні показники:
Шкала Сільвермана-Андерсена
Показник |
Оцінка в балах | ||
0 |
1 |
2 | |
Рухи грудної клітини |
Немає порушень |
Асинхронні з невеликим втягуванням черевної стінки на вдиху |
Асинхронні рухи грудної клітини та черевної стінки |
Втягування міжреберних проміжків |
Немає порушення |
Незначне втягування |
Значне втягування |
Втягування грудини |
немає |
Незначне втягування |
Значне втягування |
Участь крил носа, положення нижньої щелепи |
Немає порушень |
Крила носа беруть участь в диханні, нижня щелепа западає |
Крила носа роздуті, нижня щелепа западає |
Характер дихання |
Звичайний |
Часте і шумне |
Шумне |
Кожний показник оцінюється від 0 до 2 балів, потім проводиться сумація отриманих балів. Чим більша сума балів, тим більш виражені дихальні розлади: при 6-10 балів – тяжкі, 1-5 балів – середні, 0 балів – дихальні розлади відсутні. Оцінка за шкалою Сільвермана-Андерсена проводиться кожні 6 годин протягом 2 діб після народження.
Ведення ІІІ періоду пологів проводять активно чи очікувально.
Огляд пологових шляхів після пологів (за допомогою вагінальних дзеркал) виконують тільки при наявності кровотечі, після оперативних вагінальних пологів, або стрімких пологів, пологів поза лікарняним закладом.