Порядок і методика виконання роботи.

В процесі виконання роботи студент повинен скласти робочі креслення свердла по завданню викладача, а також побудувати графіки залежностей =f(D і=f(D.

На робочому кресленні даються всі необхідні проекції і січення, а також проставляються виміряні значення габаритних розмірів і кутових параметрів.

Діаметри свердла вимірюються за допомогою мікрометра(рисунок 3.13) або штангенциркуля, на початку і на кінці робочої частини D_n, D_k .

Рисунок 3.13.Вимірювання діаметра свердла мікрометром.

Діаметр серцевини свердла вимірюється за допомогою мікрометра із гострими наконечниками(рисунок 3.14.), або кронциркулями.

Рисунок 3.14.Вимірювання діаметра серцевини свердла.

Довжину поперечної кромки К і ширину стрічки вимірюють штангельциркулем при вершині свердла. Загальна довжина L, довжина робочої частини, довжина різальної частини, довжина хвостовика, довжина шийки, довжина лапки, вимірюється масштабною лінійкою.

Номер конуса Морзе хвостовика визначається з таблиці по даних максимального діаметру D конусної частини хвостовика і довжини.

Таблиця 3.6. Дані максимального діаметру D конусної частини хвостовика і довжини

№ конуса Морзе	D, мм	l2, мм
0	9,212	59,5
1	12,240	65,5
2	17,980	78,5
3	24,051	98,0
4	31,542	123,0
5	44,731	155,5
6	63,760	217,5

Кут при вершині свердла 2 і кут нахилу поперечної кромки  вимірюється універсальним кутоміром(рисунок 3.15 та рисунок 3.16).

Рисунок 3.15.Вимірювання кута 2 універсальним кутоміром.

Визначення кута нахилу гвинтової канавки  проводиться двома методами.

Перший метод заключається в тому, що при допомозі масштабної лінійки вимірюють крок гвинтової канавки Н, а значення кута  визначають із залежності:

Другий метод заключається в тому, що для визначення кута здійснюють розгортку, виконують прокатування свердла через копіровальний папір на лист з попередньо нанесеними лініями, які проходять паралельно осі свердла і перпендикулярно до торця розгортки. Кут заключний між будь-якою із цифр лінії і лінією, утвореною відтиском гвинтової стрічки і буде кут , який можемо заміряти при допомозі транспортира, або кутоміра, або підраховується по формулі:

,

де а і bкатети довільно взятого прямокутника в мм.

Величина допоміжного кута в плані ₁ (кут зворотної конусності свердла)визначається із залежності:

,

де D_nдіаметр свердла на початку робочої частини в мм,

D_kдіаметр свердла на кінці робочої частини в мм,

l₀довжина робочої частини свердла в мм.

Задній кут свердла може бути виміряний за допомогою пристрою встановленого на токарному верстаті ТВ-4(рисунок 3.16).

Рисунок 3.16.Вимірювання кута  універсальним кутоміром.

Пристрій складається з патрона 1, планшайби 2, на якій нанесені поділки з ціною 5,стрілки 3, за допомогою якої фіксуємо кут повороту патрону , індикаторної головки 4, покази якої дають нам значення величини падіння затилка К_Х при поверненні патрона на величину ,коли ніжка(індикаторної головки)стоїть на певному діаметру D_x.Індикаторна головка за допомогою державки 5 кріпиться в різцетримач 6, який закріплений на верхній каретці 10 супорта верстата.

Вимірювання кутів свердла проводиться в слідуючому порядку (див. рисунок 23).

Свердло 11 закріплюється в патроні таким чином, щоб одна з рисок на планшайбі 2 співпадала з стрілкою 3,а головна різальна кромка 14 знаходилась в горизонтальній площині.

Користуючись ручками поздовжнього супорта 7 і поперечного супорта 8 виставляємо ніжку індикатора 4 по осі свердла (грубе виставлення індикатора по осі свердла). Для більш точного виставлення індикатора по осі свердла необхідно зробити 2-3 оберта ручкою поперечного супорта 8 проти годинникової стрілки, а потім обертаючи ту саму ручку в протилежному напрямку виставляємо ніжку індикатора головки точно по осі свердла. Після цього, тримаючи ручку 8 лівою рукою, правою повертаємо рухому частину лімба 12 поперечного супорта до положення при якому мітка 0 співпадає з міткою на нерухомій частині 13 лімба. Рисунок 13б.

Виставляємо ніжку індикаторної головки на якомусь діаметрі D_хі (рисунок 23а), для задаємо значення D_xi , а потім повертаємо ручку 8 за годинниковою стрілкою на таку кількість поділок n лімба поперечного супорта 12, яка відповідає вибраному значенню D_xi .

Кількість поділок n визначається за формулою:

де D_xi значення діаметра на якій знаходиться точка в мм;

nкількість поділок лімба;

Сціна поділок лімба поперечного супорта в мм.

Після виставлення ніжки індикатора на діаметр D_xi за допомогою ручки 9 верхньої каретки 10, обертаючи її за годинниковою стрілкою, створюємо попередній натяг індикаторної головки на 4-5 мм. Стрілку індикаторної головки виставляємо на 0.

Повертаємо патрон 1 на кут ,величина якого повинна забезпечувати контакт ніжки індикаторної головки 4 із задньою поверхнею свердла. Значення кутавідраховуємо за допомогою поділок на планшайбі 2. Одночасно покази індикаторної головки дадуть нам значення падіння затилка задньої поверхні K_x.

Величина заднього кута _х обчислюється по залежності:

Результати вимірів і підрахунки величини _х для трьох, чотирьох точок головної різальної кромки заносять до протоколу звіту. По одержаних даних побудувати графік

Рисунок 3.17.Пристрій для вимірювання заднього кута