9. Критерії оцінки успішності студентів з логіки

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з логіки здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного модульного контролю (далі – ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (далі – ПКЗ). Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з логіки проводиться у формі іспиту з основних питань курсу, що потребують розуміння теоретичного матеріалу та вміння аналізувати й обґрунтовувати відповідь, синтезувати отримані знання з логіки із сучасними соціальними і правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання, визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання: перші два – теоретичного змісту, останнє питання – практична задача.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:

Шкала оцінювання

Oцінка за шкалою ЕСТS	Визначення	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
1	2	3	4
А	Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок	5	90-100
1	2	3	4
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками	4	80-89
C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок		75-79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків	3	70-74
Е	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії		60-69
FХ	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти	2	35-59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс		1-34

10. Список літератури

П і д р у ч н и к и

Логіка: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В.Д. Титов, С.Д. Цалін, О.П. Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред. проф. В.Д. Титова. – Х.: Право, 2005. – 208 с.

Вступ до сучасної юридичної логіки / Навч. посіб. за ред. М.І. Панова та В.Д. Титова. – Х: Ксилон, 2001. – 198 с.

Жеребкін В.Є. Логіка: Підруч. – К: Знання, 2004. – 255 с.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.: Юристъ, 2002. – 256 с.

Хоменко І.В. Логіка – юристам: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 224 с.

Солодухин О.А. Логика. – Ростов/нД: Феникс, 2003. – 384 с.

Конверський А.Є. Логіка. – К.: Укр. Центр духовної культури, 1999. – 400 c.

Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега, 2005. – 424 с.

Ивлев Ю.В. Логика для юристов: Учеб. – М.: Дело, 2000. – 264 с.

Сумарокова Л.Н. Основи логіки. – О.: Юрид. літ., 2003. – 240 c.

Тофтул М.Г. Логіка. – К.: ВЦ “Академія”, 1999. – 336 c.

Щербина О. Логіка для юристів. – К.: Юрид. думка, 2004. – 264 c.

З б і р н и к и з а д а ч і в п р а в

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 240 c.

Мельников В.Н. Логические задачи: Учеб. для гуманит. спец. вузов. – К.: Одесса, 1989. – 344 с.

Сборник упражнений по логике. – Мн.: Университетское, 1990. – 288 c.

Уёмов А.И. Задачи и упражнения по логике. – М.: Высш. шк., 1990. – 352 c.

С л о в н и к и

Цалін С.Д. Логічний словник-довідник / Вид. 4-те, випр. і доп. – Х.: Факт, 2006. – 400 с.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Наука, 1975. – 717 с.

Горский Д.П. Краткий словарь по логике. – М.: Просвещение, 1991. – 208 c.

Х р е с т о м а т і ї

Логіка: Хрестоматія. – Авт.-упор. С.Д. Цалін / Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Х.: Факт, 2006. – 864 с.