78_Витримки часу мсз.
Вони вибираються по ступінчастому принципу, згідно з яким повинні бути більше максимальної витримки часу попередніх захистів на ступінь 𝜟t при відсутності УРОВ (обладнання резервування при відмові вимикача попереднього елемента), або на 𝜟tУРВпри наявності останнього. Необхідно відзначити, що УРОВ у розподільних мережах з максимальним струмовим захистом зазвичай не застосовується.
Вибір витримок часу завжди повинен починатися із захистів елементів мережі, найбільш віддалених від джерела живлення, тобто із захистів і 1` і 1`` на підстанції В (рис. 1). У загальному випадку ці захисти вже мають витримки часу t1` і t1``, що забезпечують селективність неспрацьовування при КЗ в, що живляться від підстанції В споживачах. Витримка часу t2` наступного захисту (на підстанції Б)вибирається більше максимальної витримки часу захистів підстанції В. Якщо, наприклад, t1`>t1``, то t2` >t1`. Аналогічно, якщо t2`>t2``, то витримка часу захисту 3 на підстанції А t3>t2``. У загальному випадку для n-ого захисту відповідно при відсутності або наявності УРОВ на попередній підстанції:
Рис. 1.Узгодження незалежних характеристик витримок часу.
79_Схема авр
Автоматичні пристрої, які здійснюють включення резервного джерела живлення називаються пристроями АВР.
До засобів пред’являються наступні вимоги:
спрацювання при зникненні живлення від робочого джерела по будь-яких причинах;
однократність дії;
включення резервного джерела тільки після відключення робочого і при наявності напруги на резервному джерелі.
Час спрацювання АВР:
Пусковим органом АВР є два реле мінімальної напруги, включенні на міжфазні напруги різних фаз, а контакти реле з’єднуються послідовно.
Рис.12.2. Принципова схема АВР
80_Пристрої автоматичного повторного включення (апв)
Основним призначенням АПВ є швидке автоматичне відновлення подачі електричної енергії споживачам при відключенні лінії релейним захистом, шляхом її повторного ввімкнення.
По статистиці більшість коротких замикань на лініях носять короткочасний характер, після чого ізоляція самовідновлюється, тому однократні АПВ успішні на 65-70%, а двократні – 80-90%.
До АПВ висуваються наступні вимоги:
забезпечення необхідної кратності дії;
заборона дії після відключення лінії персоналом;
автоматичне повернення АПВ у вихідне положення;
виключення можливості дії при аварійному відключенні вимикача від релейного захисту відразу після його включення персоналом.
Час спрацювання АПВ визначається двома умовами – він повинен бути більшим часу деіонізації середовища в місці к.з. після його відключення і більшим часу готовності приводу вимикача до його повторної дії.
- час деіонізації
середовища (0,1÷0,4)
с
- час готовності
привода (0,2÷1)
с
Рис.12.1. Схема АПВ лінії на вимикач з пружинним приводом
Контакт БКА замикається при включенні вимикача від ключа керування КУ і залишається замкнутим при відключенні В1 від релейного захисту. Він розмикається при відключенні від КУ.
При відключенні вимикача релейним захистом з витримкою часу закриває свої контакти реле часу РЧ і вимикач повторно вмикається через контакти БКА, РЧ, КВП, В2. Контакти реле часу, проковзуючі, закриваються тільки на час імпульсу.
При стійкому к.з. при другому відключенні вимикача від релейного захисту спочатку замикаються і розмикаються контакти реле часу, а потім контакти КВП. Таким чином струм на Квкл не подається.
На приводах інших схем використовуються інші принципи схем АПВ.
Разом з АПВ практикується встановлення пристроїв прискорення дії релейного захисту до або після АПВ. В першому випадку (прискорення до АПВ) спрацьовує захист без витримки часу і при повторному відключенні спрацьовує селективний захист з витримкою часу. В другому випадку – навпаки.