Список нормативно-правових актів та літератури

1. Goode R., Kronke H., McKendrick E., Wool J. Transnational Commercial Law. Oxford University Press. 2007.

2. Асосков А.В. Правовые формы участия юридических лиц в международном коммерческом обороте. М., 2003.

3. Бутакова Н.А. Стандартная форма контракта // Юрист. 2012. N 4. С. 11.

4. Канашевский В.А. Внешнеэкономические сделки: материально-правовое и коллизионное регулирование. М.: Волтерс Клувер, 2010.

5. Клочков А.А. Стандартные условия в коммерческом обороте зарубежных стран: контроль за содержанием // Внешнеторговое право. 2004. № 2. С. 11-19.

6. Козловський, В. О. Укладання зовнішньоекономічних договорів і контрактів: навч. посіб. / В. О. Козловський, О. Й. Лесько ; Вінницький національний технічний ун-т. - Вінниця : ВНТУ, 2009. - 166 с.

7. Міжнародні комерційні трансакції / [пер. з англійської ТОВ «Асоціація експортерів і імпортерів ЗЕД»]. – К.: Асоціація «ЗЕД», 2012. – 624 с.

8. Николюкин С.В. Внешнеторговые сделки и обычаи в международном коммерческом обороте. М., 2009. – 224 с.

9. Халевинская, Е.Д. Международные торговые соглашения и международные торговые организации. Учебное пособие / Е.Д. Халевинская. - М.: Магистр Инфра-М, 2010. - 208 с.

10. Шумилов В.М. Всемирная торговая организация: право и система / В. М. Шумилов; Всерос. акад. внеш. торговли. - М.: Проспект, 2006. - 208 с.

Тема ІІ. Нормативно-правова основа розробки зовнішньоекономічних контрактів

(питання для обговорення)

1. Приватні та публічні начала в регулюванні зовнішньоекономічних контрактів.

2. Міжнародна діяльність у сфері апроксимації засад регулювання міжнародних комерційних договорів.

• Принципи Європейського договірного права;

• Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА (в ред. 2010 р.).

3. Нормативно-правова основа розробки міжнародних контрактів:

• Законодавство України про процедури підготовки, укладення, розірвання та застосовне право зовнішньоекономічних контрактів;

• Регламент (ЄС) № 593/2008 Європейського Парламенту та Ради "Про право, що підлягає застосуванню до договірних зобов'язань ("Рим I");

• Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція 1980р.).

4. Порядок застосування звичаїв і торгових термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

5. Судовий прецедент як джерело регулювання зовнішньоекономічних контрактів.

Завдання

1. Українська і угорська організації уклали договір міжнародної купівлі-продажу товарів. Сторони не визначили застосовне право, однак зробили посилання на Основні умови регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р № 888, Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та Інструкцію про порядок і терміни приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, складання та направлення рекламаційних актів, затверджені Держарбітражем СРСР в 1975 і в 1990 рр. відповідно.

Чи визнаються на практиці посилання на застарілі нормативні акти дійсними? Чи може таке посилання розглядатися як вибір права? Яка регулятивна функція даних нормативних актів?

2. Згідно з установчими документами китайської компанії договори, укладені від її імені, визнаються дійсними тільки у випадку, якщо вони підписані двома комерційними директорами спільно. Президент компанії в порушення положень установчих документів в 2013 р. одноосібно видав довіреність на укладення контракту з українською організацією. Контракт був укладений у м. Києві 12 липня 2014 року. Згідно з контрактом українська сторона перерахувала китайському у контрагенту в якості передоплати за товари 115 000 доларів. Однак товар в обумовлені контрактом терміни поставлений не був. У зв'язку з порушенням китайською компанією своїх зобов'язань до неї був пред'явлений позов до МКАС при ТПП України. У засіданні арбітражу китайська компанія заперечувала наявність договірних відносин, посилаючись на недійсність контракту укладеного неуправомоченою особою.

Яке право застосовується до форми та порядку видачі довіреності? Що повинні зробити сторони для перевірки довіреності, пропонованої контрагентом? Надайте висновок по справі.

3. Відповідно до укладеного сторонами договору позивач (українська організація) здійснив передоплату відповідачу (російська організація) за товар, що підлягав поставці в 2013 році. Однак відповідач поставки не здійснив, посилаючись на зміну цін. Незважаючи на те, що сторонами неодноразово узгоджувалися нові терміни поставок і була встановлена більш висока, ніж передбачена договором ціна, була здійснена лише часткова поставка, а від поставки решти кількості відповідач відмовився, посилаючись на істотну зміну рівня цін. У цьому зв'язку позивач розірвав договір. Позовні вимоги позивача включають: повернення передоплати, сплату різниці між договірною і поточною ціною, сплату відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Які джерела права регулюють виниклі відносини? Як визначити розмір відсотків за користування грошовими коштами? Вирішіть справу, додавши бракуючі, на вашу думку, умови.

4. Як слід вчинити суду в разі виникнення спорів, якщо українська компанія продавала свої облігації на спеціалізованих торгах в Лондоні (Великобританія), а в укладених договорах не був зроблений вибір застосовного права, і українська сторона як продавець застосовувала українське право.