Т е м а 3. Судова система

П л а н

1. Поняття судової системи, її види. Зміст міжнародно-правових стандартів побудови судової системи.

2. Принципи побудови судової системи за Конституцією України та їх реалізація в Законі України “Про судоустрій України”.

3. Рівні (ланки) судової системи. Судові інстанції. Їх види та характерні відмінності. Чинники, що впливають на інстанційні повноваження рівнів судової системи.

4. Передумови, порядок утворення та ліквідації судів.

5. Система та зміст повноважень голів місцевих та апеляційних судів. У чому полягають і чим обумовлені відмінності у обсягу їх повноважень.

6. Система та зміст повноважень вищого спеціалізованого суду. Його структурний склад.

7. Місце в судовій системі Верховного Суду України. Система та зміст його повноважень.

8. Президія Верховного Суду України: її склад і повноваження.

9. Пленум Верховного Суду України. Його склад та повноваження.

10. Завдання та основні принципи діяльності Конституційного суду України. Порядок його формування.

11. Повноваження Конституційного суду України.

З а в д а н н я

1. У судді місцевого суду Г. 30 червня завершився п’ятирічний строк призначення його вперше на посаду. За поданням Голови Верховного Суду України Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала його кандидатуру для обрання Верховною Радою України, надіславши необхідні документи до відповідного комітету Верховної Ради на початку червня. Однак розгляд у Комітеті та, відповідно, на пленарному засіданні Верховної Ради України був запланований на початок вересня.

З урахуванням цих обставин голова суду видав розпорядження, згідно з яким на період до обрання судді Г. Верховною Радою України, керуючись п. 3 ст. 24 Закону України “Про судоустрій України”, доручив йому розгляд справ лише про адміністративні правопорушення.

Чи вірне рішення прийняв голова суду стосовно судді Г.? Чи розповсюджується повноваження голови місцевого суду на запровадження у суді “внутрішньої спеціалізації”. Що означає поняття “спеціалізований суд” і як воно співвідноситься з поняттям “спеціалізація суддів”.

2. До голови місцевого суду зі скаргою на суддю М. звернулися потерпілий С. та його представник адвокат Н. Вони скаржилися, що, незважаючи на їх клопотання щодо ознайомлення з протоколом судового засідання, заявлене у передбачений законом триденний строк, ані після завершення 7 діб, що надані законом для виготовлення протоколу, ані протягом трьох діб, що даються законом для ознайомлення з ним, їм не була надана можливість реалізації їх права. Лише за 2 доби до завершення 15-денного строку на апеляційне оскарження вони отримали змогу ознайомитись з протоколом судового засідання, що унеможливило виконання усіх вимог до апеляційної скарги.

Оскільки скарги такого змісту на суддю М. голова суду отримував неодноразово та враховуючи, що згідно з процесуальним законом протокол судового засідання у суді першої інстанції веде секретар судового засідання і підписують головуючий та вказаний секретар, він вирішив притягнути до дисциплінарної відповідальності обох.

Судді М. він оголосив зауваження, а секретареві судового засідання догану, про що видав відповідний наказ.

Хто має право накладати дисциплінарні стягнення на секретаря судового засідання? Чому? Який вид повноважень здійснював голова місцевого суду? Яка природа взаємовідносин голови суду і судді суду?

3. Голова загального апеляційного суду області вніс на затвердження президії суду запропонований ним персональний склад судових палат. Президія затвердила пропозицію голови суду.

Суддя Р., який після розподілу почав працювати у судовій палаті з цивільних справ, через декілька тижнів звернувся до голови суду з проханням перевести його до судової палати з кримінальних справ, оскільки його попередній досвід у якості судді і професійний та науковий інтерес більш пов’язані з розглядом кримінальних справ, ніж цивільних. Голова суду відмовив у проханні, мотивуючи тим, що існуючий персональний розподіл його як керівника суду задовольняє, він є оптимальним, оскільки враховує у міру можливості професійні якості й схильності усіх суддів, а не лише одного. Тоді суддя Р., керуючись ч. 5 ст. 105 Закону України “Про судоустрій України”, звернувся до зборів суддів апеляційного суду області з проханням підтримати його бажання працювати в судовій палаті з кримінальних справ. Загальні збори, вислухавши усі доводи судді Р. та заперечення голови суду, прийшли до висновку, що доцільніше суддю Р. ввести у склад судової палати з кримінальних справ.

Чи були компетентні збори суддів у вирішенні питання, з яким звернувся до них суддя? Які наслідки позитивного вирішення прохання судді? Які повноваження зборів суддів? Яке призначення органів суддівського самоврядування, які вони мають організаційні форми?

С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. Ст. 141 зі змін. від 8.12.2004 р.

Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 р. // Там же. – 2002. – № 27, 28. – Ст. 180.

Про Вищу раду юстиції: Закон України // Там же. –1998. – № 25. – Ст.146.

Про Конституційний Суд України: Закон України // Там же. – 1996. – № 49. – Ст.272.

Про статус суддів: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 8. – Ст.56.

Про порядок обрання та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України: Закон України // Там же. – 2004. – № 25. – Ст. 354.

Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 р., № 361/2006 // Уряд. кур’єр (Орієнтир). – 2006. – № 95. – С. 1-8.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 3 ч. другої ст. 18, ст. 32, 33, 34, 35, 36, 37, пп. 5 п. 3 розд. VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій України” (справа про Касаційний суд України) від 11.12.2003 р. № 20-рп/2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 51, ч.1. – Ст. 2705.

Банчук О.А., Куйбіда О.Р. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод до процедури здійснення судочинства. – К.: ІКЦ “Леста”, 2005.

Про судоустрій України: Коментар до Закону / За заг. ред. В. Г. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

Конституція України: Наук.-практ. комент. / В.Б. Аверьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

Організація судових та правоохоронних органів: Підруч. / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.; За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Х.: Одісей, 2007.

Організація судової влади в Україні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Шишкін В. І. Судові системи країн світу: Навч. посіб. у 3 кн. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Т е м а 4. Статус носіїв судової влади

П л а н

1. Суддя – носій судової влади. Гарантії незалежності суддів.

2. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів. Порядок заняття суддею посади.

3. Права, обов’язки та повноваження суддів.

4. Юридична відповідальність суддів. Підстави і порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

5. Припинення повноважень суддів.

6. Соціальний захист суддів.

7. Народні засідателі та присяжні як носії судової влади.

8. Вимоги до народних засідателів та присяжних.

9. Права народних засідателей і присяжних та гарантії їх захисту.