- •3. Функції релейного захисту і основні вимоги, які пред’являються до нього.
- •4.Види пошкоджень в електромережах
- •5. Трьохфазні короткі замикання I’’, Iуд, .
- •6. Принцип дії струмових захистів.
- •7. Засоби для знаходження місця кз в кабельних лініях.
- •8. Максимальний струмовий захист асинхронних двигунів.
- •9. Захист від однофазних кз в електричних мережах з глухо заземленою нейтралю.
- •10. Способи виконання максимального струмового захисту.
- •11. Струм спрацювання максимального струмового захисту (ліній, трансформатора).
- •12. Реле часу і його використання в релейному захисті.
- •13.Чутливість максимального струмового захисту, основний і резервний захист.
- •14.Опір нульової послідовності ліній електропередач і трансформаторів, кола на яких протікають струми однофазного к.З.
- •15. Струмова відсічка, її зона захисту. Розрахунок струму спрацювання.
- •16.Види пошкоджень і ненормальної роботи синхронних двигунів і типи застосованих захистів.
- •17.Реле струму.
- •18.Визначення навантаження трансформаторів струму в схемах захистів.
- •19. Класифікація реле, їх основні типи.
- •20.Мертва зона захисту направленої потужності
- •21 Проміжні реле, час спрацювання, особливості конструкції.
- •22 Каскадна дія захисту направлення потужності
- •23 Постійний оперативний струм
- •24 Диференціальний повздовжній захист ліній електропередач, розподіл вторинних струмів в реле.
- •25 Розгорнуті схеми захисту
- •26 Трансформатори напруги: нтмі , ном. Схеми підключення однофазних тр.
- •27 Змінний оперативний струм.
- •28 Суміщенні схеми захисту.
- •29 Принцип дії направленого захисту. Вибір часу спрацювання на схемі.
- •30 Захист кіл трансформаторів напруги
- •31. Розрахунок струму трьохфазного короткого замикання трансформатора.
- •32. Схеми з’єднання трансформаторів напруг
- •33. Схеми підключення реле потужності
- •34. Струм небалансу диференційного захисту трансформатора
- •35. Способи підвищення чутливості диференційного захисту
- •36. Основні і резервні захисти
- •37. Застосування реле струму з гальмуванням, схема, принцип роботи
- •38. Захист від однофазних замикань в обмотці статора генератора
- •39. Включення реле струму через проміжні насичувальні трансформатори струму
- •40. Види пошкоджень і ненормальних режимів роботи трансформаторів і типи релейного захисту трансформаторів.
- •41. Дистанційні захисти
- •42. Захист обмоток статора від однофазних замикань на землю
- •43. Газовий захист маслонаповнених трансформаторів
- •44. Види пошкоджень і не нормальних режимів генераторів
- •45. Захист трансформаторів і автотрансформаторів
- •46. Поздовжній диференціальний захист від міжфазних пошкоджень
- •47. Диференціальний захист силових трансформаторів
- •48. Схеми з’єднань трансформаторів струму в диференціальному захисті трансформаторів
- •49. Особливості захисту блоку генератор- трансформатор
- •50. Захист генератора від замикання на землю в одній точці кола збудження.
- •51. Захист від однофазних замикань на землю в мережах з глухо заземленою нейтраллю.
- •52. Захист від замикань на землю в другій точці кола збудження генератора.
- •53. Максимальний струмовий захист трансформатора
- •54. Загальні принципи побудови мікропроцесорного релейного захисту (схема)
- •55. Струм спрацювання і зона захисту струмової відсічки на лініях електричних мереж.
- •61. Використання засобів релейного захисту для фіксації місць к.З.
- •62. Прилади для місць знаходження однофазних коротких замикань в електромережах з ізольованою нейтраллю.
- •63. Види пошкоджень трансформаторів.
- •64. Однофазні короткі замикання на землю в електромережах з ізольованою нейтраллю, їх релейний захист.
