- •Методичні
- •Лабораторна робота № 1
- •Зміст роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Інструментальні матеріали
- •2. Токарні різці. Класифікація, будова, геометричні параметри, контроль
- •Елементи рухів в процесі різання
- •Геометричні параметри різця
- •Елементи леза різця.
- •Загальні визначення кутів різця.
- •Головні кути різця.
- •Нормальні кути різця.
- •Кути різця в інструментальній системі координат
- •Кути різця в статичній системі координат
- •Геометричні параметри різця в кінематичній системі координат.
- •Вплив установки різця, відносно осі деталі на його кути.
- •Вплив кутів різця на процес різання.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №2
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості
- •Вплив різних факторів на коефіцієнт усадки стружки
- •Методи визначення коефіцієнта усадки стружки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Тернопільський національний технічний університет
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота №3
- •Конструкція спірального свердла
- •1.Класифікація свердел
- •Системи координатних площин і координатні площини
- •Перові, гарматні, кільцеві, центрувальні, шнекові, гвинтівочні свердла
- •Порядок і методика виконання роботи.
- •Визначення передніх кутів свердла
- •Перелік контрольних питань.
- •Лабораторна робота № 4
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості про сили різання при сверлінні
- •Прилади для вимірювання сил різання
- •Будова і принцип роботи дротяного тензодатчика
- •Принцип роботи динамометра
- •Тарування свердлильного динамометра
- •Обробка результатів
- •Перелік контрольних питань.
- •1.1.Динамометри стиску типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.2.Динамометри розтягу типу дос-0,1-дос-0,5
- •1.3. Динамометри стиснення типу дос-1 - дос-5
- •Вказівки до відповідей на запитання.
- •Вказівки до задачі
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі №1
- •Розв’язання.
- •Паспортні дані токарних металорізальних верстатів
- •Задача 2.1
- •Методичні вказівки до розв'язання задачі 2.1
- •Приклад розвязку задачі 1
- •Приклад розвязку задачі 2
- •2. Назначаємо глибину різання
- •3. Визначаємо подачі
- •4. Назначаємо період стійкості свердла
- •1. Вибір різального інструмента
- •2. Швидкість різання
- •3. Сила і потужність різання
- •5. Аналіз розрахованого режиму різання
Методи визначення коефіцієнта усадки стружки
Для експериментального визначення коефіцієнта усадки стружки існує декілька методів.
1. Вимірювання довжини шляху різця l, на якому знімалась стружка, і довжини одержуваної при цьому стружки l1. Довжина l вимірюється штангенциркулем (при струганні), або по шляху різання (при точінні), а довжина стружки l – гнучкою мірою (пружною стальною дротиною d=0.25мм, або пружною стальною стрічкою товщиною 0.05мм).
Коефіцієнт усадки стружки в цьому випадку визначається як відношення
2. Вимірювання товщини стружки за допомогою мікроскопа. Знаючи теоретичну товщину зрізуваного шару а і вимірявши товщину стружки а1, можемо визначити коефіцієнт усадки стружки за формулою :
3. Ваговим методом, в якому для визначення коефіцієнта усадки стружки використовується відношення площ поперечного перерізу стружки та знятого шару
Методика роботи полягає в наступному: від досліджуваної стружки відламується шматочок довільної довжини l і зважується; нехай вага цього кусочка буде Q, тоді
,
де, l - довжина відрізка в мм;
γ - питома вага в г/см ;
Q - вага стружки в г.
Тоді:
Зважування, необхідне для визначення коефіцієнта усадки стружки, найшвидше може бути визначене на торсійній вазі, яка зображена на рис. 2.12.
Рисунок 2.12. Вага торсійна
Основним елементом торсійнійної ваги є плоска спіральна пружина, що деформується під дією ваги предмету. Величина деформації пружини пропорційна навантаженню; шкала ваги, що показує кут закручення пружини, проградуйована у вагових одиницях. Довжина шматочка стружки встановлюється по опуклій стороні стружки. Вимірювання довжини опуклої сторони стружки виконується лінійкою або циркулем по проекції стружки, збільшеної проектором в 10 разів, як показано на (рис. 2.13). Загальна довжина шматочка стружки визначається як
l=l1+l2+l3+l4+l5+l6+l7
Зручно також визначити довжину шматочка стружки при збільшенні за допомогою епідіоскопа.
Рисунок 2.13 Вимірювання довжини
опуклої сторони стружки
4. Метод Кузнецова.
Професор В.Д. Кузнецов пропонує вимірювати усадку стружки з відношення
або
де, Δl - зменшення довжини нейтральної лінії внаслідок усадки стружки.
Рисунок 2.14 Вимірювання усадки
Порядок виконання лабораторної роботи
В процесі виконання роботи необхідно дослідити залежність коефіцієнта усадки стружки від режимів різання (V;S;t), і оброблюваного металу, ваговим методом. Для цього виконуючим роботу студентам видаються готові зразки стружки одержаної при різанні:
1. Одного металу при різних режимах різання, для визначення залежності коефіцієнта усадки стружки від V,S,t.
2. Різних металів при постійному режимі різання, для визначення залежності k від оброблюваного матеріалу. Задаються також і режими різання, при яких одержані зразки стружки.
Для визначення залежності k=f(V) , необхідно для трьох зразків стружки, одержаної при різних значеннях V і постійних значеннях S,t, та геометричних параметрах різця , визначити довжину l (по нейтральній лінії) і вагу Q , після чого визначають k.
Для визначення залежності k=f(t) , визначають k для трьох зразків стружки одержаної при різних значеннях t, і постійних значеннях V і S.
Для визначення залежності k=f(S), визначають k для трьох зразків стружки, одержаної при різних значеннях S і постійних значеннях V і t.
Для визначення залежності k=f(M), визначають k для трьох зразків стружки з різних металів , одержаної при постійних значеннях (V, S, t) .
Всі одержані результати заносяться в протокол і по них будують графіки залежностей. Для цього в прямокутній системі координат відкладають на осях абсцис значення перемінних факторів (швидкість різання - V м/хв, подача - S мм/об, глибина різання - t мм , оброблюваний метал - М ), а на осях ординат – значення коефіцієнтів усадки стружки – k.
З'єднуючи одержані точки , получаємо графіки залежностей k=f(V), k=f(t), k=f(S), k=f(M). По цих графіках роблять висновки про вплив перечислених матеріалів на величину пластичної деформації зрізуваного шару металу.
Міністерство Освіти і науки України