55. Струм спрацювання і зона захисту струмової відсічки на лініях електричних мереж.

Струм спрацювання – це найменший струм при якому реле спрацьовує.

Струм повернення – це найбільший струм при якому реле повертається в попереднє положення, коли струм зменшується. Струм спрацювання зажди більший від струму повернення.

Селективність їх дії забезпечується вибором струму спрацювання, більшим ніж струм К.З. певній точці мережі.

_{Рис.5.21. Схема селективності спрацювання струмової відсічки}

_{Струм спрацювання відсічки без витримки часу вибирають по умові його відлагодження від струму К.З. в кінці захищеної ділянки, наприклад на шинах протилежної підстанції.}

_{де - найбільше розрахункове значення періодичної складової струму короткого замикання в початковий момент;}

- коефіцієнт надійності для реле ЕТ-520 і РТ-40 і=1,5 для РТ-80.

Час роботи відсічки складає с. Струм спрацювання відсічки виконують із невеликою витримкою часу, тоді її зона захисту розширюється і струм спрацювання n-ї ділянки мережі вибирають більшим струму спрацювання відсічки при t=0 на наступній по напрямі від джерела живлення n+1 ділянки.

В цьому випадку відсічка з витримкою часу повністю захищає свою лінію і частину сусідньої. Час спрацювання відсічки з витримкою часу приймають рівним

61. Використання засобів релейного захисту для фіксації місць к.З.

Вибір методу визначення місця пошкодження кабелю залежить від характеру ушкодження і перехідного опору в місці пошкодження. Пошкодження в трифазних КЛ можуть бути наступних видів: замикання однієї жили на землю; замикання двох або трьох жил на землю або двох чи трьох жил між собою; обрив однієї, двох чи трьох жив без заземлення або з заземленням як обірваних, так і необірваних жив; запливаючий пробій, що виявляється у вигляді короткого замикання (пробою) при високій напрузі, і зникає (запливає) при номінальній напрузі.

Характер пошкодження визначають з допомогою Мегомметра. Для цього з обох кінців лінії перевіряють:

опір ізоляції кожної жили кабелю по відношенню до землі (фазна ізоляція), опір ізоляції жил відносно одна одної (лінійна ізоляція);

цілісність струмоведучих жил.

При пошкодженні КЛ попередньо визначають зону пошкодження (відносні методи), і після цього різними методами (абсолютним або картографічним) уточнюють на трасі безпосередньо місце пошкодження. Для більш точного визначення зони ушкодження бажано виконувати пошук з одного кінця КЛ кількома методами, якщо така можливість відсутня, більш точний результат дає вимір одним методам з обох кінців кабелю.

Для визначення зони ушкодження використовують такі основні методи:

a) імпульсний метод;

b) метод коливального розряду;

c) метод петлі;

d) ємнісний метод.

62. Прилади для місць знаходження однофазних коротких замикань в електромережах з ізольованою нейтраллю.

Захисти від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованим та компенсованими нейтралями повинні діяти на сигнал або на вимкнення. На вимкнення ці захисти повинні діяти обов’язково тоді, коли є небезпека ураження струмом людей. Це, насамперед, шахти, кар'єри, торфорозробки, пересувні підстанції тощо. В усіх інших випадках захист може діяти на сигнал, з подальшим пошуком та вимкненням пошкодженого елемента. Практично всі існуючі пристрої захисту в лініях від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями викорис­товують особливості, які ми розглянули в попередньому розділі. Тому вхідни­ми величинами всіх цих пристроїв є напруга нульової послідовності та струми нульової послідовності ліній. Як правило вимірний орган напруги поєднується до вторинної обмотки трансформатора напруги, з‘єднаної в розімкнений трикутник а вимірні органи струму поєднуються до трансформаторів струму нульової послідовності, які встанов­люються на кабелях. Для захисту ліній від однофазних замикань на землю в мережах з ізольованими або компенсованими нейтралями в енергосистемах України застосовуються в основному такі пристрої: - РТ-40/0,2, РН-53, ЗЗП-1, РТЗ-50, РТЗ-51, УСЗ-3,УСЗ-Зм, УСЗ-2/2. Проте, ці пристрої, як свідчить досвід експлуатації, не завжди забезпечують відповідну чутливість та селектив­ність, особливо в мережах з компенсованими нейтралями, а також під час виникнення дугових замикань