- •65. Максимальний струмовий захист в електромережах з ізольованою нейтраллю.
- •66. Контроль ізоляції на шинах 6-35 кв трансформаторних підстанцій.
- •67. Струмова відсічка, струм спрацювання її зона дії при захисті трансформатора.
- •68. Реле направлення потужності, схема підключення лінії максимальної і нульової чутливості на діаграмі.
- •69. Диференціальний поперечний захист ліній.
- •70. Знаходження місць пошкоджень в кабельних лініях акустичним методом.
- •72_Види пошкоджень і ненормальних режимів асинхронних двигунів і вимоги до їх ретельного захисту .
- •73_Мінімальний захист напруги для асинхронних двигунів
- •74_Вибір трансформаторів струму для релейного захисту.
- •76_Захисту синхронних двигунів від асинхронного ходу.
- •77_Струмовий і тепловий захист ад
- •78_Витримки часу мсз.
- •79_Схема авр
- •80_Пристрої автоматичного повторного включення (апв)
- •81_Захист асинхронних двигунів
- •60 Струмовий захист з трансформаторами від зовнішніх та внутрішніх пошкоджень
- •58 Дефернціальний захист шин
- •71_Поздовжні диференціальні струмові захисти із вч каналами
- •75_ Автоматичнегасіннямагнітного поля генераторів
71_Поздовжні диференціальні струмові захисти із вч каналами
У загальному випадку для захистів, у яких інформація про порівнювані струми двох сторін ділянки передається по ВЧ або радіоканалу,можна, як і для спрямованих захистів, розглядати використання блокувальних сигналів (БС) і розв'язних сигналів (РС), виконуваних нормально присутніми (НП) і нормально відсутніми (АЛЕ) струмами в каналі. Однак для диференціальних струмових захистів на відміну від спрямованих кількість можливих варіантів значно зростає за рахунок необхідності маніпуляції (керування) ВЧ і радіосигналами струмами промислової частоти, а також можливості робити ці маніпуляції в той самий або різні півперіоди зазначених струмів.
Поки широке застосування мають тільки захисту із ВЧ каналами. Для них, як і для спрямованих захистів, доцільне використання БС із АЛЕ струмами ВЧ. Таке виконання не вимагає передачі сигналів через місце ушкодження на ділянці, що захищається; вони використовуються тільки на неушкоджених ділянках для блокування дії захистів останніх.
Можливе порівняння модулів і фаз або тільки фаз струмів. Звичайно застосовується останнє, що як спрощує ВЧ частина захисту ( потрібно один, а не два сигнали), що й забезпечує відбудування від перехідних режимів зовнішніх КЗ, коли ТА можуть працювати з більшими струмовими погрішностями. Захисти виконуються односистемним , що здійснюють порівняння струмів, одержуваних через комбіновані фільтри, звичайно I1+2*k*I2, а не пофазное порівняння струмів; це не тільки спрощує захист і канал, але й забезпечує її більшу чутливість до несиметричних КЗ.
Необхідно, однак, відзначити, що й порівняння фаз струмів I1+k*I2 має деякі недоліки:
захист може відмовити в дії на лінії з великим навантаженням при обриві фази з однобічним КЗ на землю ( із цього погляду було б рекомендовано порівнювати не фази, а модулі й фази струмів).
можливі значні фазові погрішності фільтрів при більших k, які іноді хотілося б ухвалювати для забезпечення k*I2 >>1.
Захисту повинні мати ПО, що відбудовують від струмів робочих режимів ліній, як і спрямований захист із ВЧ блокуванням, що використовує фазні величини.
75_ Автоматичнегасіннямагнітного поля генераторів
Гасінням поля називаєтьсяпроцес, щополягає у швидкомузменшеннімагнітного потоку збудження генератора до величини, близької до нуля. При цьомувідповіднозменшується ЭДС генератора.
Гасіннямагнітного поля набуває особливого значенняприаварійних режимах, викликанихушкодженнямиусередині самого генератора або на йоговиводах.
