Соціограма 8-a класу, кзш № 25 за формальним критерієм
У
мовні
позначення:
Дівчата Двосторонній вибір
Хлопці Односторонній
вибір
Індекс соціометричного статусу особистості в групі можна підрахувати за формулою:
,
де b – кількість виборів, отриманих даним учнем ,
n – кількість членів групи.
Чим вищий індекс соціометричного статусу учня, тим, очевидно, більший вплив він здійснює на своїх однокласників, тим комфортніше почуває себе у стосунках з ними, потенційна здатність до лідерства в нього зростає.
Наприклад, учень (порядковий номер 4) отримав від однокласників 5 виборів, всього в класі 26 учнів, тоді індекс соціометричного статусу для нього буде:
=0,5,
Для кожного з учнів має значення не тільки число виборів, але й задоволеність своїм положенням у групі. Коефіцієнт задоволеності визначається формулою:
де n – кількість виборів, що зробив учень,
n1- кількість взаємних виборів для конкретного учня.
Наприклад, якщо учень (порядковий номер у списку 7) в соціометричному дослідженні вибрав 3 однокласників (n=3), з яких 2 вибрали і його (n1=2), то коефіцієнт задоволеності положенням учня буде дорівнювати
Залежно від коефіцієнта задоволеності положенням в групі, учнів можна віднести до однієї з 4-х груп:
Повністю задоволені своїм статусом ( Кз=75-100%).
II. Частково задоволені своїм статусом (Кз=50-74%).
III. Частково незадоволені своїм статусом (Кз=25-49%).
IV. Повністю незадоволені своїм статусом (Кз=0 до 24%.
Дані групи рекомендується включити в психолого-педагогічну характеристику класу, розподіливши учнів відповідно до отриманих результатів.
Результатом соціометричного дослідження є інформація про:
Персональне положення кожного учня групи в системі міжособистісних взаємин. Наприклад, якщо коефіцієнт задоволеності людини дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює 3, то це свідчить про те, що учень взаємодіє не з тими, з ким би їй хотілося.
Загальний стан міжособистісних стосунків у групі характеризується особливим діагностичним показником – рівнем благополуччя взаємин (РБВ).
РБВ може бути
високим в групі, якщо «зірок» і «наближених» в сумі більше ніж «знехтуваних» та «ізольованих», тобто:
І коло+ІІ коло > ІІІ коло+ІV коло;
Середній рівень благополуччя групи фіксується у випадку приблизної рівності «зірок» і «наближених» та «знехтуваних» і «ізольованих»:
І коло+ІІ коло ≈ ІІІ коло+ІV коло;
Низький РБВ – при переважній більшості в групі осіб з низьким статусом:
І коло+ІІ коло < ІІІ коло+ІV коло.
Наприклад, було проведено соціометричне дослідження в 6А класі серед 25 учнів. В результаті інтерпретації було з’ясовано, що до І кола потрапило 2 учні, до ІІ кола – 11, до ІІІ кола - 7, до ІV - 5. Таким чином, 2+11≈7+5 – в даному класі середній рівень благополуччя взаємин.
Крім соціометричного дослідження існують інші методики вивчення особливостей стосунків у класі. Зокрема, студент-практикант за бажанням для глибшого розуміння взаємовідносин учнів і групових процесів може використати методику вивчення мотивів учнів у діяльності класу, біполярну шкалу взаємовідносин Ф. Фідлера, в адаптації Ю.Л. Ханіна та методику «Визначення індексу групової згуртованості за Сішором» тощо.
Методика вивчення мотивів участі школярів у діяльності класу
Інструкція. Визначте, що і якою мірою залучає вас в класі до співпраці. Для цього оцініть перераховані твердження за наведеною шкалою.
0 – не приваблює зовсім;
1 – приваблює слабко;
2 – приваблює значною мірою;
3 – дуже приваблює.
1. Цікава справа.
2. Спілкування з різними людьми.
3. Допомога товаришам.
4. Передача своїх знань.
5. Творча діяльність.
6. Можливість заслужити повагу товаришів.
7. Отримання нових знань, умінь.
8. Участь у справах свого колективу.
9. Можливість зробити добру справу для інших.
10. Вироблення в собі певних рис характеру.
Обробка та інтерпретація результатів
Для визначення домінуючих мотивів необхідно вирізнити такі блоки:
а) колективістські мотиви (пункти 3, 4, 8, 10);
б) особисті мотиви (пункти 1, 2, 5, 6, 12);
в) престижні мотиви (пункти 7, 9, 11).
Домінуючі мотиви участі дітей у діяльності класу визначаються шляхом порівняння середніх оцінок за кожним блоком.