Короткізамиканняусередині генератора зазвичайвідбуваються через електричну дугу — самецяобставинаобумовлюєзначнеушкодження обмоток статора й активноїсталі. Цетимбільшеімовірно, що струм при внутрішньомуушкодженніможе бути більше струму при короткомузамиканні на виводах генератора. Утакомувипадкушвидкегасіння поля генератора необхідно, щобобмежитирозміриаварії й запобігтивигорянню обмотки й стали статора.
Таким чином, при внутрішніх коротких замиканнях у генераторах необхідно не тількивідключитиїхвідзовнішньоїмережі, але йшвидкопогаситимагнітне поле збудження, щоприведе до зменшення ЭДС генератора й згасанню дуги.
Для гасіння поля необхідновідключити обмотку ротора генератора відзбудника. Однак при цьомувнаслідоквеликоїіндуктивності обмотки ротора на їїзатискахможутьвиникнутибільшіперенапруги, здатнівикликатипробійізоляції. Тому гасіння поля потрібновиконувати таким чином, щободночасно з відключеннямзбудникавідбувалосяшвидкепоглинанняенергіїмагнітного поля обмотки ротора генератора, так щобперенапруги на їїзатисках не перевищувалиприпустимогозначення.
У цей час залежновідпотужності генератора й особливостеййогосистемизбудженнявикористовуються три способигасіннямагнітного поля: замикання обмотки ротора на гасящий (активне) опір; включення в ланцюг обмотки ротора дугогасильноїрешіткишвидкодіючого автомата; противмиканнязбудника.
У перших двох способах передбачаєтьсяздійсненнянеобхіднихперемикань у ланцюгахзбудження за допомогоюспеціальнихкомутаційнихапаратів, якіназивають автоматами гасіння поля (АГП).
При замиканні обмотки ротора генератора на спеціальнийопірпроцесгасіннямагнітного поля сильно затягається, тому в цей час найбільшепоширення одержав більшдіючийспосібгасіннямагнітного поля генератора за допомогою АГП іздугогасильнимирешітками (рис. 1).
При короткому замиканні в генераторі реле захисту KL спрацьовує й своїми контактами відключає генератор відзовнішньоїмережі, впливаючи на електромагнітвідключення YAT вимикача, а такожподаєімпульснавідключення АГП.
Автомат має 2 робочих і 1 дугогасильнийконтакти, які при нормальнійроботі генератора замкнені. Контакти 3 АГП водять при відключенні автомата додатковийопіру ланцюг збудженнязбудника, знижуючи струм збудженняостаннього. АГП оснащений решітками з мідних пластин 4 відстаніміж ними 1,5 — 3 мм.
При відключенні автомата спочаткурозмикаютьсяробочіконтакти, а потімдугогасильні, причому дуга, щовиникає на них, затягається за допомогоюмагнітногодуття в дугогасильнурешітку й розбивається на ряд послідовних коротких дуг.
Коротка дуга є нелінійнимактивним опором, спаданнянапруги на якомузберігається практично постійним, рівним 25 — 30 В, незважаючи на зміну струму в дузі в широких межах.
Рис.1 Схема електричнихкілпригасінні поля генератора автоматом з дугогасильноюрешіткою.
Час гасіння поля з використаннямописаноївищесхемистановить 0,5 — 1 с.
При гасінні поля, створюваного невеликим струмом, дуга в проміжкахміж пластинами горитьнестійко, особливо при підході струму до нульового значення. Через загасання дуги в одному із проміжків обривається весь ланцюг струму, що супроводжується перенапругами в ланцюзі збудження.
Для того щоб підхід струму до нульового значення був плавним, решітки шунтуються спеціальним набором опорів 5 (див. рис. 1). При такій схемі дуга гасне не вся відразу, а по секціях, що сприяє зменшенню перенапруг.
У наш час вітчизняні заводи виготовляють АГП даної конструкції на номінальні струми 300 — 6000 А.